Класифікація наочних засобів навчання географії

Матеріали по педагогіці » Наочні засоби вивчення географії материків та океанів » Класифікація наочних засобів навчання географії

Страница 1

Засоби навчання – це різні види джерел, знань, які використовуються у навчальному процесі з метою формування в учнів відповідно знань, умінь і навичок.

Узагальнивши дане визначення, можна сказати, що засоби навчання – це об’єкти, що використовуються у навчальному процесі.

Засоби навчання виконують дві основні функції: пізнавальну і функцію керування пізнавальною діяльністю учнів. Ефективному використанню засобів навчання допомагає їх класифікація. Однак через їх різноманіття немає єдиного підходу до класифікації.

Наочні засоби навчання це об’єкти матеріального світу, що використовуються у навчальному процесі з метою залучення усіх органів чуття дитини до кращого сприймання речей і явищ та формування знань і вмінь.

Оптимальне поєднання географічних засобів навчання на уроках географії є необхідною умовою створення наукових знань про природу і суспільство. У більшості випадків вони призначаються для забезпечення наочності, що є особливо важливим, оскільки на уроках географії учні досить часто мають засвоювати знання про об’єкти і явища, які недоступні для безпосереднього спостереження і сприйняття. Усі засоби навчання можна поділити на ті, що забезпечують наочність та операційну діяльність учнів.

Опрацювавши та узагальнивши деякі класифікації у методиці навчання географії, ми намагаємося подати найбільш повну, за якою всі засоби навчання можуть бути поділені на 5 груп. В їх основу покладений розподіл за способом зображення і відображення географічних об’єктів і явищ.

Таким чином, ми пропонуємо наступну класифікацію засобів навчання:

І. Візуальні:

1. Вербальні (підручники, довідники, текстові таблиці тощо).

2. Ілюстративні (карти, малюнки, фото, слайди тощо).

3. Картографічні.

4. Графічні сигнали (опорні схеми тощо).

5. Графічно-статистичні (графіки, діаграми тощо).

ІІ. Аудіальні (звукові).

ІІІ. Аудіовізуальні (відеофільми, анімація, комп’ютери та ін.).

ІV. Прилади для відтворення процесів і явищ:

Метеорологічні.

Астрономічні.

Математичні.

Демонстрації явищ та процесів (телурій).

V. Натуральні об’єкти:

1. Природні і штучні об’єкти у навколишньому середовищі.

2. Природні і штучні об’єкти у класі (колекції, зразки, гербарій тощо).

Принцип наочності є одним з важливим для організації ефективного процесу навчання географії в школі. Адже без чуттєвої основи засвоєні географічні знання будуть формальними. Вони, у кращому випадку, запам’ятаються учнями, але не будуть для них зрозумілими і осмисленими.

Суть принципу наочності полягає у створенні образів, конкретних уявлень, на основі яких будується навчально – пізнавальна діяльність учнів, спрямована на оволодіння системою географічних (уявлень, знань і понять).

Традиційно наочність розглядається у взаємозв’язку з чутливістю, з можливістю спостерігати за предметами і явищами або їх зображеннями, тобто з тими, що сприймається органами чуття дитини. Такий підхід звужує можливості використання наочності у процесі навчання географії.

У процесі творчої діяльності засоби наочності застосовуються під час пошуку способів розв’язання проблеми і як джерело нових географічних знань. Засоби наочності на уроках географії завжди поєднується зі словами вчителя:

якщо засоби наочності виступають джерелом географічних знань і учні самостійно здобувають знання, працюючи з об’єктом чи його матеріалізованою формою, то слово вчителя спонукає до виконання необхідних дій із засобами наочності та до повідомлення учнями результатів своїх дій;

коли інформація надходить від учителя. засоби наочності використовуються для ілюстрації, конкретизації або підтвердження окремих положень розповіді про географічні об’єкти чи явища, їх пояснення;

під час встановлення внутріпоняттєвих чи міжпоняттєвих зв’язків у процесі вивчення географії засоби наочності служать основою для осмислення їх суті. У таких ситуаціях учитель керує розумовою діяльністю школярів.

Із засобами наочності організовується фронтальна, групова (парами) та індивідуальна діяльність учнів. (вимоги до кожної).

Застосування засобів наочності не слід перетворювати у самоціль. Важливими є й інші загальні вимоги до використання засобів наочності на уроках географії. Серед них:

зміст засобу наочності повинен відповідати освітній, розвивальній та виховній цілям. В засобах наочності не повинно бути нічого зайвого. що відволікало б увагу учнів від необхідного;

усі засоби наочності демонструються під час уроку тільки в момент необхідності, а не раніше. Після цього вони можуть залишатися на видних місцях, але у тій послідовності, у якій вивчалися. Надалі вино використовуються для розв’язання інших дидактичних задач і підзадач: усвідомлення, осмислення, запам’ятовування, закріплення і т.д.

якщо засіб наочності не відповідає поставленим цілям і задачам. то на уроці краще ним не користуватися.

“ Слово, - зазначав визначний фізіолог І.П. Павлов, - яке загубило зв’язок із реальними предметами і явищами, що ним позначаються , перестає бути сигналом для суб’єкта, втрачає для нього своє пізнавальне значення”.

Страницы: 1 2

Більше про педагогіку:

Мета і завдання диференційованого навчання
Індивідуалізація та диференціація навчання як проблема цікавить представників багатьох наук: філософії, психології, антропології, педагогіки, соціології тощо. Така пильна увага вчених породжувала і безліч дефініцій, категорій та понять з проблеми, часом не тільки протилежних, а й таких, що виключаю ...

Експериментальна перевірка розвитку пізнавальної активності у молодших школярів на уроках української мови
З метою доведення ефективності виявленої та обґрунтованої сукупності шляхів удосконалення розвитку пізнавальної активності в початковій школі і з’ясування їх впливу на процес формування мовних знань у молодшого школяра ми провели експериментальне дослідження. Воно проводилося у 4-х класах СЗШ №4 І- ...

Проблема використання спортивних ігор в практичній діяльності ДНЗ з фізичного виховання дітей у теорії дошкільної педагогіки
У дошкільній педагогіці гра розглядається як історично сформоване соціальне явище, особливий вид діяльності дитини, де творчо, прямо або опосередковано відбиваються явища навколишньої дійсності. Ігри, в яких яскраво виявлена роль рухів, мають загальне умовне найменування "спортивних ігор" ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2023 - All Rights Reserved - www.educateua.com