Дитяча література як основа формування читацького кругозору

Матеріали по педагогіці » Формування уявлень про творчість українських письменників ХІХ ст. як засіб розширення читацького кругозору молодших школярів » Дитяча література як основа формування читацького кругозору

Страница 3

Основою читацького кругозору є знання, які систематично й послідовно набуваються в школі у процесі навчання, а також участі в праці й громадському житті. Читацький кругозір – уявлення, поняття й фактичні відомості про предмети і явища природи, громадського життя й людської психіки, доступні учням на кожному етапі їх розумового розвитку.

Наявність читацького інтересу – це не просто активна пізнавальна направленість дітей на книгу як об’єкт, який викликає в них позитивні емоції і, - як наслідок – бажання з ними діяти: розглядати, листати, читати.

Читацькі інтереси – це наступна ступінь читацької зрілості, яка виявляє у читача стійкий інтерес до книг. За О.В.Джежелей читацькі інтереси – «обов’язково виборчі інтереси, націлені на книги певного характеру, які читач відокремлює від загальної маси книг, дає перевагу певному колу книг, яких потребує дитяча особистість, вважаючи книги найбільш корисними для себе – для поповнення знань і досвіду» [5].

Найголовнішою умовою викликання, а потім розширення та поглиблення читацьких інтересів будь-якої людини, особливо молодших школярів, є достатньо широкий рівень начитаності доступного кола читання, усвідомлення того, що треба читати і що читати потрібно.

Вирішення такого питання можливо лише через 1,5 – 2 роки після початку навчання, коли учні самостійно прочитали не одну, а цілий ряд книжок провідних письменників за основними темами дитячого читання, коли активний запас знань кожної дитини розширився у межах 125 – 150 книг-авторів, причому за кожним автором дитина, оволодівши програмою 2-3 класу, «баче» не одну, а декілька книг або творів (наприклад: І.Франко – «Лисичка і Журавель», «Ріпка», «Лисичка-кума»; Л. Глібов – байки; Леся Українка – «На зеленому горбочку…», «Вишеньки», «Колискова», «Біда навчить»…; Олена Пчілка – «Журавель та Чапля», «Безконечна пісня»…). Водночас дитина сприймає провідний напрямок у творчості знайомих письменників (Про що пише Т.Шевченко? – Про природу, про долю дітей. – Олена Пчілка? – Про тварин, про природу…), і за будь-якою доступною темою перед дитиною постають книжки ряду авторів (Хто пише про природу? – Т. Шевченко, Я. Щоголів, Леся Українка, М. Рильський .). І річ не в тому, що дитина вибере з доступного кола читання, а в тому, наскільки особистісний та мотивований його вибір і який зв’язок він баче між прочитаною книгою та темою розмови на наступному уроці. Адже головне в мистецтві самостійного читання (індивідуальне мовчазне спілкування дитини з колом доступних книжок чи обраною для читання книгою без допомоги вчителя або іншого кваліфікованого читача), на думку філософів, письменників, книгознавців, - це здатність читача збагатити свій розум і почуття, наслідуючи досвід, накопичений суспільством і представлений його найкращими представниками в книжках, це здатність висловлювати свої думки за допомогою митців минулого і теперішнього, розвиток особистих читацьких інтересів.

Художня література для дорослих створюється без урахування віку читача. Дорослий читач – переважно людина із сформованим світоглядом, характером. А дитяча література адресується читачам, які невпинно ростуть, змінюються, формуються, набувають знань, досвіду. У цьому полягає різниця між літературою для дорослих і дитячою. Звідси й надзвичайна складність праці дитячих письменників.

Передові українські письменники ХІХ ст. багато зробили для розвитку дитячої літератури, висвітлення дедалі ширшого кола тем у творах різних жанрів і для різного віку дітей – від малят, дошкільнят до підлітків і юнаків.

Страницы: 1 2 3 

Більше про педагогіку:

Вплив стилю поведінки батьків на соціальний розвиток дитини у повній родині
Як бачимо, в одних родинах дорослі вважають, що дитина повинна погоджуватися з ними, виявляти абсолютну слухняність, в інших родинах, навпаки, цінується прагнення дитини до самостійності, самоствердження. Бувають такі випадки, коли до дитини ставляться вимоги, які зовсім не відповідають її віковим ...

Формування історичної свідомості учнів
Вивчення історії сприяє формуванню історичної свідомості народу, в якій органічно поєднуються знання, погляди, уявлення про суспільний розвиток. Закріплена в традиціях, обрядах, художніх образах та теоріях, історична свідомість дає змогу людству узагальнити історичний досвід. Історична свідомість є ...

Рейтингова система оцінювання технічної підготовленості студентів
Технічна підготовка з різних видів спорту є однією з базових у системі професійної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання. Складність технічної підготовки полягає у тому, що студентам доводиться одночасно засвоювати досить велику кількість різноманітних фізичних вправ різного рівня склад ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.educateua.com