Експериментальне визначення ефективності застосування наочних засобів навчання

Матеріали по педагогіці » Наочні засоби вивчення географії материків та океанів » Експериментальне визначення ефективності застосування наочних засобів навчання

Страница 1

Проблема підвищення пізнавальної активності учнів та ефективності уроку - одна із головних, які на сьогодні існують в методиці навчання географії. Успіх у засвоєнні географічних знань може бути досягнутим лише при гармонійному поєднанні усіх засобів і можливостей наочного навчання.

Одним із його елементів і є навчальна наочність. Оскільки використання приладдя цього виду супроводжує навчання географії на всіх його етапах, то вчитель повинен бути знайомим з усім його різноманіттям, володіти методикою його використання. Адже графічна наочність, перш за все, дає можливість зосередитися на головному – створити географічний образ, що допомагає стійкому, міцному засвоєнню і запам'ятовуванню матеріалу. Засоби графічної наочності допомагають розвивати такі необхідні якості як логічна послідовність мислення, увага, уява і сприяють вірному розумінню просторових взаємовідносин предметів і явищ. Графічна наочність пройшла декілька етапів у своє розвитку. На початковій стадії вона являла собою ілюстративні зображення (малюнки, картографічні ескізи) - спрощені схем які розкривали учням зміст статті підручника чи розповіді вчителя. Малюнком на класній дошці користувалися і дореволюційний час. У радянській школі вони застосовувалися в 20-ті і 30-ті роки, коли наочних посібників у школах було недостатньо. Про велике значення ілюстрацій писали методисти О.О. Половинкін, І.І. Заславський, пізніше Л.М. Кортел П.А. Громов, наголошуючи на їхній динамічності й активізують властивості. І сьогодні цей вид приладдя не втратив свої методичної цінності.

Важливим кроком вперед у навчанні географії було застосування графічно-статистичних матеріалів (графіків, діаграм). М.М. Баранський стверджував, що застосування цих моделей на уроці розвиває пізнавальну активність школяра, самостійність в оцінці географічних фактів і явищ, а також знайомить учнів з прийомами наукового пізнання спостереженням, аналізом, узагальненням, озброюючи їх науковими принципами вивчення певних явищ, являючись у же час опорою для мотивованих висновків.

На наступному етапі важливу роль почали відігравати способи унаочнення географічних явищ та процесів. Ці способи базувались на використанні графічно-сигнальної наочності, на думку ряду вітчизняних і зарубіжних дослідників є засобом відображення причинно-наслідкових зв'язків у навчальному матеріалі, узагальнення та систематизації знань. Активізує використання графічних схем для класифікації явищ, зображені зв'язків між ними, розвитку картографічних уявлень і навиків сприяє проведенню логічних операцій, які значно полегшують осмислення і запам'ятовування матеріалу, що вивчається спонукає до самостійного мислення учнів.

Останнім часом в Україні накопичено позитивний досвід застосування різноманітних структурних графічних сигнальних схем в процесі навчання географії. Вперше графічно-сигнальні схеми були створені в кінці 80-х роках М.С. Винокур та О.Я. Скуратовичем, які працювали вчителями географії в місті Донецьку. Пізніше види графічно-сигнальних схем урізноманітнились. їх структура і зміст визначаються методичними особливостями застосування.

Серед цього різноманіття можна виділити листи опорних сигналів (М.С. Винокур), структурно-логічні схеми (О.Я. Скуратович), опорно інформаційні схеми (С.Г. Кобернік), опорно-узагальнюючі схеми (Л.І. Круглик) та структурно-логічні конспекти (Л.П. Вішнікіна). Вони створені на основі ідей Б.Ф. Шаталова про вивчення учбового матеріалу великими смисловими блоками, в яких логічно поєднуються між собою усі структурні елементи наукового знання певного обсягу з чітко визначеними причинно-наслідковими зв'язками.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Більше про педагогіку:

Інтерактивне навчання: «за» і «проти»
Усе викладене вище зовсім не означає, що потрібно використовувати лише інтерактивне навчання. Для навчання важливі всі рівні пізнання й усі види методик. Як можна помітити з опису різноманітних Інтерактивних технологій, неодмінною складовою їх є так звані пасивні методи. Сильні й слабкі аспекти пас ...

Від народознавства до свідомого патріотизму
Виховувати свідомого громадянина і патріота означає сформувати в дитини комплекс певних знань, особистісних якостей і рис характеру, що є основою спеціального способу мислення та спонукальною силою у повсякденних діях, вчинках, поведінці, йдеться про: патріотичну свідомість, громадянську відповідал ...

Зміст роботи по формуванню поняття простого речення
Речення як мінімальна комунікативна одиниця виконує функцію формування і вираження думки в усному і писемному мовленні. Складаючись зі словосполучень, воно є одиницею побудови тексту. Тому в початковому курсі рідної мови робота над реченням організовується так, щоб в учнів розвивалося уявлення про ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.educateua.com