Обстеження дітей із загальним недорозвиненням мовлення

Логопед виявляє об’єм мовленнєвих навиків, співставляє його з віковими нормативами, з рівнем психічного розвитку, визначає відношення дефекту до компенсаторного фону, мовленнєвої і пізнавальної активності.

Необхідним є аналіз взаємодії процесу оволодіння звукової сторони мовлення, розвитку лексичного запасу та граматичної структури. Важливо визначити співвідношення розвитку експресивного то імпресивного мовлення дитини

Виділяють три етапи дослідження.

Перший етап – орієнтований. Логопед заповнює картку розвитку дитини зі слів батьків, вивчає документацію, розмовляє з дитиною.

На другому етапі проводиться обстеження компонентів мовленнєвої системи і на основі отриманих даних ставиться логопедичне закінчення.

На третьому етапі логопед проводить динамічне спостереження за дитиною в процесі навчання і уточнює виявлення дефекту.

В бесіді з батьками виявляються перед мовленнєві реакції дитини, в тими числі гуління, лепет. Важливо вияснити в якому віці виникли перші слова і співвіднесення пасивного та активного мовлення.

Важливо вияснити коли виникли перші двослівні, багатослівні речення, чи не переривався мовленнєвий розвиток, яка мовленнєва активність дитини, його комунікативність, прагнення до встановлення контакту з оточуючими, в якому віці батьки помітили відставання в розвитку мовлення, яке мовленнєве оточення.

В процесі бесіди з дитиною логопед встановлює з нею контакт, націлює її на спілкування. Дитині пропонується питання, що допомагає виявити його кругозір, інтереси, ставлення до оточуючих, орієнтування в просторі та часі. Питання ставляться так, щоб відповіді були розгорнутими, розсудливими.

Бесіда з дитиною дає перші відомості про мовлення дитини. Особливо ретельно обстежується звукоскладова структура слів, граматична структура і зв’язне мовлення. При обстеженні зв’язного мовлення виясняється як дитина самостійно може скласти розповідь за малюнком, за серією малюнків, переказ, розповідь – опис.

Дослідження сформованості граматичної структури мовлення – провідний момент логопедичного обстеження дітей із загальним недорозвиненням мовлення. Виявляється правильність вживання дитиною категорії роду, числа, відмінка іменників, вміння узгоджувати іменники з прийменниками і числівників за родом, числом, відмінком. Матеріалом для обстеження є картинки, які позначають предмети, їх знаки та дії.

Основні прийоми обстеження :

закінчити розпочату фразу, використовуючи навідні питання;

скласти речення за малюнком;

вставити пропущений прийменник.

При обстеженні словникового запасу виявляється вміння дитини співвідносити слово з позначеним предметом, дією чи правильним вживанням його в реченні.

Основними прийомами можуть бути наступні :

показ дитиною предметів і дій за вказівкою логопеда;

виконання названих дій;

самостійне називання предметів, явищ, дій, ознак та якостей,

називання понять, що входять до певної теми;

об єднання предметів в узагальнену тему.

Обстеження мовленнєвого апарату і його моторики має важливе значення для визначення причин дефекту звукової сторони мовлення і для планування корекційних вправ. Оцінюється ступінь і якість порушення рухових функцій органів артикуляції і виявляється рівень доступних рухів.

Більше про педагогіку:

Діагностика та методи виявлення дитячої обдарованості
На думку більшості педагогів, діагностика дитячої обдарованості — суто психологічна проблема. Однак таке твердження справедливе лише на теоретичному рівні. Сучасна освітня практика, спрямована на особистісно-орієнтований підхід, змушує розглядати діагностику дитячої обдарованості як невід'ємну част ...

Праця і її роль у всебічному розвитку особистості
Роль праці в розвитку особистості є загальновизнаною. Можливості для цього розвитку містяться уже в самих знаряддях, предметах і результатах праці. В знаряддях праці, крім призначення, втілено пізнання людиною явищ, законів, властивостей і умов існування предметів, які теж повинні бути пізнані люди ...

Освітні процеси в середньовічній Україні
Досліджуючи розвиток європейської освіти в епоху Середньовіччя, недоречним було б обминути особливості динаміки освіти на території України в цей час. Вітчизняна освіта бере свій початок ще з доби Київської Русі. Про поширення освіти серед русичів свідчать численні берестяні грамоти, знайдені в осн ...