Стан навчання діалогічного мовлення

У сучасних підручниках відсутні відомості, вправи та завдання на усвідомлення учнями важливості навчання мови, належного володіння нею. У підручниках усе ще використовують блоки застарілої інформації, твори малої кількості авторів. Мова підручників з української мови книжна, суха, монотонна, позбавлена емоційності. Стиль викладу, як правило, дедуктивний.

Особливістю вивчення української (рідної) мови 2008/2009 навчального року є те, що одночасно використовуються кілька програм із цього предмета.

Нова програма з української (рідної) мови для 12-річної школи має спільні й відмінні риси порівняно з попередніми: спільною є диференціація програмового змісту на чотири змістові лінії (мовленнєву, мовну, соціокультурну і діяльнісну). Це зумовлюється тим, що лише системні знання про українську мову, які учні здобувають в основній школі, стають надійною базою для формування правописних умінь і навичок, а також для формування загальної мовної компетенції особистості, потрібної не лише на час навчання в школі, а й для стратегії вдосконалення власного мовлення впродовж усього життя.

У новій програмі з української мови послідовніше впроваджується комунікативно-діяльнісний принцип навчання мови, який передбачає, зокрема, широке застосування інтерактивних методів навчання, оптимальне поєднання фронтальної, групової та індивідуальної форм організації навчального процесу. Особлива увага в програмі звертається на потребу навчання школярів діалогічного мовлення, зокрема, вести діалог-бесіду на будь-яку актуальну тему, що її висуває життя. Для цього, на думку авторів програми, слід цілеспрямовано формувати такі вміння:

а) добирати основну інформацію в процесі читання;

б) формулювати власну думку з певної проблеми;

в) обстоювати, аргументувати власні погляди;

г) ставити проблемні запитання;

ґ) володіти технікою уточнювальних запитань, доповнень;

д) швидко переходити з теми на тему;

е) дотримуватися норм українського мовленнєвого етикету тощо.

З метою посилення розвивального впливу системних знань про мову на мовлення учнів, а також для подолання недоліків лінійного викладу мовних відомостей до нової програми уведено новий структурний елемент – внутрішньопредметні зв'язки вивчення кожної навчальної теми з лексикою, фразеологією, пареміями, морфологією і синтаксисом, культурою мовлення і стилістикою, а також текстом.

Посилюється увага до вдосконалення говоріння, формування й розвитку вмінь та навичок монологічного і діалогічного мовлення як на спеціальних уроках, так і на уроках засвоєння мовної системи.

Підручник для 6-го класу становить органічне продовження підручника “Рідна мова” для 5-го класу. Він упізнаваний і за художньо-естетичним оформленням, і за принципом викладу навчального матеріалу. Наскрізними є малюнки, що уособлюють різні частини мови. До цих малюнків – фігурок дітей – п’ятикласники вже звикли, тому й упізнають їх на форзацах підручника для 6-го класу. Збережено деякі рубрики, введено нові, які візуально членують матеріал, дають змогу вчителеві вибирати різні форми роботи з усним і письмовим словом. У викладі теоретичного навчального матеріалу і в доборі вправ та завдань автори, зокрема, дотримуються таких принципів:

1) простота й доступність теоретичних положень, які має знати учень;

2) підпорядкування лінгвістичної теорії практичному засвоєнню мови в її усній і письмовій формі; за чинною програмою, це поєднання мовленнєвої і мовної змістових ліній у практиці навчання мови; сприймання усного слова, розуміння прочитаного, вміння переказати прочитане;

3) введення, інтегрування у власне лінгвістичний матеріал наскрізної культурологічної лінії – відомостей з історії, культури України;

4) використання цікавої за формою та змістом інформації, яка слугує не лише для вироблення навичок аудіювання, читання, переказування (усного і письмового), а й сприяє розширенню світоглядних українознавчих орієнтирів учнів.

На початку кожного розділу підручника учні знайомляться з основними поняттями, що розглядаються конкретно в ньому.

Концептуальним є введення до підручника рубрики «Із бабусиної скрині». У ній через пояснення прикладів з народної фразеології простежується зв’язок з історією, культурою побуту, особливостями національного характеру. Розкриття змісту усталених народнорозмовних висловів пов’язане з відтворенням життєвих ситуацій, у яких виявляється гумор, дотепність співрозмовників тощо. Поряд з пізнавальною функцією рубрика «Із бабусиної скрині» виконує й розважальну: адже там діють звичні для дітей персонажі – їхні однолітки.

Більше про педагогіку:

Перевірка ефективності проведеної роботи з формування культури мовлення учнів в навчальному процесі першого класу
Результативність розробленої в дослідженні системи роботи перевірялась у процесі проведення передбаченого планом експерименту. Для оцінювання рівня культури мовлення учнів першого класу використовувались два критерії - адекватність мовлення навчально – виховним завданням, що вирішує учень та здатні ...

Розвиток біотехнологічної освіти
У зв’язку із швидкими змінами у всіх сферах життєдіяльності, зокрема і в освіті, актуальною є проблема підготовки спеціалістів з вищою освітою для різних галузей. В умовах зростання практичної потреби в нових технологiях, покликаних лiквiдувати нестачу продуктiв харчування, енергiї, мiнеральних рес ...

Класифікація простих задач у математичних підручниках
Прості задачі в системі навчання математики відіграють дуже важливу роль. За допомогою розв'язування простих задач формують одне з центральних понять початкового курсу математики поняття про арифметичні дії та ряд інших понять. Уміння розв'язувати прості задачі є підготовчим ступенем опанування учн ...