Психолого-педагогічні аспекти пізнавальної самостійності

Матеріали по педагогіці » Компетентнісний підхід як умова формування пізнавальної самостійності учнів у навчанні фізики » Психолого-педагогічні аспекти пізнавальної самостійності

Страница 3

http://users.kpi.kharkov.ua/lre/bde/indbul2a.gif тактика повинна бути оригінальною.

Елементи умов можуть бути між собою у різноманітних відношеннях, які визначаються припустимими правилами перетворення ситуації, що містять набір альтернатив. Характеристика умов впливає на процесс розв`язання (сприймання, розуміння, запам`ятовування з певною складністю, повнотою та адекватністю, що впливає на відношення суб`єкту до розв`язання.

Вимоги до структури задачі можуть бути двох типів:

http://users.kpi.kharkov.ua/lre/bde/indbul2a.gif описання кінцевих ситуацій;

http://users.kpi.kharkov.ua/lre/bde/indbul2a.gif отримання нових знань.

Складність розв`язання створюється суб`єктивними (установка, навченість тощо) та об`єктивними факторами (структура самої задачі, її складність), але сюди не включається кількість і склад елементів, що входять до задачі.

І.М. Фейнберг пропонує типологію задач стосовно навчальних завдань:

http://users.kpi.kharkov.ua/lre/bde/indbul2a.gif невизначеність вихідних даних;

http://users.kpi.kharkov.ua/lre/bde/indbul2a.gif невизначеність у постановці питання;

http://users.kpi.kharkov.ua/lre/bde/indbul2a.gif надмірні або непотрібні дані для розв`язання задачі;

http://users.kpi.kharkov.ua/lre/bde/indbul2a.gif заперечливі дані в умовах, що припускають вірогідні рішення;

http://users.kpi.kharkov.ua/lre/bde/indbul2a.gif використання предметів у незвичних функціях або умовах;

http://users.kpi.kharkov.ua/lre/bde/indbul2a.gif виявлення помилки в рішенні.

Ієрархічно організована послідовність завдань створює програму діяльності та умови для сформування умінь. Уміння – це спроможність до операцій, знання змісту та технології, мотивація, навичка, що виникає в результаті необхідного та достатнього для закріплення повторення дій; це підтвердження необхідності та правомірності дії. Структура вміння може бути представлена наступною схемою (мал. 3.5)

http://users.kpi.kharkov.ua/lre/bde/ukr/pd/7selfk4.gif

Схему формування вміння наведено на мал. 3.6.

Педагогічні цілі сукупно з матеріалом, що вивчається, виражені у формі задач. Задача є метою діяльності, конкретизованою з урахуванням ситуації. Вона синтезує змістовну, мотиваційну й операційну сторони діяльності, тобто в ній збігаються всі напрямки педагогічного процесу. Ось чому навчання повинно представляти з себе ланцюг предметних задач, що постійно ускладнюються та націлені на використання потенційних здібностей людини. Якщо в результаті розв`язання задач навчаємий збагатився новим знанням, відношеннями, оволодв вміннями, придбав впевненість, бажає знати більше, то це свідчить про наявність так званих психологічних новоутворень.

Багато авторів вивчали вміння розв`язувати пізнавальні задачі, вони визначають ведучу роль задачі в процесі навчання. На думку П.І. Підкасисто, в свідомості навчаємого конкретний зміст пов`язується з виконанням системи дій (це первинне), а досягнуті знання мають вторинний характер і зовні від системи дій втрачають силу як стимули вчення, конкретні цілі та інструменти пізнання. Структурною одиницею процесу засвоєння є дидактична задача. В роботі визначаються два шари діяльності : поверхневий, тобто сама діяльність, та глибинний – діяльність з виявлення схованих закономірностей, які містить задача, але відкриття яких не потрібне для процесу рішення. Цей другий шар виявляє себе як результат проявленої активності. Роль задач полягає в тому, що вони пов`язують в єдине ціле знання та операції, тобто опосередковано виражають діяльність. Найбільш ефективним для формування внутрішньої мотивації вчення є спосіб структурування системи задач з метою виділення узагальнених способів рішення тих чи інших груп задач. Побудова в системі діяльності підсистем з трьох задач (триад), розташованих за рівнями засвоєння з урахуванням змістовного параметра, дозволяє встановити глибину засвоєння, рівень використання знань, розумовий розвиток навчаємого тощо. Запропоновані задачі повинні виконувати навчаючу, розвиваючу та управляючу функції. Схему організації підсистеми з трьох задач (триади) представлено на мал. 3.7

Страницы: 1 2 3 4

Більше про педагогіку:

А.С. Макаренко про сімейне виховання дітей
«Наші діти – це майбутні батьки і матері, вони також будуть вихователями своїх дітей. Наші діти повинні вирости прекрасними громадянами, хорошими батьками і матерями. Але й це не все: наші діти – це наша старість. Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наше майбутнє г ...

Методика вивчення теми "Короткі історичні відомості про обчислювальні прилади та з історії створення ЕОМ"
Інформатика — це наука про методи та засоби отримання, обробки, зберігання, передавання, подання інформації. Протягом усієї історії свого існування люди, спілкуючись з природою та між собою, набували знань про навколишню дійсність і про самих себе. Від кількості цих знань, від ефективності їх викор ...

Навички математичного моделювання
У програмі з математики 2010 року для класів з поглибленим вивченням математики зазначається, що вивчення математики у класах з поглибленим вивченням математики передбачає більш ґрунтовну порівняно з академічним рівнем підготовку учнів з математики в органічному поєднанні з міжпредметною інтеграціє ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.educateua.com