Мотивація професійного становлення як наукове поняття

Матеріали по педагогіці » Діяльність соціального педагога по формуванню у студентів мотивації професійного становлення » Мотивація професійного становлення як наукове поняття

Страница 1

У даний час в психолого-педагогічній літературі спостерігається тенденція переходу від розробки описово-нормативних моделей особистості і діяльності фахівця, на основі яких формулювалися вимоги до змісту її професійної підготовки, до дослідження професійної свідомості і самосвідомості суб'єкта діяльності – його цінностей, смислових утворень, рефлексії.

Проблема мотивації професійного становлення, та й вибору майбутньої професії та професійної діяльності, надзвичайно важлива. Як відомо, на продуктивність будь-якої діяльності значною мірою впливає характер мотивації. Внутрішня позитивна мотивація підвищує продуктивність діяльності, сприяє отриманню людиною задоволення, а негативна й зовнішня – знижують, і тоді діяльність сприймається як примус. Причому внутрішню позитивну мотивацію до навчання, самовдосконалення та професійного становлення саму по собі можна розглядати як професійно значущу якість, особливо у тих випадках, коли йдеться про творчі професії.

Розглядаючи поняття мотивації до професійного становлення студентів логічним є розділення його на такі взаємодоповнюючі складові як "мотивація", "становлення" та "професійне становлення". Отже, розглянемо їх.

Мотивація – це те що змушує суб'єкт діяти. Мотивація – це система мотивів, або стимулів, яка спонукає людину до конкретних форм діяльності або поведінки. За всю історію вивчення природи мотивації існує два напрями до її пояснення. Перший ґрунтується на дослідженні змістовної сторони теорії мотивації, відповідно теорії цього напряму базуються на вивченні потреб людини, які і є основними мотивом діяльності. До прихильників такого підходу можна віднести американських психологів Абрама Маслоу, Фредеріка Герцберга і Девіда Мак Клелланда.

За другим напрямом мотивація базується на процесуальних теоріях, на засадах про розподіл зусиль особистості і вибір певного типу поведінки для досягнення конкретних цілей. До таких теорій відносяться теорія очікувань, або модель мотивації по В. Вруму, теорія справедливості і теорія або модель. Портеру-Лоулера.

В основі мотивації лежить два таких поняття як потреба та мотив. Потреба, – це особливий стан психіки індивіда, усвідомлена ним незадоволеність, відчуття нестачі чогось, відображення невідповідності між внутрішнім станом і зовнішніми умовами. При цьому потреби поділяють на: потреби першого роду, або фізіологічні потреби (їжа, сон, безпека, тощо) та потреби другого роду, несуть соціально-психологічний характер (повага, влада, схвалення, тощо).

Потреби першого роду закладені в людину генетично, а другого – є наслідком її соціального життя. Потреби неможливо безпосередньо спостерігати або вимірювати. Про їх існування можна судити лише спостерігаючи поведінку особистості. Потреба, яка реально відчувається людиною, викликає у неї стан спрямованості здійснити конкретну дію спрямовану на задоволення цієї потреби. Такий процес і являє собою спонукання. Отже, спонукання – це потреба, усвідомлена з точки зору необхідності здійснення конкретних цілеспрямованих дій. При цьому конкретні дії, поведінка особистості буде засобом задоволення потреби. Коли людина досягає поставленої мети, її потреба може бути: задоволена, частково задоволена або незадоволена.

Мотив – це будь-яке внутрішнє або фізіологічне, за своєю природою, джерело поведінки, що відповідає за його активність та цілеспрямованість [54]. Таким чином під мотивом ми будемо розуміти внутрішню потребу особистості до того чи іншого виду активності (діяльність. спілкування, поведінка), що пов'язана із задоволенням потреби.

Мотивація – це сукупність причин психологічного характеру, тобто система мотивів, які зумовлюють поведінку і вчинки людини.

Отже, спрощену модель процесу мотивації можна представити у вигляді такої схеми (Рис.1.1):

Рис. 1.1 Спрощена модель процесу мотивації.

Отже, під мотивацією ми розуміємо чинники, що викликають активність особистості і визначають її спрямованість. Мотивація обумовлює поведінку, вчинки та діяльність, і здійснює вплив на професійне самовизначення, на задоволеність людиною своєю працею.

Професія (слово латинського походження, що офіційно визначає знання, фах) – це вид трудової діяльності людини, яка володіє комплексом спеціальних теоретичних знань та практичних навичок набутих в результаті фахової підготовки, досвіду роботи. Професіонал – це особистість, що розвивається, яка володіє високою професійною кваліфікацією і компетентністю, різноманітністю навичок і вмінь, а також включає у себе високий рівень професійно важливих якостей чи особистісно-ділових якостей, мотиваційну сферу і ціннісні орієнтації, спрямовані на прогресивний розвиток.

Страницы: 1 2 3 4 5

Більше про педагогіку:

Педагогічна концепція Карла Орфа у музичному вихованні
Педагогічна концепція і методична система видатного німецького композитора і педагога Карла Орфа (1895-1982) стали наслідком тривалої практичної роботи з дітьми. У працях К. Орфа відчутний, передусім, вплив ідей Е. Жак-Далькроза, Й. Песталоцці з його прагненням розвинути творче начало і самостійніс ...

Масове бібліографічне інформування
Масова форма інформування — це інформування всіх читачів бібліотеки. Головна його мета — Інформування про нові надходження до бібліотеки, їх пропаганда, сприяння самоосвіті. У шкільній бібліотеці здебільшого застосовують такі форми масового бібліографічного інформування: організація виставок нових ...

Тренінг та його атрибути
Слово «тренінг» походить від англійського «tо trаіn», що означає «навчати, тренувати, дресирувати». Тренінг – це одночасно: - процес пізнання себе та інших, який необхідно зробити цікавим і неповторним; - неформальне, невимушене, конструктивне спілкування; - ефективна форма опанування знаннями; - і ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.educateua.com