Засоби формування історичного мислення

Матеріали по педагогіці » Розвиток історичного мислення на уроках історії » Засоби формування історичного мислення

Страница 1

Відповідно до вимог навчальної програми та Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти однією з важливих цілей навчання історії в школі є розвиток історичного мислення.

За яких умов буде здійснюватися розвиток історичного мислення учнів? Що потрібно робити вчителю, що учні навчилися мислити історично?

По-перше, необхідно залучати учнів до діяльності, яка потребує застосування принципів та методів історичного пізнання. По суті, навчання історії в школі має імітувати діяльність історика-дослідника. Але при цьому не слід забувати, що це навчання, й не захоплюватися виключно дослідницькими проектами, хоча й вони потрібні.

По-друге, необхідно навчати учнів принципів і методів історичного пізнання й призвичаювати до наукової рефлексії, тобто постійного самоаналізу та оцінки власної розумової діяльності. Запитання „Як?, „Чому?”, „Яким чином ви дійшли цього висновку?”, „Які докази можна навести за цю думку та проти неї?” мають стати основою вивчення історичних курсів.

По-третє, залучаючи учня до дослідницької діяльності, слід потурбуватися про створення відповідної мотивації, яка у першу чергу повинна втілюватися у позитивному ставленні до предмета.

По-четверте, проблемні ситуації у навчанні повинні стати нормою. Саме проблемні методи навчання дозволяють заохотити учня до активної розумової діяльності та забезпечують якісне засвоєння матеріалу.

По-п'яте, проблемні задачі та вправи мають стати обов’язковим атрибутом підручників, навчальних і дидактичних посібників. Саме розв’язання проблемних задач дасть учням змогу засвоїти ази пізнавальної діяльності історика і зрозуміти логіку історичного пізнання.

Починати працювати над розвитком історичного мислення слід уже в середній ланці, тобто у підлітковому віці. Саме цей період є сенситивним (сприятливим) для розвитку мислення. Щоб не втратити його можливості, необхідно постійно пропонувати учням розв’язувати проблемні задачі, порівнювати, виділяти головне, знаходити схожі та відмінні риси, причинно-наслідкову залежність.

Зв’язок пам’яті з розумовою діяльністю, інтелектуальними процесами в підлітковому віці набувають самостійного значення. Особливості навчальної діяльності (цілеспрямованість, результативність, обов’язковість, довільність) формують основні новоутворення цього періоду: теоретичні форми мислення, пізнавальні інтереси, рефлексію (самоаналіз, самопізнання).

У процесі навчання виявляється певний діалектичний взаємозв’язок між матеріалом, що вивчається, й розвитком особистості учня: матеріал, що підлягає засвоєнню, з одного боку, вимагає більш високого рівня навчально-пізнавальної й розумової діяльності, а з іншого – спрямований на їх розвиток. Учні повинні оволодіти системою наукових понять.

Завдання, що пропонуються учням, мають формувати новий спосіб засвоєння знань і сприяти розвитку теоретичного мислення. Вміння оперувати гіпотезами, здатність до самоаналізу (рефлексивності) й логічного мислення розвиваються поступово протягом підліткового віку. Засвоєння наукових понять створює ряд об’єктивних умов для формування у школярів теоретичного мислення, але за умов правильної педагогічної організації цього процесу.

Специфічна якість теоретичного мислення полягає у здатності розв’язувати завдання у мовному плані на підставі одних загальних посилок шляхом побудови різноманітних гіпотез та їх перевірки. Щоб побудувати гіпотезу (припущення про розв’язання задачі), необхідно побачити і виділити в умовах задачі значущі зв’язки і відносини, сформулювати їх, розставити в певному порядку, а потім перевірити правильність всієї теоретичної побудови, тобто даної гіпотези.

Розвитку діалектичного мислення і якісному засвоєнню наукових понять сприятиме система проблемних завдань. Побудова навчального процесу має створювати й розвивати в учня потребу розмірковувати під час виконання завдань. Наприклад, учням 9 класу для глибшого засвоєння поняття „робітничий клас” і розвитку теоретичного мислення можна запропонувати таке завдання: дослідники історії України дотримуються різних точок зору на кількісний стан робітничого класу в 90 ті роки XIX ст, до того ж всі користуються одним джерелом (переписом 1897р.): 1) 425 тис. чол 2) 1,5 млн. чол 3) 2 млн. 450 тис чол Чим зумовлена така розбіжність у цифрах? Для вирішення такого завдання слід побудувати декілька гіпотез (наприклад, помилки у підрахунках неточність даних, різні критерії підрахунків вкладання різного змісту в поняття „робітничий клас” та ін.), а потім їх перевірити.

Страницы: 1 2 3 4

Більше про педагогіку:

Організація навчального процесу в університеті
Навчальний тиждень починається з понеділка( з 9:00 до 18:00) і закінчується в п’ятницю о 19:00. Місією Паризького університету є розвиток безперервної освіти. Щороку навчальна програма складається з двох семестрів. Кожен семестр завершується сесією, де розглядається шість модулів. Навчальний рік по ...

Особливості художньо-естетичного виховання в молодшому шкільному віці
За віковою періодизацією, прийнятою українськими психологами і педагогами, час життя дітей від шести до одинадцяти років називається молодшим шкільним віком. При визначенні його меж враховуються особливості психічного і фізичного розвитку дітей, береться до уваги перехід їх від ігрової до учбової д ...

Методичні рекомендації з підвищення ефективності організації ігрової діяльності дітей в роботі вихователя логопедичної групи
Рекомендації щодо використання дидактичних для мовленнєвого розвитку старших дошкільнят сприятимуть підвищенню результативності діяльності вихователів, за умови, що: - вони враховуватимуть успіхи й неуспіхи дитини в попередній діяльності. - визначатимуть обсяг, час, місце, інтенсивність мовлення як ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.educateua.com