Аналіз аргументів, які використовували європейськіорганізатори Болонського процесу

Матеріали по педагогіці » Аналіз аргументів, які використовували європейські організатори Болонського процесу щодо його започаткування, і які аргументи наводили їх опоненти » Аналіз аргументів, які використовували європейськіорганізатори Болонського процесу

Страница 4

У Європі, крім задоволення потреб ринкової економіки, освіти відводиться важлива роль у згладжуванні соціальних протиріч ліберального суспільства. Система освіти розглядається як ефективний спосіб "перемішування" соціальних верств суспільства. Це свого роду "соціальний ліфт", який дозволяє претендентові знизу піднятися на більш високий рівень, підвищити свій соціальний статус. Цим пояснюється та постійно висока увага, що традиційно приділяється освіті з боку влади і суспільства в цілому. Такий підхід сприяв створенню умов більш-менш рівного доступу до освіти всіх верств населення.

Знову ж таки, меншість міністрів (опонентів цього проекту) зауважували саме на доцільності впровадженні Болонського процесу у мистецькі вищі навчальні заклади. Проте, я думаю, що саме ці ВНЗ мали би запропонувати власну модель запровадження окремих принципів Болонської декларації. Особливість цих закладів полягає в індивідуалізованому підході до навчання, що тягне за собою проблеми навантаження викладачів та особливої формули розрахунку державного фінансування. Особливою є система звань (до речі, радянська, як, скажімо, народний чи заслужений артист/артистка), яку по-різному намагаються прирівняти до вченого звання доцента чи професора. Однак це не врегульовано остаточно, бо дається взнаки традиція розмежування двох світів: мистецького та наукового. Але проблема не тільки в цьому.

Сьогодні якісна мистецька освіта всюди (а не тільки в Україні) є доволі дорогою. Щоправда, у більшості країн світу завжди є система стипендійних фондів для обдарованих студентів із низьким рівнем доходів. Це один рівень проблеми. Отже, Болонський процес передбачає виклик радше фінансово-економічний, ніж академічний. Інший рівень - це оцінювання якості знань і прирівнювання їх до міжнародних стандартів. Адже люди, які опинилися за кордоном, повинні мати легко пізнаваний академічний документ, аби його за потреби представити. Підкреслюю, академічний, а не продемонструвати вокальні чи інші мистецькі здібності. Бо коли йдеться про те, що митець хоче реалізувати себе як викладач у спеціальному навчальному закладі, то він цей документ, який посвідчує не лише його вміння, а й його знання, уже просто повинен мати.

Насправді, Болонський процес у нашій країні починалися на тлі відсутності усієї інформації та й нечіткого розуміння тієї, що вже циркулювала в академічних колах. Ця непоінформованість призвела до народження величезного міфу, який має два полюси: з одного боку, Болонську систему сприймають як панацею від усіх проблем у національній системі освіти, а з іншого - їй приписують якийсь масонський план розвалу цієї системи. Адже за своїм форматом Болонська декларація - це не ідеологічний, а передусім технологічний документ, який первісно передбачав шість основних завдань, а потім його було доповнено ще трьома. Будь-яка технологія передбачає узгодження чи гармонізацію, тому Болонська декларація передбачає єдину систему наукових звань, прийняття системи навчання, в основі якого лежать два цикли, запровадження системи кредитування, заохочення до мобільності, сприяння співпраці щодо якості освіти та встановленню європейських вимірів вищої освіти, скасування обмеження віку для навчання у вищому навчальному закладі (мова про університети для так званого третього віку, які нині діють у всіх країнах ЄС і дозволяють навчатися навіть 50-60-літнім), залучення до цього процесу викладачів та студентів і забезпечення привабливості європейської загальної освіти. Ось і все - нічого більше у Болонській декларації та офіційних документах, які закладають основу так званому Болонському процесу, немає. Але суспільству, звісна річ, на адаптацію потрібен час. Кожна з держав, яка підписала декларацію (а Україна зробила це майже останньою разом із Молдовою), має власний досвід розв'язання завдань, окреслених вище.

Страницы: 1 2 3 4 

Більше про педагогіку:

Класифікація причин неуспішності
Причина №1. Відсутність позитивного відношення до навчання. Характерні риси особистості. Учні мають хороші здібності, але реалізують їх в інших видах діяльності. Часто виступають порушниками дисципліни. Основні напрями та методи педагогічного впливу. Формувати позитивні мотиви навчальної діяльності ...

Реалізація міжпредметних зв'язків на уроках математики
Математика є одним із опорних предметів загальноосвітньої школи, які забезпечують вивчення дисциплін, перш за все предметів природничого циклу. Інтеграція природознавчих наук направлена на координацію зусиль різних учених спеціалістів для пізнання єдиного наукового предмета. Велику роль в інтеграці ...

Педагогічна сутність первинного сприймання нового: характеристика основних понять проблеми
Пізнання людиною об'єктивного світу не вичерпується відчуттями, які, як відомо, є відображенням окремих властивостей предметів і явищ об'єктивної дійсності. Спираючись на відчуття, людина здатна відображати предмети такими, якими вони є в дійсності. Цей процес відображення і є сприйманням. Ми сприй ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.educateua.com