Історія розвитку нестандартних уроків у практиці роботи початкової школи

Матеріали по педагогіці » Використання нестандартних уроків у початковій школі » Історія розвитку нестандартних уроків у практиці роботи початкової школи

Страница 1

Впродовж тривалого часу відомими педагогами-класиками здійснювались пошуки методів, прийомів, шляхів удосконалення процесу навчання. Так, Я. Коменський розробляв методи ефективного навчання, коли обґрунтовував класно-урочну систему навчання у своїй «Великій дидактиці»; А. Дистервег заклав теоретичні основи розвиваючого навчання; далі теорію методів навчання розвинув К.Ушинський. Потім в педагогічній теорії й практиці значного визнання дістали проблемні методи навчання, обґрунтовані відомими дидактами М. Скаткіним, І. Лернером, М. Махмутовим та ін.

В останні десятиліття педагоги дбають про вдосконалення форм і методів навчання, які б сприяли органічному поєднанню навчальних, розвивальних та виховних цілей уроку.

Якщо оглянути публікації минулих років, присвячені уроку, то зустрінемося з термінами “удосконалення”, „модернізація”, „оптимізація”, а сьогодні педагоги шукають виходу із застійних штампів минулого, цих нескінчених „удосконалень”, що являли собою косметичні ремонти старого.

Швидкий розвиток науки, зростання обсягів нової інформації потребують від школи підготовки активних, самостійних людей з розвиненими творчими здібностями. Практичний досвід переконує нас у недостатній ефективності традиційного уроку для розв’язання названих вище проблем. Тому потрібно ввести щось нове, переломне, і однією з виразних тенденцій оновлення школи став пошук нестандартного уроку, і цим займається саме творчий вчитель тому, що він є постійним шукачем шляхів вдосконалення уроку.

Серед цих пошуків у дидактиці початкового навчання помітне місце посіли так звані нетрадиційні уроки, які, щоправда, задумуються і реалізуються вчителями по-різному.

Простежуючи історію його розвитку, можна побачити, що нестандартні заняття виникали тоді, коли в суспільстві відбувалися кардинальні зміни, реформи.

Таким чином на небезпечну тенденцію зниження інтересу учнів до занять, яка з’явилась у нашій школі ще з середини 70-х років, масова практика відреагувала нестандартними уроками, головною метою яких є пробудження і утримання інтересу школярів до навчальної праці.

Сьогодні існує кілька поглядів на нестандартний урок.

На думку О. Антипової, В. Паламарчук, Д. Румянцевої та ін., суть нестандартного уроку полягає в такому структуруванні змісту і форм, яке б викликало насамперед інтерес учнів і сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню.

Л. Лухтай називає нестандартним такий урок, на якому вчитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, методів, традиційних видів роботи .

Е. Печерська бачить головну особливість нестандартного уроку у викладанні певного матеріалу у формі, пов’язаній з численними асоціаціями, різними емоціями, що допомагає створити позитивну мотивацію навчальної діяльності.

О. Митник і В. Шпак наголошують, що нестандартний урок народжується завдяки нестандартній педагогічній теорії, вдумливому самоаналізу діяльності вчителя, передбаченню перебігу тих процесів, які відбуваються на уроці, а найголовніше - завдяки відсутності штампів у педагогічній технології .

Як бачимо, у фаховій літературі, на сторінках періодичної преси відбувається дискусія щодо визначення сутності нестандартних уроків та цінності нових форм занять у навчанні, розвитку й вихованні учнів. Тож, "нестандартний урок як своєрідне педагогічне явище бурхливо розвивається, постійно набуваючи нових рис. Він – дитя перебудови суспільства і школи, і доля його пов’язана з долею цього процесу".

О. Антипова, Д. Румянцева і В. Паламарчук, простежуючи історію розвитку уроку як основної форми навчання в школі, зауважують, що нестандартні заняття виникали тоді, коли в суспільстві відбувалися кардинальні зміни, реформи. Так, у 20-х роках минулого століття народилися урок-суд, урок-диспут, урок-екскурсія, урок у полі, урок-ярмарок та ін., 60-ті роки дали життя коментованим і цілісним (узагальнюючим) урокам. Згодом кількість таких форм організації навчальної діяльності зросла. До речі, наразі можна нарахувати біля 50 нестандартних форм проведення уроків, які використовують учителі в своїй роботі.

Наразі змінено підхід до визначення структури уроку в початковій школі. Дидакти наголошують на її багатоваріантному характері, пропонують розрізняти типові уроки та специфічні форми їх проведення.

Страницы: 1 2 3

Більше про педагогіку:

Художньо - естетична діяльність як основний чинник розвитку естетичної компетентності студентів
Оскільки виховне значення різних форм суспільного пізнання має частковий характер: мораль формує моральні норми, політика – політичні погляди, філософія – світогляд, наука робить з людини спеціаліста, то мистецтво впливає комплексно на розум і серце. Мистецтво формує цілісну особистість. Людина пер ...

Поняття інформаційної культури учасників навчально-виховного процесу
У сучасній науково-педагогічній літературі значно зросла частота вживання терміну «інформаційна культура». Не менш широким є спектр слів, у яких він вживається. Зумовлені вони рівнем загальності міркування та особливостями суб'єктів педагогічного процесу, в контексті яких це поняття аналізується. П ...

Проблеми класифікації лексики
Багата, розвинена лексика забезпечує тонше сприйняття навколишнього світу, глибше проникнення в нього і точніше мислення як для всього суспільства, так і для кожного окремого індивіда, що володіє цим багатством. Лексика може вивчатися: з погляду словникового складу мови в цілому, його кількісного о ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.educateua.com