Методи навчання історії як основний фактор розвитку історичного мислення

Матеріали по педагогіці » Розвиток історичного мислення на уроках історії » Методи навчання історії як основний фактор розвитку історичного мислення

Страница 1

Навчання є спільною діяльністю учителя і учня. Методи навчання повинні визначати і навчаючу і навчальну діяльність одночасно.

Навчання є насамперед пізнавальною діяльністю, в процесі якої відбувається засвоєння знань. Методи покликані характеризувати специфічний для них спосіб засвоєння і організації цього засвоєння (пізнання).

У відповідності зі способами засвоєння різних видів змісту історичного матеріалу перебувають і методи навчання.

На початковій стадії формування знань способові засвоєння інформації відповідає пояснювально-ілюстративний метод. Його суть полягає в організації усвідомленого сприймання готової інформації учнями різними засобами і прийомами. Вона полягає у залученні образотворчої наочності, в усному викладі інформації і показові документальних і художніх текстів. При цьому вчитель використовує усне слово, друкований текст, кінокартину, пам’ятку матеріальної і духовної культури або їх макети, а також умовно-графічну наочність. У всіх випадках вчитель організовує діяльність учня по сприйманню інформації і первісному засвоєнню знань. Прийоми можуть бути різними: малюнок на дошці, читання вірша, пояснення, опис, побудова схеми тощо.

Але для формування умінь і навичок, тобто забезпечення засвоєння способів діяльності, необхідно неодноразово відтворювати ці дії. Другим методом навчання є репродуктивний метод. Суть його полягає у конструюванні завдань на відтворення, виборі необхідної кількості вправ у педагогічно оправданій системі, а потім репродуковані, тобто відтворенні учнем дій відповідно до завдань. Це може бути переказ пояснення вчителя, опис змісту картини після її характеристики, складання простого і складного плану, вправа на знайоме порівнювання, на розповідь про історичну особу за схемою, відповідь на просте запитання, яке не потребує пошуку, заповнення контурної карти, складання хронологічної таблиці, вправа на хронологію тощо. Скільки б нових прийомів учитель не видумував, але якщо вони обумовлюють повторення учнем відомої йому діяльності, то всі вони відносяться до репродуктивного методу.

Але можна знати, вміти, але не бути готовому до творчої діяльності, якщо не засвоєний її досвід. Тому дуже важливим є дослідницький метод. Суть його полягає у конструюванні або виборі проблеми і проблемних задач і подання їх у наявній системі для самостійного вирішення їх учнем.

Використовуючи цей метод, учень на доступному йому ріні використовує не готові знання, а здобуває їх самостійно, застосовуючи елементи наукового пізнання. Це одна із форм зближення навчального і наукового пізнання.

Форми цих навчальних досліджень можуть бути різними: маленька текстова задача, завдання на систематизацію однієї теми протягом року, більш тривале дослідження якоїсь проблеми.

Мета цього методу – організувати засвоєння досвіду творчої діяльності і завдяки цьому творче застосування і засвоєння знань.

Проблема і проблемні завдання можуть створюватися словесно, по кінофрагменту, по картині, на основі документів, художньої літератури або об’єктів, продемонстрованих під час екскурсій. Все це є реалізація даного методу – організований вчителем і доступний учням творчий пошук вирішення проблемної пізнавальної задачі.

Під час використання дослідницького методу вчитель нерідко стикається з певними труднощами. Полягають вони у тому, що кожен учень засвоює будь-який зміст або дію поелементно, поетапно. Не можна навчити вмінню складати план, якщо попередньо не навчити учня ділити текст на смислові частини і давати їм назви – заголовки, а до цього переказувати зміст уривка, виділяючи у ньому головну думку. Відповідно, не можна навчити дослідницької діяльності, тобто цілісного вирішення проблеми, не навчивши учнів здійснювати елементи цієї діяльності. На практиці навчання це проявляється у тому, що вчитель повідом лягає факти і пропонує зробити нескладний висновок, або у ході розповіді пропонує висловити певне судження, подумати про наступну ланку роздумів. Тобто він вчить учнів мислити поелементно. Такі дії вчителя відносяться до частково-пошукового або евристичного методу.

Страницы: 1 2 3

Більше про педагогіку:

Система вправ для навчання діалогу
Формування вмінь і навичок діалогічного мовлення можливе за умови всебічного врахування специфіки мовлення як діяльності, в основу якої покладено положення психолінгвістики (теорії мовленнєвої діяльності). Мислення й мовлення дитини розвивається в процесі практичної діяльності. Структура будь-якої ...

Ознайомлення учнів з многокутниками
У початкових класах многокутники і круг постійно використовуються як дидактичний матеріал. Під час вивчення чисел першого десятка різні фігури виступають лічильним матеріалом; паралельно учні уточнюють зображення окремих фігур, запам’ятовують їх назви. Окремі види многокутників вводяться одночасно ...

Використання комп’ютера на уроках математики
Сучасні інформаційні технології навчання надають широкі можливості для інтенсифікації та оптимізації навчально-виховного процесу, активізації пізнавальної діяльності й розвитку творчого мислення учнів, самостійності при вивченні навчального матеріалу, дають можливість залучати учнів до науково-досл ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.educateua.com