Самостійна робота студентів як засіб розвитку академічних компетенцій

Матеріали по педагогіці » Розвиток академічних компетенцій студентів вищого навчального закладу » Самостійна робота студентів як засіб розвитку академічних компетенцій

Страница 1

Серед сформованих форм і методів навчання студентів у вищому навчальному закладі все більшого значення набуває самостійна робота. Вузівська практика підтверджує, що тільки знання, добуті самостійною працею, роблять випускника продуктивно мислячим фахівцем, здатним творчо вирішувати професійні завдання, упевнено відстоювати свої позиції.

Сутність самостійного навчання визначається в дидактиці як здатність людини без сторонньої допомоги здобувати інформацію з різних джерел. Жоден образ не формується в людини без самостійних пізнавальних дій. Найбільший успіх у навчанні досягається тоді, коли студент орієнтується на самостійне виконання попередньо відібраних інтелектуальних операцій.

Самостійна робота студентів (СРС) є одним з ефективних засобів розвитку й активізації творчої діяльності студентів. Її можна розглядати як головний резерв підвищення якості підготовки фахівців.

СРС завершує задачі всіх інших видів навчального процесу й може здійснюватися на лекціях, семінарах, практикумах, лабораторних заняттях, консультаціях. У цьому випадку вона виступає як метод навчання.

Як форма організації навчального процесу самостійна робота студентів являє собою цілеспрямовану систематичну діяльність по придбанню знань, здійснювану поза аудиторією.

При виконанні самостійних завдань велике значення мають такі два фактори, як наявність у слухачів елементарних навичок самостійної навчальної діяльності й створення обстановки "змушеної самостійності". Такі навички формуються в ході лекцій, практичних занять, поза аудиторної роботи, коли викладач дає спеціальні завдання (це й попереднє планування своєї відповіді, визначення головного в лекції, зіставлення тих або інших явищ, доказ визначеної точки зору й т.д.).

Самостійна робота передбачає виконання різного роду завдань, пропонованих викладачем. Виконання даних завдань повинно розкривати обсяг програмного матеріалу, який не знайшов висвітлення (або йому мало приділялося уваги) на лекційних і семінарських заняттях. Підготовка здійснюється при безпосередньому консультуванні викладача, що не виключає елементів творчості з боку студентів.

Внутрішніми, сутнісними ознаками самостійної роботи є: яскраво виражене свідоме прагнення до поставленої мети, виконання її, досягнення результату власними силами, без особистої участі сторонніх осіб.

Зміст самостійної роботи студентів складають різноманітні типи навчальних, виробничих і дослідницьких завдань, виконуваних ними під керівництвом викладача (або комп'ютерної навчальної програми). Традиційна мета самостійної роботи - засвоєння знань, придбання вмінь і навичок, досвіду творчої й науково-інформаційної діяльності, вироблення індивідуального стилю діяльності.

Аналіз літератури, практичного досвіду дозволив виділити різні підходи до методики організації самостійної роботи студентів. Ефективність самостійної роботи залежить, насамперед, від розуміння її сутності й визначення місця серед інших форм навчальної роботи у вузі. На жаль, і в цьому питанні немає єдиного підходу. Одні фахівці розглядають самостійну роботу як сприйняття й самостійне осмислення студентами повідомлюваної викладачами інформації. Інші намагаються розкрити сутність феномена тільки за зовнішніми ознаками. Треті - виділяють такі ознаки самостійної роботи, як самостійне придбання й глибоке осмислення нових знань, установлення самими студентами ритму роботи й дозування часу на вивчення поставлених питань.

Рис.2.2 Самостійна робота студентів як форма навчання у вузі.

Самостійну роботу, можна вважати формою навчання, але оскільки вона дозволяє формувати необхідні студентові навчальні вміння й навички, її можна розглядати і як засіб навчання (рис.2.2).

Під самостійною роботою студентів ми розуміємо таку діяльність, що спрямована на рішення пізнавальних завдань по оволодінню базовими й спеціальними компетенціями за допомогою виконання конкретних навчальних завдань під керівництвом викладача. Дане визначення дозволяє стверджувати, що рівень засвоєння навчального матеріалу, формування компетенцій багато в чому залежать від того, як побудувати процес навчання, за допомогою яких методів залучати студентів до самостійної роботи.

Сутність самостійної роботи полягає в наявності спеціально організованої діяльності студентів; наявності результату діяльності; наявності технології процесу навчання. Ці параметри дозволяють визначати самостійну роботу як спеціально організовану систематичну навчальну діяльність, засновану на певній технології процесу навчання й спрямовану на розвиток пізнавальної й творчої активності особистості.

Як ознаки самостійної роботи студентів виділимо наступні: наявність пізнавального або практичного завдання, проблемного питання, особливого часу на їхнє виконання; прояв розумової напруги для правильного й найкращого виконання тієї або іншої дії; прояв свідомості, самостійності й активності студентів у процесі рішення поставлених завдань; здійснення керування й самоврядування самостійною, пізнавальною й практичною діяльністю студента. Таким чином, ядром самостійної роботи є пізнавальне або проблемне завдання, що обумовлює весь її процес.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Більше про педагогіку:

Катарсісне виховання та його значення у формуванні емоційно-інтелектуального розвитку дітей
Сьогодні українське суспільство виробляє національну парадигму виховання, нову систему світоглядних цінностей та ідеалів, яка духовно об'єднала б усіх громадян, спонукала б до активної розбудови незалежної держави. Серед широкого розмаїття культурологічних і педагогічних ідей привертає увагу ноосфе ...

Програмована концепція навчання
Ця концепцiя почала розвиватися в 40-50-х раках у США, а пiзнiше в Європi. Iдею концепцiї опрацьовува ли американськi вченi Б. Cкіннер i Н. Краудер, у Радянсько му Союзi - В. П Беспалько, С. А. Буссадi, П. Я. Гальперiн, Н Ф. Тализiна. У 60-х раках директор Iнституту кiбернетики НАН Ук раїни академi ...

Сутнісні характеристики та механізм використання моніторингу в освіті
Перш ніж розглядати можливості моніторингу як засобу дослідження та інструменту вимірювання різних складових багатогранного й складного об’єкту – якості освіти і виховної діяльності, здається доцільним з’ясувати, що ми розуміємо під поняттям „моніторинг” У науковій педагогічній літературі є багато ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.educateua.com