Результати спостережень вольових якостей у хлопчиків і дівчаток 1 – 3 класів

Матеріали по педагогіці » Особливості розвитку вольової сфери у молодшому шкільному віці » Результати спостережень вольових якостей у хлопчиків і дівчаток 1 – 3 класів

Страница 1

Побудова сучасної системи освіти на засадах гуманно-особистісного підходу вимагає дослідження низки проблем, серед яких вагоме місце належить проблемі волі і її розвитку. У практиці педагогічної діяльності, вивчаючи волю, здебільшого розглядають підлітковий, ранній юнацький період, бо саме в них є актуальними вирішення проблеми самовдосконалення, самовиховання. Однак для розуміння природи вольових явищ, їх генезис, прогнозування у розвитку постає необхідність їх досліджень на більш ранніх стадіях розвитку, зокрема у молодшому шкільному віці. Потреба всебічного вивчення волі на цьому віковому етапі посилюється тим, що більшість психічних процесів та основних новоутворень цього періоду тісно пов’язані саме з вольовим розвитком особистості, насамперед вольовими якостями, які певною мірою проявляються у вольовому комплексі. Таких якостей у науковій літературі нараховується 14. Метою нашого дослідження було визначити загальні закономірності прояву вольових якостей у молодших школярів та дослідити їх генезис у 1 – 3 кл.

Отримали такі дані:

а) 1 клас є періодом переважної схожості вольових якостей у хлопчиків і дівчаток;

б) у 2 класі зростає інтенсивність їх (якостей) прояву, крім того, виразніше (порівняно з попереднім класом) простежується диференціація за статевою належністю;

в) у 3 класі у дітей обох статей більшість якостей вольового комплексу за динамікою проявів наближається до показників 1 класу Помітніші зрушення у розвитку вольових якостей наприкінці молодшого шкільного віку відбувається у дівчаток. Вважаємо зазначену тенденцію основною причиною наявності у дорослих стійкої ілюзії про відсутність суттєвих зрушень у вольовій сфері молодших школярів.

Хлопчики:

1. Проведений класифікаційний аналіз комплексу вольових якостей показав, що складові комплексу, знаходячись у тісному поєднанні, мають свою неординарність, специфіку в динаміці взаємозв’язку. Характерно, що форми класифікаційних моделей у 1 – 3 кл. подібні між собою, тільки відбувається перехід з рівня на рівень змістових компонентів, що підтверджує зроблений на основі кореляційного аналізу висновок про наявність стійкої ілюзії у дорослих про незначні зміни в розвитку волі у молодшому шкільному віці, а з другого боку, є показником динамічних зв’язків між вольовими якостями, показником того, як за зовнішньою формою незначних змін розгортаються тіньові значущі зрушення у становленні вольової сфери дитячої особистості.

2. Найбільш схожими в комплексі вольових якостей, такими, що важко піддаються виокремленню, є наполегливість і відповідальність (1 кл.), цілеспрямованість і самостійність (2 кл.), ініціативність і відповідальність (3 кл.). Типовою якістю, яка фактично „захована” в комплексі, постає відповідальність, яку лише в 3 кл. можна побачити через призму ініціативності.

3. Дисциплінованість, яка традиційно є предметом уваги педагогів, у 1 кл. пізнається через старанність, у 2 кл. — через незалежність, а в 3 кл. різко виокремлюється на фоні ініціативності, відповідальності, наполегливості, старанності, цілеспрямованості, активності, для яких постає ієрархом. Таким чином, спостерігається перехід дисциплінованості на роль провідної якості лише у 3 кл. Ми бачимо складний процес вольового становлення, тому ця якість закономірно має суперечливу психологічну природу.

4. У кінці 3 кл. простежується значуща роль тріад „організованість – витримка – старанність” або „організованість – самостійність – незалежність” та дисциплінованість, тобто в будь-якому випадку організованість тут є тим елементом, який визначає наступне вольове становлення особистості.

5. Стабільне скупчення абсолютної кількості вольових якостей за найбільшими ступенями схожості свідчить про схожу зовнішню картину вольового становлення в учнів 1 – 3 кл., чим і зумовлена проблема вивчення особливостей волі, крім того, це доказ того, з якої причини вольові якості комплексу важко піддаються диференціації, причому найскладніше диференціювати тріаду „відповідальність – старанність – цілеспрямованість”, а найлегше – організованість та рішучість.

6. Автономними в розвитку:

у 1-класників є самостійність, організованість, витримка;

у 2-класників – наполегливість, рішучість, активність;

у 3-класників – організованість, рішучість, сміливість.

7. Розвиток волі у хлопчиків розгортається за трьома схожими лініями, напрямок яких визначається якостями-орієнтирами:

а) самостійність (1 кл.) – наполегливість (2 кл.) – організованість (3 кл.);

б) стриманість (1 кл.) – рішучість (2 кл.) – рішучість (3 кл.);

в) витримка (1 кл.) – активність (2 кл.) – сміливість (3 кл.).

Відповідно у кожному класі провідні ядра матимуть такий вигляд:

1 кл. – „самостійність – стриманість – витримка”,

2 кл. – „наполегливість – рішучість – активність”,

3 кл. – „організованість – рішучість – сміливість”.

8. Основні детермінанти вольового розвитку:

1 кл. – наполегливість, відповідальність;

2 кл. – цілеспрямованість, самостійність;

Страницы: 1 2 3 4

Більше про педагогіку:

Аналіз результатів дослідно-експериментальної частини роботи та методичні рекомендації соціальним педагогам щодо оптимізації процесу формування культури поведінки школярів
На основі аналізу соціально-педагогічної літератури та результатів експериментального дослідження нами встановлено, що для школярів характерна недостатня сформованість правил культури поведінки, недостатній розвиток комунікативних здібностей, адекватної оцінки свого місця в світі дорослих; недостат ...

Змістові аспекти екологічного виховання студентів
Згідно положень державного документа – Концепція екологічної освіти України, зміст екологічної освіти і виховання повинен бути спрямований на формування особистості з екологічною світоглядною установкою на дотримання норм екологічно грамотної поведінки і виконання практичних дій щодо захисту власно ...

Самостійна робота як дидактична категорія
У «Концепції загальної середньої (12-річна школа)» увага вчителів спрямована на всебічний розвиток пізнавальної активності учнів, прищеплення їм інтересу до навчання, формування навичок самоосвіти. У розпорядженні вчителя для цього є багато методів і серед них особливу роль відіграє метод, який діс ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.educateua.com