Вітчизняна історія в системі підготовки спеціалістів вищої кваліфікації

Матеріали по педагогіці » Вітчизняна історія в системі підготовки спеціалістів вищої кваліфікації

Страница 2

- ознайомлення з джерельною базою, історіографією, методологією історичної науки, новими концепціями і підходами до висвітлення існуючих проблем в історії;

- опанування основами методики наукового пошуку, використання всієї сукупності історичних джерел для якомога повнішого і правдивого розкриття поставленої проблеми;

- вироблення практичних навиків використання історичних знань для прийняття рішень, обстоювання своїх поглядів на ту чи іншу проблему, толерантного ставлення до думок опонентів.

На підставі здобутих знань студенти повинні вміти обґрунтувати значення вивчення історії для зміцнення держави, розвитку суспільства, особистого життя.

Саме це є головною метою вивчення курсу “Історія України” у вищому навчальному закладі.

Практична реалізація цієї мети вимагає знання студентами предмета історії України як науки, основних принципів і методів історичного пізнання, джерел вивчення історії України та їх класифікації, спеціальних історичних дисциплін, основних підходів до періодизації історії України та найвидатніших українських істориків, соціальних функцій історичних знань, головних факторів та закономір-ностей історичного процесу .

Такий, далеко не повний, обсяг матеріалу, який постає перед тим, хто вивчає історію.

Подолання труднощів процесу пізнання можливе за допомогою сукупності пізнавальних принципів та дослідних методів, якими займається спеціальна наукова дисципліна – методологія історичної науки. За визначенням методологів принципиісторичного пізнання – це правила пізнавальної діяльності, вироблені для себе наукою з метою отримання справжнього знання. Головними з них є:

- об’єктивності – він вимагає при дослідженні брати якомога більшу суму матеріальних і духовних факторів, а не лише, які нам подобаються;

- історизму – потребує розглядати кожне явище з точки зору того, як воно виникло, як розвивалось і чим стало на момент вивчення в контексті взаємозв’язків і взаємообумовленостей у зв’язку з конкретними історичними подіями;

- логічності– вимагає, щоб вивчення історичних факторів велось від-повідно до категорій і законів мислення;

- апартійності– дослідник зобов’язаний абстрагуватись від своїх політичних та партійних симпатій і прагнути об’єктивно вивчати історичні події, а не з позицій певного класу чи соціальної групи.

Основні методи історичного пізнання – способи пізнання дійсності:

- хронологічний – дослідження історичних подій у послідовно-часовому вимірі;

- порівняльний – зіставлення історичних подій з метою глибшого їх вивчен-ня, виявлення взаємозв’язків чи їх відсутності;

- ретроспективний – аналіз минулих подій, зв’язків, вражень тощо;

- структурно-системний – вивчення закономірностей розміщення і поєд-нання в єдине ціле окремих історичних фактів, подій, явищ;

- статистичний– вивчення кількісної сторони суспільних явищ у нерозривному зв’язку з їхньою якісною стороною;

- контент-аналіз – дослідження й аналіз змісту історичних документів та інші.

Першою почала осмислювати історію як науку – церква. Її видатні діячі створили літописи, в яких зафіксували найбільш важливі події і дали їх інтерпретацію. З якого часу ведеться літочислення точно не відомо, але вже з ХІІ ст. відомі імена літописців Никона, Нестора, Іоанна. Найбільш давніми творами є: “Літопис Руський”; Київський; “Повість врем’яних літ”; Галицько-Волинський літопис. У XIV – першій половині XVI ст. відомі літописи – Литовський, Короткий, Київський, Биховця, з кінця XVI – першої половини XVII ст. – Густинський, Баркулабівський, львівський, Межигірський, Острозький . У другій половині XVII – початку XVIII ст. – стали широковідомі козацькі літописи: Самовидця, Григорія Граб’янки, Самійла Величка.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Більше про педагогіку:

Проектування уроку в інтерактивній формі
Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроку, який, за О. Пометун, складається із п'яти елементів: 1. мотивації; 2. оголошення, представлення теми й очікуваних результатів; 3. надання необхідної інформації для розв'язання завдань; 4. інтерактивної вправи – центральн ...

Пізнавальний інтерес дітей старшого дошкільного віку: особливості та динаміка розвитку
Формуючись і розвиваючись, пізнавальний інтерес переходить ряд етапів, які належить враховувати у роботі з дітьми. Динаміка його розвитку така. Перший етап. Пізнавальний інтерес має споглядальний характер. Переважає емоційний структурний компонент. Завдання вихователя: викликати інтерес, зацікавити ...

Система оцінювання результатів навчання в початковій школі
Реформування спеціальної освіти неможливе без вирішення проблеми оцінювання навчальних досягнень учнів із порушеннями інтелектуального розвитку, які навчаються в допоміжних школах. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів допоміжної школи є: контролююча, яка передбачає визначення р ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2023 - All Rights Reserved - www.educateua.com