Формування пізнавальної активності молодших школярів під час використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна»

Матеріали по педагогіці » Використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках "Я і Україна" в початковій школі » Формування пізнавальної активності молодших школярів під час використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна»

Страница 4

Примітка: 1 – до початку експерименту; 2 – після експерименту

Дані таблиці свідчать про вірогідне збільшення рівня пізнавальних інтересів учнів експериментального класу на фоні незначних змін рівня пізнавальних інтересів учнів контрольного класу.

Зростання рівня стійкого інтересу в учнів експериментального класу на уроках «Я і Україна» більше як вдвічі свідчить про ефективність використання народних прикмет не лише для зростання рівня знань в учнів початкової школи, але і їх пізнавальних інтересів.

Відповідно до отриманих даних зроблено висновок про збільшення у експериментальному класі кількісного складу групи дітей з рівнем творчої пізнавальної ініціативності та рівнем з розвинутими навчально-пізнавальними мотивами. Разом з тим, зменшилася кількість дітей групи дітей з рівнями ситуативної пізнавальної ініціативності та безініціативності.

Отже, досліджуючи проблему підвищення рівня пізнавальної активності учнів 4 класу шляхом використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україні», ми встановили, що ефективність їх використання є важливою умовою результативності їхньої пізнавальної компетентності стосовно природи (обсяг, правильність і повнота, осмисленість, міцність та дієвість знань), а також формування в дітей емоційно-ціннісного ставлення до природи (позитивний емоційний відгук, інтерес, усвідомлення цінності компонентів природи).

Народні прикмети природознавчого характеру – це сталі вислови, в яких певні явища природи відповідно до змін пір року пов’язуються з кліматичними чи погодними змінами Вони виникли і розвивалися на основі спостережень за станом погоди, речей, людей, тварин.

Аналізуючи зміст народних прикмет природознавчого характеру можна виділити такі загальні образи: космічні (зірки, місяць, хмари, небо, сонце); метеорологічні (туман, роса, веселка, дощ, вітер, гроза, грім); поведінка тварин, комах, риб, птахів; рослинний світ (квіти, дерева, кущі); спостереження за неживою природою (земля, вода, роса); пори року, місяці; людина і здоров’я; землеробські роботи.

Народні знання українців були пов’язані насамперед із різноманітною господарською діяльністю і ґрунтувалися на спостереженнях за природою і оточуючим середовищем. На підставі цих спостережень склався землеробський календар, сформувалися вміння передбачати погоду.

Під педагогічним потенціалом народних прикмет розуміємо сукупність можливостей педагогічного впливу на особистість, що формується й розвивається, а також можливостей їх цілеспрямованого використання в навчально-виховному процесі. Народні прикмети одухотворяють природу, вчать дітей берегти, примножувати та пізнавати її особливості, закони розвитку. Вони є складовою частиною багатьох галузей народних знань — народної біології, астрономії, медицини, метеорології, хліборобської справи тощо. Народні прикмети у цікавій, нерідко дотепній і кмітливій формі розкривають важливі грані життя природи, людей. Глибоке знання народних прикмет сприяє підготовці молоді до самостійного життя, успішної трудової, господарської діяльності в майбутньому

Як свідчить аналіз літературних джерел та проведене нами анкетування вчителів початкової школи проблема використання на уроках «Я і Україна» народних прикмет природознавчого характеру отримала належне опрацювання на рівні загальнонаукового уявлення. Дещо гірше розроблена вона на рівні навчального предмета, навчального матеріалу, педагогічної діяльності і особистісного надбання учнів.

Розроблена нами методика використання народних прикмет природознавчого характеру на основі спостережень в природі дозволяє учням самостійно встановлювати тісні зв’язки між живою та неживою природою; віднаходити закономірності та залежності, а також їх підтвердження. Дані види робіт дають наочне уявлення про зміст фенологічної роботи; крім цього вони сприяють розвитку спостережливості і допитливості в учнів цього віку, а також підвищують рівень пізнавального інтересу до своєї місцевості і до її вивчення.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Більше про педагогіку:

Вчителі музики про педагогічну оцінку
Великий інтерес становить дискусія з питань педагогічної оцінки на уроках музики, що розгорнулася на сторінках журналу «Музика в школі» у 80-ті роки минулого століття. Численні відгуки вчителів музики й методистів свідчать про спроби розв'язання цього питання в шкільній практиці. Є суперечність у п ...

Місце інформаційно-комунікаційних технологій у процесі розвитку історичного мислення учнів
Сучасне життя досить складно уявити без використання комп’ютерної техніки. Наш час – це епоха постійних змін у технологіях, зокрема в освітніх, а використання персонального комп’ютера є стрижнем інформаційних технологій навчання. Точкою відліку появи нових інформаційних технологій навчання в загаль ...

Історіографія проблеми дослідження
Витоки проблеми активності особистості дуже глибокі, що знайшло відбиття в народній педагогіці, культурах Давнього Сходу, давньої Греції, Риму, в педагогічних ідеях видатних мислителів свого часу. Так, Плутарх, малюючи картини спартанського виховання, пише, що дітям пропонували питання, які вимагал ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.educateua.com