Стилістична диференціація української лексики

Матеріали по педагогіці » Лексика кольору в українській мові » Стилістична диференціація української лексики

Страница 1

Сукупність усіх слів, наявних у будь-якій мові, називається лексикою (від грецького lехіs – слово), або словниковим складом цієї мови. Лексика – одна з основних складових мови, найменш консервативний елемент мовної системи.

Під поняттям «сукупність усіх слів» треба розуміти не просту їх суму, а струнку і складну систему лексичних одиниць мови в їхніх взаємозв’язках і залежностях, що виявляються у процесі мовлення.

Розділ мовознавства, що вивчає склад мови, називається лексикологією (від грецького lехіkоs – словниковий і lоgоs – вчення).

Лексикологія вивчає лексику сучасної мови в цілому, як систему, а також основні типи лексичних значень слів, їхні структурно-семантичні розряди, групує слова за їхнім походженням і за стилістичним вживанням.

Таку лексикологію називають описовою на відміну від історичної лексикології, яка вивчає формування і розвиток лексичного складу мови протягом певного історичного періоду. Існують також інші галузі науки про слово, що вивчають окремі, часткові проблеми лексикології: семасіологія – наука про значення слова і пов’язані з ним питання багатозначності (полісемії), омонімії, антономії; фразеологія – вчення про сталі лексично нероздільні сполучення слів; лексикографія – вчення про укладання різних типів словників. Одиницею лексики є слово.

Лексична система української мови у сучасному її вигляді появилась не зразу. Формувалась вона у ході тривалого історичного розвитку.

Сучасна українська літературна мова використовується в багатьох сферах. Це мова державного урядування й громадських та інших організацією користуються працівники промисловості і сільського господарства, науки й культури, нею здійснюється навчання в різних типах шкіл, ведеться пропаганда технічних та наукових знань, виходять книжки з художньої літератури, науки, техніки, видаються газети й часописи, вона лунає в театрах, на радіо й телебаченні. Отже, використання сучасної української літературної мови в найрізноманітніших суспільних сферах зумовило її функціонально-стильову диференціацію, що виявляється на всіх структурних рівнях, але особливо виразно на рівні лексичному.

Функціональний стиль – різновид літературної мови, який визначається сферою вживання і характеризується особливими лексичними, граматичними, фразеологічними та іншими засобами.

Диференційними ознаками функціонального стилю мови виступають не тільки слова, лексика, ними можуть бути й синтаксичні конструкції, вимова, інтонація, а іноді навіть морфологічні категорії та засоби словотвору. Проте серед усіх стилістично значущих мовних одиниць найважливіше місце належить саме словам, синтаксичним одиницям.

Офіційно-діловий стиль, у якому оформляються різні акти державного, суспільно-політичного, економічного життя, ділових стосунків між членами суспільства, характеризується вживанням усталених конструкцій, зокрема безособових і наказових, відсутністю емоційного забарвлення, двозначних слів та висловів. Це мова законів, указів, розпорядження, діловодства та листування.

Науковий стиль обслуговує різні галузі науки й техніки. Йому властиве широке застосування термінів та абстрактних слів, складних речень, зокрема складнопідрядних, за допомогою яких відтворюються причинно-наслідкові зв’язки між частинами тексту. Як правило, для цього стилю не характерна емоційно-експресивна лексика.

Найхарактернішою ознакою публіцистичного стилю є поєднання логічності викладу, доказовості й переконливості з образністю та емоційністю. Завдання публіцистики полягає не лише в тому, щоб викладати певні факти, явища дійсності, а й давати їм оцінку, формувати громадську думку. Тут широко використовується суспільно-політична лексика, залучаються емоційно-оцінні засоби інших стилів.

У художньому стилі, тобто у стилі художньої літератури, найяскравіше виявляється лексичне багатство мови. Для цього стилю характерне вживання слів у прямому й переносному значенні, використання всіх засобів виразності – лексичних, синтаксичних, фразеологічних, широкий вияв авторської індивідуальності.

Страницы: 1 2 3 4 5

Більше про педагогіку:

Змістові аспекти екологічного виховання студентів
Згідно положень державного документа – Концепція екологічної освіти України, зміст екологічної освіти і виховання повинен бути спрямований на формування особистості з екологічною світоглядною установкою на дотримання норм екологічно грамотної поведінки і виконання практичних дій щодо захисту власно ...

Сучасний урок природознавства з погляду забезпечення пізнавальних інтересів
Серед педагогічних якостей учителя важливими є вміння збудити в учнів інтерес до знань. І не тільки збудити, а й задовольнити його. Протягом тривалого часу в нашій країні була поширеною класно-урочна система навчання, яка дозволяла вчителеві одночасно навчати багатьох учнів. Головним компонентом ці ...

Методи усного викладу знань вчителем і активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів
До цих методів відносяться: розповідь, пояснення, лекція, бесіда; метод ілюстрації і демонстрації при усному вивчаємого викладі матеріалу. Перші чотири з цих методів називають також вербальними (від лат, verbalis – усний, словесний). Не можна не відзначити, що в 20-30-ті роки в педагогіці здійснюва ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.educateua.com