Впровадження національного компоненту у фаховій підготовці студентів як складова образотворчого мистецтва

Матеріали по педагогіці » Розвиток естетичної компетентності студентів засобами образотворчого мистецтва » Впровадження національного компоненту у фаховій підготовці студентів як складова образотворчого мистецтва

Страница 2

Рис. 2.2. Художньо-естетична підготовка учнів

Аналіз вузівських програм із дисциплін художнього-естетичного циклу показує, що зміст їх не завжди передбачає завдання дидактичної підготовки студентів, в них здебільшого не розглядаються питання народно-художньої творчості (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Складові навчальної програми

Тому проведений аналіз свідчить, що навчальні плани частково забезпечують ефективність процесу фахової підготовки випускників училища до художнього навчання школярів. Студенти 1-4 курсів нерівномірно отримують загальну та професійну підготовки (табл. 2.1).

Інструментарієм підготовки є народне мистецтво, зокрема збільшений цикл структурних компонентів цілісної методичної системи в розглянутому аспекті сьогодні не відповідає сучасним вимогам художньо-педагогічної підготовки вчителів образотворчого мистецтва.

Таблиця 2.1. Співвідношення введення до програми предметів художньо-естетичної спрямованості

Отже, стан системи національної освіти обумовив усвідомлення всіма учасниками навчально-виховного процесу необхідність коректування навчальних планів, програм професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва та використання народно-художньої творчості, що має вплив на розвиток емоцій та почуттів, художньо-образне, раціонально-образне мислення людини з різним типом індивідуальної обдарованості. Світовий досвід розвитку педагогічної теорії та практики переконливо свідчить про те, що в кожного народу історично складається своя власна національна система виховання і освіти. Національна система виховання, як про це наголошується в Національній доктрині розвитку освіти, спрямовується на залучення громадян до глибинних пластів національної культури й духовності, формування в дітей та молоді національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань на основі цінностей вітчизняної та світової культури. Система виховання, яка ґрунтується на міцних підвалинах культури рідного народу минулих епох і сучасності, найбільшою мірою сприяє соціальному престижу інтелектуальності, освіченості та інтелігентності як складників духовності людини. Вище зазначене дозволяє розробити спецкурси, факультативи, ряд завдань, систему виховних заходів, які уможливлюють ефективність навчально-виховного процесу в школі та фахову підготовку майбутнього вчителя образотворчого мистецтва.

Створюючи значні можливості ціннісно-орієнтаційного виховного впливу на особистість майбутнього вчителя, твори народного художнього мистецтва ґрунтуються на символічно-образній системі етносу, яка охоплює значний спектр знань щодо архетипів етнічної поведінки, сприйняття реальності й культури в усіх сферах суспільного життя. Пріоритетним на заняттях народним художнім мистецтвом є те, що студенти вчаться вільно орієнтуватися у цій системі, розуміти мову „кодів" та „шифрів" етнокультури, уміти „вільно творити цією мовою". Розуміння символіки українського орнаменту допомагає студентам у виконанні завдань на створення орнаментальної композиції. Учені стверджують, що „народне мистецтво завжди було й залишається носієм фольклорних традицій національної культури, духовної спадщини народу". Оскільки особливості образної мови творів народного мистецтва тісно пов’язані з життям, побутом людей, їхніми звичаями, навколишньою природою і предметним оточенням, тобто розкривають споконвічні цінності духовного життя українського народу, тому під час занять доцільно проводити фрагментарне прослуховування народної музики, використовувати поетичні твори, зразки творів народних майстрів. З огляду на це основними напрямами формування художньої етнокультури особистості у художньо-професійній підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва виділяємо знання про витоки, художні та виконавські традиції народного декоративно-прикладного мистецтва; формування уявлень про декоративну культуру, що передбачають гармонійне та цілісне вирішення мистецького твору; забезпечення виконавської майстерності, що включає засвоєння певних художніх і технологічних прийомів.

Страницы: 1 2 3 4

Більше про педагогіку:

Характеристика навчальних умінь і навичок
Навчання - це впорядкована взаємодія педагога з учнями, спрямована на досягнення визначеної мети; процес, в якому на основі пізнання, вправ і набуття досвіду виникають нові форми поведінки і діяльності, змінюються раніше набуті. Навчання не обмежується шкільним віком. Людина навчається все життя. Д ...

Формування у дошкільників здатності вирішувати учбову задачу
Як відомо, найбільшу спонукальну силу до вчення, прояву наполегливості для дітей старшого дошкільного віку мають інтелектуальні завдання. Поява нових пізнавальних мотивів, відмінних від ігрових, розширює можливості підготовки дітей 5–6 років до навчання в школі і засвоєння ними нових знань. Проблем ...

Історія розвитку гри. Видатні педагоги про значення гри
Проблема ігрової діяльності цікавила багатьох педагогів і вихователів. Значний вклад у вирішення цієї проблеми вніс наш сучасник, нині добре відомий науковець Ш.О.Амонашвілі. Він показав, як через гру можна ввести дитину в складний світ пізнання. Дискусії в періодичній пресі про завдання і прорахун ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.educateua.com