Психологічні особливості молодших школярів

Матеріали по педагогіці » Особливості розвитку вольової сфери у молодшому шкільному віці » Психологічні особливості молодших школярів

Страница 1

Динаміка відношення до навчання. Дитина стає школярем. Основною його діяльністю, його першим і найважливішим обов’язком стає навчання – набування нових знань, умінь і навичок, нагромадження систематичних відомостей про навколишній світ, природу та суспільство.

Не відразу у школярів формується правильне ставлення до навчання. В момент вступу до школи діти звичайно позитивно сприймають перспективу шкільного навчання. У дітей стає потреба стати школярем. Потреба стати школярем зводиться до бажання змінити своє становище малої дитини, піднятися на наступний ступінь самостійності.

Поки ще більшість першокласників по-справжньому не розуміє, навіщо треба вчитися.

Незабаром, виявляється, що навчання це праця, яка вимагає вольових зусиль, мобілізації уваги, інтелектуальної активності, самообмеження. Попервах учні початкової школи добре вчаться, керуючись ставленням сім’ї: “Не можу засмутити маму”. Іноді дитина добре вчитиметься за мотивами відносин в колективі. Тільки після виникнення інтересу до результатів своєї праці формується у першокласників інтерес до змісту навчальної діяльності, до набування знань. Ось ця основа і є сприятливим ґрунтом для формування у молодшого школяра мотивів навчання високого суспільного порядку, пов’язаних із справді відповідальним ставленням до навчальних знань.

Авторитет учителя – важлива передумова для навчання і виховання в молодших класах. Уміло користуючись ним, досвідчений учитель успішно формує в своїх учнів організованість, уміння керувати своєю поведінкою, увагою, працьовитістю, позитивне ставлення до навчальних занять.

Розвиток пізнавальних процесів. Навчальна діяльність у початкових класах стимулює насамперед розвиток психічних процесів, безпосередньо пізнання навколишнього світу – відчуттів і сприйнять. Молодші школярі відзначаються гостротою і свіжістю сприймання, свого роду споглядальною цікавістю.

Молодший школяр з живим інтересом сприймає навколишнє життя, що з кожним днем розкриває перед ним усе нові й нові сторони. Проте, сприйняття у цьому віці ще дуже недосконале.

Сприйняття. Найхарактерніша риса сприйняття цих учнів – його мала диференційованість. Молодші школярі допускають неточності та помилки при сприйманні схожих об’єктів. Іноді не відрізняють і зміщують схожі за написанням чи вимовою букви та слова, зображення схожих предметів і самі схожі предмети.

Наступна особливість сприйняття учнів молодшого шкільного віку – тісний зв’язок його з діями школяра. Сприйняття на цьому рівні психічного розвитку пов’язане з практичною діяльністю дитини. Особливість учнів І та ІІ класів – яскраво виражена емоційність сприйняття. Вчитель повинен прагнути до того, щоб діти чітко сприймали і менш яскраве, цікаве й привабливе. У процесі навчання відбувається перебудова сприйняття, воно підноситься на більш високий ступінь розвитку, набуває характеру цілеспрямованої і керованої діяльності. У процесі навчання сприйняття поглиблюється, стає більш аналізуючим, диференціюючим, набуває характеру організованого спостереження. (Л.І.Бонсович)

Увага. Деякі вікові особливості властиві увазі учнів початкових класів. Основна з них – слабкість довільної уваги. Значно краще розвинута в молодшому шкільному віці мимовільна увага. Все нове, несподіване, яскраве, цікаве само собою привертає увагу учнів, без жодних зусиль з їхнього боку. До вікових особливостей уваги належить і її порівняно невелика стійкість. У цьому віці діти не вміють тривалий час зосереджуватись на роботі, їхня увага легко відвертається.

Пам’ять. Розвивається під впливом навчання. Посилюється роль і питома вага словеснологічного смислового запам’ятовування. Розвивається можливість свідомо керувати своєю пам’яттю та регулювати її прояви (запам’ятовування, відтворення, пригадування). Наочно-образна пам’ять більше розвинута ніж словесно-логічна. Переважає діяльність першої сигнальної системи. Молодші школярі схильні до механічного запам’ятовування без усвідомлення смислових зв’язків в середині запам’ятовуваного навчального матеріалу.

Страницы: 1 2

Більше про педагогіку:

Психолого-педагогічні умови розвитку обдарованості
Існує думка, що обдаровані діти не потребують допомоги дорослих, не відчувають потреби в особливій увазі і керівництві. Але насправді такі діти найбільш чутливі до оцінки їхньої діяльності, поведінки і мислення, вони більш сприйнятливі до сенсорних стимулів і краще розуміють відносини і зв’язки. Об ...

Обдарованість: суть, види, ознаки
На рубежі XX–XXI ст. окреслилися принципово нові риси світової цивілізації, пов’язані з особливостями функціонування постіндустріальних суспільств, інформаційних технологій, процесів глобалізації, що дає підстави стверджувати про формування нової цивілізації – ноосферної-космічної. Найбільшого успі ...

Третя стадія корекційної логопедичної роботи при спастичній дизартрії
На даному етапі ставляться завдання постановки, автоматизації і диференціації звуків мови. Логопедична робота включає: 1) формування фонемного аналізу і синтезу; 2) розвиток артикуляційної моторики; 3) корекція звукопроізношення, постановка звуків і їх автоматизація. Формування фонемного аналізу і ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.educateua.com