Теоретичне обґрунтування проблеми розвитку творчих здібностей учнів 7-9 класів на уроках фізики на засадах моніторингового підходу

Формування й розвиток творчих здібностей учнів виступають сьогодні однією з актуальних проблем української системи освіти.

Розвиток та виховання здібних і талановитих дітей відповідає потребі формування творчого потенціалу демократичного суспільства, забезпечує можливість інтенсивного соціального та науково-технічного прогресу, подальшого розвитку науки, науково-технічного прогресу, культури, усіх галузей виробництва й суспільного життя.

Майбутнє держави, надії на покращення умов життя та новий рівень розвитку суспільних відносин пов’язані саме із творчо мислячими молодими людьми, які повинні прийти в усі сфери виробництва. Водночас без потягу до творчості людина не зможе сьогодні просунутися в галузі навіть найвузьких технічних знань. Творчі здібності нині все більше цінуються в усіх галузях життя. Тому створення умов для розвитку творчих здібностей особистості – одне з найважливіших завдань сучасної освіти.

Діалектика розвитку творчих здібностей може бути визначена так:

Мотивація ----------- Функціональні вміння ------------- Соціалізація

Від мотивів через набуття певного функціонального багажу до соціалізації; у процесі соціалізації формуються нові мотиви – і ланцюжок перетворень здійснюється на більш високому рівні. Тому основні компетентності обов’язково пов’язані між собою. Аспектами формування творчої компетентності є:

Сьогодні розвиток кожного учня – основна думка, мета, засіб і результат педагогічного процесу. Тому високопрофесійний педагог повинен володіти технологіями діагностики вивчення рівня підготовки учнів до творчої діяльності (додаток 2), вміти відслідковувати у процесі моніторингу мотиваційно-потрібнісну, діяльнісну та результативну сфери (додаток 3), аналізувати динаміку зростання творчих умінь учнів, виявляти недоліки в своїй роботі над розвитком творчих здібностей учнів та знаходити шляхи усунення цих недоліків.

Системний психолого-педагогічний супровід розвитку творчих здібностей учнів створює сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності.

Комплексна діагностика сприяє вивченню тих факторів, які найбільш впливають на формування мотивації самовдосконалення, самоосвіти, самореалізації; постійне ж відслідкування цих чинників надає педагогу можливість раціонально організувати навчальну діяльність учнів, супроводжувати їх творчу діяльність та оптимізувати стан навчального процесу.

Всі фахівці різних галузей психолого-педагогічних знань вважають, що для раціональної організації навчальної діяльності учнів необхідні:

Постановка мети і завдань навчальної діяльності.

Мотивація навчання.

Навчання учнів загальним навчальним умінням і навичкам, розумовим діям.

Виховання активної особистісної позиції учня.

Надання учнем самостійності.

Використання форм, методів і засобів раціоналізації навчальної діяльності учнів.

Тут можна вказати ряд напрямків, реалізація яких обов'язково приводить до раціоналізації навчальної діяльності учнів:

Формування цілеспрямованості школярів у навчальній діяльності.

Навчання учнів прийомам раціоналізації навчання.

Формування активної особистісної позиції учня на уроці.

Створення умов для прояву пізнавальної самостійності в навчальній діяльності, робота в індивідуальному темпі.

Навчання учнів самоаналізу, самоконтролю й самооцінці результатів свого навчання.

Навчальна діяльність, як відомо, поліфункціональна. У процесі її завжди виконуються наступні функції: освітня, розвиваюча, виховна й організаційно-управлінська, як головна, вирішальна, тому що вона дозволяє впорядковувати сам процес навчання, тобто привести в ефективну взаємодію всі його інші функції.

Школярів навчають певному набору дій, які реалізуються на тих же компонентах навчально-виховного процесу, що й способи оптимізації викладання, які ведуть одночасно до досягнення максимально можливих результатів при мінімально необхідних у даних умовах затратах часу й зусиль у ході здійснення навчальної діяльності, а саме:

Більше про педагогіку:

Словесні метод навчання
Пояснення – словесне тлумачення понять, явищ, принципів дій приладів, наочних посібників, слів, термінів тощо. Метод пояснення переважно використовують під час викладання нового матеріалу, а також у процесі закріплення, особливо тоді, коли вчитель бачить, що учні щось не зрозуміли. Розповідь – посл ...

Роль історії науки при вивченні дисциплін навчального плану загальноосвітніх закладів
Система освіти являє собою особливу сферу соціальної практики, в якій, з одного боку, здійснюється відтворення накопичених у минулому знань, а з іншого – закладається і визначається образ майбутньої життєдіяльності як окремої особистості, так і всього суспільства в цілому, маючи подвійну часову спр ...

Вимоги до сучасного уроку зарубіжної літератури
Україна останнім часом орієнтується на європейську та світову спільноту, а її освіта на Європейський і світовий освітній простір. Як наслідок цього, наша держава чим далі більше орієнтується на освітні стандарти, країн учасниць Болонського процесу. Саме зараз ми входимо до Європейського співтоварис ...