Одержані результати було зведено в таблицю 1.
Проведемо аналіз отриманих даних. Для цього визначимо загальну кількість вказаних в класі прізвищ. Враховуючи всі прізвища, названі кожним учнем, навіть якщо вони повторюються, виводимо середній арифметичний показник кількості вказаних прізвищ письменників. Для цього загальну кількість вказаних у класі прізвищ письменників ділимо на кількість учнів, які брали участь в опитуванні.
(11+7+2+9+9+11+7+10+7):9 = 73:9 = 8,1
Проаналізуємо розмаїття вказаних учнями письменників. Для цього виконаємо кількісний та якісний аналіз даних. Усього учні назвали 19 прізвищ письменників. З них троє жили в ХІХ ст., десять – у ХХ ст., а шестеро – наші сучасники. Усі представлені автори є українськими, з них – 12 поетів, 7 прозаїків.
Найчастіше діти пригадували Т. Шевченка (9 учнів), Л. Українку (7 учнів), найрідше – І.Франка(1 учень), Г. Чубач(1 учень).
Було визначено, що широта читацького кругозору в середньому менше, ніж зазначена програмою – учні другого класу мають знати не менше 11 прізвищ письменників. Читацькій кругозір менше, ніж чверті класу (22%) задовольняє вимогам програми. Також учні мають великий потенціал – 33% дітей змогли назвати 9-10 прізвищ авторів.
Наступний показник літературного розвитку – рівень сприйняття. За Т.Г. Рамзаєвою, для дітей молодшого шкільного віку характерні чотири рівня сприйняття: фрагментарний, який констатує, рівень "героя" і рівень "ідеї".
Аналіз спостережень за навчальним процесом показав, що більшість учнів знаходиться на констатуючому рівні сприйняття художнього твору, 2 учня – на рівні «героя», та 1 учень – на фрагментарному рівні.
Уміння читати досягає високого рівня: учні вправно читають текст цілими словами, чітко вимовляючи їх, припускаючись незначних відхилень, дотримуються відповідної інтонації. Виявляють розуміння фактичного змісту і висловлюють оцінку прочитаного. Швидкість читання від 43 до 77 слів за хвилину.
Таким чином літературний розвиток основної частини класа знаходиться на середньому рівні.
Більше про педагогіку:
Методи діагностики сформованості умінь і навичок
До способів діагностики формування вмінь та навичок відносяться цілеспрямовані спостереження за учнями в навчально-виховному процесі, а також аналіз їх відповідей на спеціально підібрані навчальні питання, аналіз робочих зошитів, контрольних робіт, індивідуальні і групові методи усної та письмової ...
Практика використання комп'ютерних технологій в процесі навчання в школі
Важливим фактором для запровадження комп'ютерних технологій у навчальний процес є досягнення учнями певного рівня інформаційної грамотності. Це поняття пов’язане з тим, що більшість закладів, які впроваджують дистанційне навчання в системі освіти, вимагають від учнів відповідного рівня кваліфікації ...
Визначення критеріїв оцінки ефективності професійної підготовки майбутніх
фахівців з фізичного виховання
Однією з найскладніших проблем у науково-педагогічних дослідженнях завжди була й залишається проблема оцінки їх якості з точки зору вирішуваних завдань. У найзагальнішому вигляді передбачається відповідь на два питання: “Що оцінювати?” і “Як оцінювати?”. Об’єктом оцінки виступає (у даному випадку) ...