Вивчення рівня самооцінки групи учнів другого класу

Матеріали по педагогіці » Значення розвитку психічної пізнавальної сфери дітей молодшого шкільного віку в процесі навчання » Вивчення рівня самооцінки групи учнів другого класу

Для вивчення рівня самооцінки у експериментованої групи дітям була запропонована одна з методик вивчення рівня самооцінки учня 1–2 класу. Для проведення даної методики учню пропонують аркуш паперу, на якому намальований рядок з восьми кружків. Досліджуваний має обрати кружечок для себе і кружечок для інших людей зі свого оточення (наприклад, члени родини, однокласники, вчителі тощо). За цією методикою самооцінка визначається як сприйняття особистістю себе в порівнянні з іншими. Тобто чим лівіше розташований кружок, що позначає себе, тим вище самооцінка досліджуваного.

За результатами дослідження було зроблено такі висновки: 30,4% експериментованих демонструють високий показник рівня самооцінки, 69,6% – неадекватно завищену. У даній групі дітей із середньою або низькою самооцінкою немає (таблиця 2).

Таблиця 2

Рівень самооцінки

Неадекватно завищений

високий

середній

високий

69,6%

30,4%

0

0

На основі проведених методик було отримано наступні дані. В результаті дослідження прямої кореляції показників рівня побутових знань з показниками самооцінки дітей молодшого шкільного віку не виявлено.

Дані дослідження показали, що у другокласників не спостерігається прямої кореляції між рівнем побутових знань і самооцінкою. Проте у представленої експериментованої вибірки, які продемонстрували високий та середній рівень побутових знань виявлені високі показники самооцінки.

У більшості дітей експериментованої групи самооцінка є завищеною, у деяких навіть неадекватно. Така ситуація характерна для дітей молодщого шкільного віку. Це є особливістю цього вікового періоду. А рівень побутових знань у дітей експериментованої групи досить різний.

Проте ті експериментовані, які продемонстрували високий та середній рівень побутових знань виявли високі показники самооцінки.

Отже, мною було проведено дослідження існування взаємозв’язку рівня побутових знань з самооцінкою молодшого школяра. Дана проблема була обрана мною саме тому, що у дітей цього віку починається психологічне формування особистісного «Я». Період молодшого шкільного віку є дуже важливий з точки зору особистісного розвитку дитини, тому що тут закладаються основи її ставлення до себе. Проблема формування і розвитку самооцінки є однією з центральних проблем становлення особистості дитини. Самооцінка – це необхідний компонент розвитку самосвідомості, тобто усвідомлення людиною самої себе, своїх фізичних сил, розумових здібностей, вчинків, мотивів і цілей своєї поведінки, свого відношення до оточуючих, до інших людей і самого себе.

Перспектива подальшого вивчення самооцінки й рівня побутових знань дуже велика, тому що самооцінка є важливим регулятором поведінки людини. Від самооцінки багато в чому залежать взаємини людини з навколишніми, його критичність, вимогливість до себе, відносини до успіхів і невдач як у навчальному процесі, так і в інших сферах взаємодії з навколишніми. Тим самим самооцінка впливає на ефективність діяльності людини й подальшу соціалізацію його особистості.

Щодо психічних процесів молодших школярів, то вони розвиваються інтенсивно, але нерівномірно. Під впливом навчання починається перебудова всіх пізнавальних процесів. Загальними характеристиками психічних процесів повинні стати довільність, продуктивність і стійкість.

Становлення особистісного розвитку молодшого школяра не є ізольованим процесом. Він тісно пов'язаний із його соціальним та загальнопсихічним розвитком, тобто здійснюється у контексті становлення цілісної особистості. У процесі становлення особистості в результаті взаємодії емоцій, почуттів, моральних знань, навичок та звичок виникають специфічні для морального формування найважливіші особистісні новоутворення. Останні збагачують особистість учня і є передумовою для подальшого засвоєння соціального досвіду та його морального розвитку. Засвоєння молодшим школярем моральних взаємин, як окремих видів психологічних ставлень, передбачає певний ступінь розвитку у нього довільності, самооцінки, мотиваційної та емоційної сфер. Тому важливо організувати навчально-виховний процес так, щоб максимально сприяти розвитку в учнів позитивної «Я – концепції», впевненості у своїх силах, відкритості, гуманності.

Більше про педагогіку:

Розвиток навчально-пізнавальних дій в учнів на уроках природознавства
Важливим моментом в організації учбової роботи є систематичне і цілеспрямоване формування, розвиток і вдосконалення у школярів способів учбово-пізнавальних дій і відповідних їм способів розумової діяльності. Застосування цих прийомів на практиці має велике розвиваюче значення: вивчає послідовності, ...

Міжнародна взаємодія – як шлях до перспектив
Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського приділяє велику увагу залученню студентів до самостійного наукового пошуку, використовуючи при цьому різні форми і напрямки. науково-дослідна та інноваційна діяльність студентів та молодих вчених здійснюється в КНУ з метою задовол ...

План - конспект уроку "Ой, весно, весно, що ти нам принесла
Мета — розвиток уяви дітей засобами казки, формування ритмічно-мовно-рухової координації, чіткої дикції, артикуляції. Матеріал та обладнання: музичний інструмент (фортепіано), магнітофон, дерев'яні ложки, дзвіночки, штучні квіти, зроблені власноруч дітьми й батьками весняні гілочки дерев, картинки ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.educateua.com