Способи засвоєння змісту історичної освіти

Матеріали по педагогіці » Розвиток історичного мислення на уроках історії » Способи засвоєння змісту історичної освіти

Страница 1

Засвоєння нової інформації починаться за її сприймання, усвідомлення і запам’ятовування. Сприймання здійснюється всіма органами чуттів. У засвоєнні історичної інформації переважає сприймання словесної інформації, але можливе використання й інших видів сприймання завдяки наявності в учнів образних уявлень, безпосереднього досвіду соціального спілкування. Наприклад, опис ручного рубила передбачає наявність у них уявлень про інструмента, якими користується людина, а також показ макета рубила або його зображення. Про родову общину важко було б ефективно розповісти, якщо б у дітей не було зримого образу сім’ї, трудового обов’язку тощо. Таку інформацію, якщо вона елементарна, учні можуть відтворити словесно. З цього починається засвоєння. Якщо вчитель ознайомить учнів з порядком дій, то для засвоєння самих дій вони повинні їх декілька разів повторити. Важливу роль у цьому відіграють спеціальні вправи – рішення проблемних пізнавальних задач.

Усвідомленого сприйняття і неодноразового повторення дій досить, щоб засвоїти готові знання і набути умінь і навичок. Тому вчитель повинен включати учнів у діяльність з самостійного переходу знань у нові умови. Це сприятиме розвитку в учнів творчості.

Другою процедурою творчої діяльності є вироблення в учнів уміння бачити проблему. Це досить складне і нелегке завдання. Для цього слід створювати відносно легкі задачі.

Суть зрушень, які відбуваються в розумовому розвитку учнів під час вирішення проблемних пізнавальних завдань можна показати на прикладі. Учитель запитав: “Які знахідки дають археологам право зробити висновок про те, що на місці розкопок була давня держава?” Для пошуку відповіді учні спочатку згадують ознаки держави і свої знання про її виникнення. Потім із суми ознак вони вибирають одну-дві і роблять висновки, що знахідка грошових скарбів або значного майнового скарбу у похованнях людей свідчить про наявність держави. Тим самим учні здійснюють процедуру переносу своїх знань у нову ситуацію. Під час вирішення інших задач вони у подібних випадках знову використають свої навички переносу знань.

Учням слід засвоїти досвід творчої діяльності самостійно і керівництво вчителя полягає не у підказці, а у конструюванні відповідних задач.

У методичній науці визначено три способи засвоєння трьох різних елементів змісту:

усвідомлене сприймання і запам’ятовування інформації, яка перетворюється у знання;

неодноразове відтворення за показаним зразком способів діяльності, які перетворюються у навички і вміння;

здійснення процедури творчої діяльності під час вирішення пізнавальних проблемних задач.

Ці способи відповідають різним елементам змісту освіти і взаємопов’язані між собою як і ці елементи. Всі наступні рівні передбачають засвоєння попередніх і неможливі без них.

Характеристика трьох рівнів засвоєння важлива для розуміння того, що процес навчання учнів у школі передбачає підведення учнів стосовно основних знань і умінь, передбачених програмою, до третього, творчого рівня засвоєння. У цьому полягає одна з найважливіших умов повноцінного навчання. Проте для досягнення виховних цілей навчання історії необхідний четвертий елемент змісту навчання – досвід емоційного відношення до об’єктів, що вивчаються. Адже виховання не відбувається само по собі, автоматично. Воно передбачає обов’язковий емоційний настрій і емоційне відношення. Тому необхідним є емоційний вплив на учнів, формування у них емоцій, створення умов, при яких учні повинні проявити свої емоції.

Для виховання емоцій, спрямованих на об’єкти пізнання необхідно засвоїти спосіб засвоєння емоційного відношення до навколишнього світу – переживання. Воно забезпечує емоційне сприймання історичного змісту і емоційну реакцію на нього – позитивну та негативну. Така реакція залежить як від властивостей, особливостей кожного учня, так і від діяльності вчителя.

Страницы: 1 2

Більше про педагогіку:

Форми і види позакласної роботи з математики
Позакласній роботі з математики властиве багатство і різноманітність форм і методів. За формою розрізняють такі позакласні роботи: навчальні, ігрові, змагальні, індивідуальні, групові. За методами: роз’яснювально-ілюстративні, бесіди, ігри, спостереження, досліди, проблемно-пошукові. За місцем пров ...

Класифікація, види та форми вияву уваги
У сучасній психології увагу класифікують за різними критеріями. На основі аналізу психологічної літератури узагальнено відобразимо існуючі класифікації видів уваги у вигляді таблиці (див. табл.1.4) Таблиця 1.4. Види уваги та їх характеристика Вид уваги Характеристика видів уваги за рівнем вольових ...

Розробка шкали бальної системи по кожному оцінюваному параметру
Наступним етапом формування оцінної моделі є розробка критеріїв по кожному оцінному параметру, виходячи з обраної бальної шкали. З огляду на найбільш звичну й зручну для поставленої задачі 5-ти бальну шкалу, запропонована таблиця критеріїв оцінки кожного параметра по п’ятибальній шкалі (таблиця 5.3 ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.educateua.com