Перехід дитини з дошкільного в молодший шкільний вік і трудове виховання

Матеріали по педагогіці » Трудове виховання дітей молодшого шкільного віку в сім’ї » Перехід дитини з дошкільного в молодший шкільний вік і трудове виховання

Страница 1

Важливим моментом в переході дитини з дошкільного в молодший шкільний вік є наступність в її трудовому вихованні. Найважливіша ознака цього віку – зміна соціального статусу дитини. Вана стає учнем, починає займатись новою, систематичною, обов’язковою працею. З вступом дитини до школи змінюється і її місце в сім’ї. У неї з’являються нові права і обов’язки, батьки відводять місце для занять, встановлюють час для виконання домашніх завдань, забезпечують безліччю шкільних атрибутів – одягом, портфелем, письмовим приладдям… Дорослі тепер більше рахуються з новим життям маленького члена сім’ї. Часом першокласники починають використовувати своє положення, диктуючи сім’ї такий спосіб життя, в центрі якого знаходяться вони самі.

При входженні в нове життя у вчорашнього дошкільника виробляються звички до нового режиму, спілкування з однолітками (особливо це важливо для тих, хто не відвідував дитячий садок). Довільність, тобто керованість дій молодшого школяра, – одне з новоутворень цього періоду дитинства. Дитина здатна вже сама без нагляду та стимуляції примусити себе сісти за уроки, відклавши в бік цікаву гру, відмовившись від запрошення погратись на вулиці.

Учбова діяльність вимагає вдосконалення контролю з боку дорослих та самоконтролю дитини. У дошкільника лише дорослий оцінював якість виконаної роботи. Молодший школяр має сам контролювати та оцінювати свою діяльність – помічати помилки, виправляти їх. Позитивну роль відіграє самооцінювання учнем якості роботи. Поступово в учня виробляється звичка не тільки контролювати хід своєї роботи, але і вміння критично себе оцінювати. Наявність такого вміння – важливий показник правильного розвитку молодшого школяра. В ході учбової і трудової діяльності дітям часто доводиться мотивувати і доводити справедливість своїх висловлювань, дій і побажань. Необхідність висловлювати власні міркування передбачає появу уміння критично бачити і оцінювати власні дії, співвідносити їх з задумом.

Отже, молодший школяр – це дитина, що значну частину часу займається не стільки цікавою особисто для себе, скільки суспільно-корисною працею – навчанням. Якщо дошкільник володів в основному конкретними уявленнями про оточуюче середовище, то молодший учень опановує систему наукових знань і понять. Розширюється коло його інтересів, зростає пізнавальна активність, діяльність дитини все частіше підпорядковується раніше продуманому плану: наприклад, дитина планує спочатку приготувати уроки, а потім допомогти мамі приготувати вечерю.

Важливо, щоб діти навчились поважати людей праці, трудівників, бережливо ставитись до результатів їх діяльності.

Відбуваються зміни і в ставленні дитини до праці і в формах прилучення її до праці. Не можна вчити дитину праці лише в ігровій формі. Праця передбачає наявність в завданні певної складності, обов’язковості досягнення кінцевої мети – трудова діяльність завершується матеріальним результатом. В грі ж дитину приваблює не кінцевий продукт (частіше всього його немає), а сам процес. Дитина повинна чітко розуміти, що трудова діяльність – це серйозне, а не розважальне заняття. Тому не варто в такий спосіб штучно підтримувати в дитині почуття дитячості. Краще підтримувати в ній природне прагнення до праці. Дитина розуміє: вона росте, на очах у всіх стає сильнішою, розумнішою, близькі люди радіють цьому, пишаються тим, що тепер маленькому члену сім’ї можна довірити багато чого в домі. Праця завжди була і залишається своєрідним загартуванням дитини, в ній гартуються вольові якості особистості.

Як відомо, найбільш виховний вплив має не труд-робота, а труд-піклування. Ось чому важливо, щоб поряд з самообслуговуванням в життя дитини входило піклування про оточуючих людей – спочатку знайомих і рідних, а потім і чужих. Тут функцію вихователя виконує побутова праця. Її значення для дитини досить суттєве. З допомогою побутової праці дитина залучається до справжньої “дорослої” роботи, відволікається від власної особи і на ділі проявляє свою турботу про інших. Однак, незважаючи на це, батьки часто прагнуть відгородити дитину від роботи по дому, що характерно для більшості сімей. Цим в першу чергу і пояснюється те, що в багатьох сім’ях діти 6-10 років не приймають участі в систематичній побутовій праці. В них не формуються трудові навички, потреба в праці, почуття обов’язку перед сім’єю. Поважати домашній труд дитина навчиться лише в тому випадку, якщо цей труд поважатимуть батьки. Варто не лише включати дитину в домашню роботу, а й обґрунтовувати її необхідність, знаходити можливості зробити її більш привабливою, творчою, різноманітною. Корисно вносити в домашню роботу елементи гри, але не варто замінювати труд грою. Нехай відчуття серйозності, важливості, обов’язковості праці залишається, але при цьому буде цікаво, а якщо можливо, то й весело. Існує чимало способів перетворення домашньої праці в задоволення. Відомо, наприклад, що стихія дітей молодшого шкільного віку – це рух. Одна й та ж сама робота може здатися їм нудною чи, навпаки, веселою, в залежності від способу її організації. Можна запропонувати використати будь-який годинник: наручний, настінний, пісочний і загадати дитині за певний час прибрати зі столу книги, пришити ґудзик, пропилососити килим … Маленькому школяру корисно мати якесь постійне доручення, яке б він постійно виконував: це може бути догляд за квітами, домашніми тваринами, покупка хліба тощо.

Страницы: 1 2

Більше про педагогіку:

Вимоги до уроків навчання письма в букварний період
Лінгвістичні основи методики навчання грамоти. Методика навчання грамоти базується на фонетико-графічній системі (фонетика і графіка). Учитель повинен знати, які звукові одиниці виконують смислорозпізнавальну функцію (тобто є фонемами) і які такої функції не виконують (варіанти основних фонем у сла ...

Головна ідея, фактори та аксіоми креативного навчання
Із метою забезпечення креативного розвитку особистості учня під час навчального процесу сучасна дидактика рекомендує збагачувати традиційні методи навчання креативними прийомами та способами, які б були орієнтовані на створення учнями власних освітніх продуктів, сприяли б формуванню в суб’єктів нав ...

Дитяча література як основа формування читацького кругозору
Велику силу художнього слова люди збагнули давно. Зі стародавніх літописів і книг звучать їхні думки про чари мистецтва, поезії, про користь від читання. Чим ближче до наших днів, ці думки стають глибшими, краще усвідомлюється значення літератури в житті людини, у духовному житті всього суспільства ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.educateua.com