Методи історичного пізнання. Загальна характеристика історичного мислення

Матеріали по педагогіці » Розвиток історичного мислення на уроках історії » Методи історичного пізнання. Загальна характеристика історичного мислення

Страница 1

Для розвитку історичного мислення дуже важливими є знання методів історичного пізнання. Йдеться про методи пізнання історії, притаманні всім соціально мислячим людям. Учні повинні засвоїти основи цих методів.

В історичній науці довгий час мало уваги приділялось вивченню цих методів. Тільки в кінці 60-х і в 70-і роки з'явилися узагальнюючі праці на цю тему. Для нашої теми важливі методи історичного пізнання на рівні загальної середньої освіти.

Історичне мислення використовує специфічні як змістовні (історичні), так і методологічні поняття (принципи пізнання або установки), що властиві суто історичній науці, атакож оперує специфічними методами пізнання, які, безумовно, можна розкласти на базові логічні операції, але від цього вони не втрачають своєї унікальної властивості суто історичних методів дослідження. Наприклад, до найважливіших методологічних принципів, що учні мають засвоїти на уроках історії, можна віднести об'єктивність, історизм, соціальний підхід, множинність підходів (або муль-типерспективність). Принцип об'єктивності передбачає обов'язкове розглядання історичної реальності в цілому, незалежно від бажань, уподобань, установок суб'єкта, розглядати кожне явище в його різноманітності й суперечливості. Принцип історизму вимагає вивчення будь-якого історичного явища з точки зору того, коли, де, внаслідок яких причин це явище виникло, яким воно було спочатку і яким чином розвивалося у зв'язку зі зміною загальної обстановки і внутрішнього змісту, як змінювалась його роль, як його оцінювали на тому чи іншому етапі, яким воно стало зараз, що можна сказати про перспективи його розвитку. Соціальций підхід передбачає врахування певних соціальних і класових інтересів, всієї сукупності соціально-класових відносин. Важливим є принцип множинності підходів до розгляду історичного процесу: цивілізаційного, формаційного, культурологічного, соціального та ін.

І.Я. Лернер виділив методи історичного пізнання, які мають загально-освітнє значення , і розробив конкретні шляхи реалізації кожного. Без засвоєння учнями конкретних операцій, властивих цим методам, не можна реалізувати методологічні принципи і установки і здійснювати розумові дії.

Це зокрема:

1. Порівняльно - історичний метод.

2. Метод аналогій.

3. Статистичний метод: вибірковий, груповий тощо.

4. Встановлення причин за наслідками.

5. Визначення мети людей і груп по їх діях і наслідках цих дій.

6. Метод зворотних висновків (визначення минулого за існуючими пережитками).

7. Узагальнення формул пам'яток звичаєвого і писаного права, анкет, що характеризують масовість тих або інших явищ.

8. Реконструкція цілого за його частиною.

9. Визначення рівня духовного життя за пам'ятками матеріальної культу-ри.

10. Лінгвістичний метод.

Історичне мислення є єдністю змісту методичних знань, способів розумових дій і установок особи та їх застосування в пізнанні і осмисленні конкретних історичних явищ. Компонентами історичного мислення є:

а) способи аналітико-синтетичного мислення, які реалізуються за допомогою логічних дій (узагальнення, абстрагування, класифікація, індукція, дедукція

б) основні принципи мислення, що здійснюються у відповідності із законами діалектики;

в) досвід творчої діяльності, що виявляється в її процедурах і їх поєднаннях;

Усвідомлення цих ідей як орієнтирів і засобів пізнання повинно досягти рівня установок особи на їх методологічне застосування.

Наступним компонентом є гносеологічні основи історичного мислення. До них відносяться:

1. Уміння описувати явища в його істотних емпіричних проявах.

2. Інтерес до історичного факту, його аналізу і поясненню в світлі зв'яз-ків з іншими фактами залежно від тієї або іншої закономірності.

3. Установка на з'ясування причин і умов виникнення явища, його розви-тку, значення наслідків.

4. Переконаність в пізнаваності історичного процесу на основі повторюваності типових історичних явищ, схожості тенденцій розвитку в аналогічних умовах, іноді далеких в просторовому і тимчасовому відношенні.

5. Установка на з'ясування закономірності історичних явищ пов'язаних з ними процесів. Прагнення знайти в частковому явищі межі загальної закономірності. Увага до специфіки закономірностей історії.

Страницы: 1 2

Більше про педагогіку:

Послідовність виконання творчого задуму
Спочатку роблять підрамник, а потім на нього натягують полотно. Степлером прострілюють зверху один раз і знизу один раз, полотно натягують так, щоб нитки лежали паралельно сторонам підрамника, потім прострілюють бічні сторони, щоб була рівновага полотна, після чого з усіх боків прострілюють і натяг ...

Основні положення компетентнісного підходу у формувані пізнавальної самостійності
Ідеї компетентнісно зорієнтованого підходу були закладені ще в теорії навчання другої половині ХХ століття І. Я. Лернером. Теоретико-методичні засади впровадження компетентнісного підходу розглядаються у працях сучасних вітчизняних та зарубіжних педагогів – О. І. Пометун, О. І. Савченко, О. В. Овча ...

Ранкова гігієнічна гімнастика основа здорового способу життя дітей молодшого шкільного віку
Організація виконання дітьми вдома фізичних вправ має велике значення для гармонійного поєднання сімейного та суспільного фізичного виховання. Ці вправи необхідний додаток до уроків фізичної культури, а також до фізкультурно-оздоровчих та спортивно-масових заходів у яких діти беруть участь. Життєва ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.educateua.com