Проблема використання спортивних ігор в практичній діяльності ДНЗ з фізичного виховання дітей у теорії дошкільної педагогіки

Матеріали по педагогіці » Педагогічні умови використання спортивних ігор у практиці роботи з фізичного виховання дошкільного навчального закладу » Проблема використання спортивних ігор в практичній діяльності ДНЗ з фізичного виховання дітей у теорії дошкільної педагогіки

Страница 1

У дошкільній педагогіці гра розглядається як історично сформоване соціальне явище, особливий вид діяльності дитини, де творчо, прямо або опосередковано відбиваються явища навколишньої дійсності. Ігри, в яких яскраво виявлена роль рухів, мають загальне умовне найменування "спортивних ігор".

За останні десять років у дошкільних навчальних закладах значно підвищився інтерес до спортивних ігор (баскетбол, волейбол, теніс, бадмінтон, городки та ін.). У цих іграх, які майже завжди проводяться на свіжому повітрі, застосовуються різноманітні рухи та рухові дії. Діти виконують велику кількість стрибків, метань, ударів по м’ячу, що позитивно впливає на ріст та розвиток організму.

Спортивні ігри різняться складною та точною технікою, в якій проявляються високі фізичні можливості спортсменів, чого немає в дітей дошкільного віку.

Дані досліджень (Е. Адашкявичене, Е. Вільчковський, М. Голощокіна, Н. Денисенко, О. Курок, Т. Осокіна, Ю. Портних та ін.), а також практика свідчать про те, що інтерес до спортивних ігор у дітей виникає дуже рано. Діти старшого дошкільного віку вже опановують елементи ігор спортивного характеру: бадмінтон, городки, настільний теніс, баскетбол, хокей, футбол. Ю. Портних доводить, що таке раннє проявлення інтересу до спортивних ігор дозволяє розпочати систематичне навчання дітей раніше, ніж іншим видам фізичних вправ.

Ігри спортивного характеру М.Голощокіною розглядаються як найбільш високий ступінь рухливих ігор. Наявність сильних емоцій споріднює їх із рухливими іграми, але в той же час між ними існує велика різниця. Характерною рисою рухливих ігор є різноманітність і свобода застосування ігрових дій. Правила в рухливій грі визначаються в основному її структурою, а не точністю рухових дій.

Для гри з елементами спорту характерна певна обмеженість, навіть односторонність рухів, точність рухових дій і суворе дотримування форми.

Структура гри спортивного характеру, порівняно з рухливими іграми, відрізняється більшою визначеністю. Так, склад команд у цих іграх обмежується встановленою кількістю учасників, їхні обов’язки суворо розподіляються; тривалість гри обмежується певним часом; ігри спортивного характеру мають суворо встановлені правила, які визначають точність рухових дій.

Основними завданнями в роботі з дітьми щодо використання ігор спортивного характеру є розвиток особистості дитини, оздоровлення її організму, розвиток рухів, рухових здібностей і фізичних якостей, створення емоційного настрою, виховання інтересу до різних видів фізичних вправ.

Е. Вільчковський наголошує на тому, що ігри спортивного характеру сприяють зміцненню здоров’я, підвищенню рівня рухової підготовки, комплексному розвитку фізичних якостей дошкільників. Застосування елементів спортивних ігор у дошкільному віці закладає в дитини основу для систематичних занять одним із видів спорту в такі шкільні роки.

Німецькі вчені Г.Ербах, Г.Борман, Ж.Доблер та інші доводять, що спортивні ігри можуть викликати в багатьох людей інтерес до спорту, натхнення та спонукання до активної участі. Це пояснюється сутністю ігор спортивного характеру: вони створюють почуття радості та гарного настрою, приваблюють до себе завдяки ситуаціям, які постійно змінюються. Вони мають змагальний характер і спонукають до оптимальної рухової діяльності. Ці ігри надають дітям великих рухових можливостей та в межах їхніх правил вимагають особистої самостійної діяльності.

Спортивні ігри впливають на здоров’я дитини, сприяють зміцненню органів, формуванню тіла та покращенню самопочуття. Ігри на свіжому повітрі позитивно впливають на судинну систему та дихання. Завдяки постійній зміні напруження та розслаблення ігри мають також характер активного відпочинку.

У процесі спортивної гри діти вчаться спритності та винахідливості, реакції та координації, а також розвитку комбінаційної моторики (здатності до зв’язування рухів). Згини, розгинання, оберти, стрибки, метання тощо позитивно впливають на розвиток м’язів та поставу тіла.

Страницы: 1 2

Більше про педагогіку:

Суть спостереження
Спостереження - це суб’єктивна діяльність, оволодіння якою призводить до формування уміння спостерігати. З цим умінням пов’язаний розвиток такої якості особистості, як спостережливість. Спостережливість - це прагнення і уміння найповніше помічати особливості предметів і явищ, у тому числі й такі де ...

Категорія відмінка іменників
Функціональний підхід до вивчення граматичної категорії відмінка іменника спирається на теоретичні положення, які розглядають її у єдності значень, форм і функцій, і передбачає розкриття функціональних можливостей відмінкових форм іменників і особливостей їх реалізації у процесі спілкування. Цей пі ...

Урок розширення та поглиблення знань
Уроки розширення та поглиблення знань будуються, як і попередні. Ці уроки розширюють і поглиблюють зміст і обсяг навчального матеріалу на основі самостійної творчої діяльності учнів на уроках і в позаурочний час. За своєю суттю це уроки нестандартних активних форм навчання, що дає змогу проводити ї ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.educateua.com