Вимоги чинної програми з української мови до опрацювання художнього стилю

Матеріали по педагогіці » Методи опрацювання художнього стилю в 5-му класі » Вимоги чинної програми з української мови до опрацювання художнього стилю

Страница 2

Найефективніший метод реалізації таких завдань, як зазначає навчальна програма, – аудіювання текстів діалогічного і монологічного характеру, що належать до різних стилів (розмовного, наукового і художнього) і жанрів мовлення (оповідання, замітка, стаття, казка, легенда, переказ, пісня, вірш, прислів’я, приказки).

Учень повинен розуміти висловлювання інших людей або звукозаписи та складати первинне уявлення про зміст почутого.

Крім аудіювання, на уроках мови учні повинні удосконалювати навички читання мовчки. Норма читання мовчки для 5-го класу складає 100–150 слів за 1 хв. Крім того, учень має виділяти тему і головну ідею тексту, добирати заголовки до його частин.

Значну роль у розвитку зв’язного мовлення відіграє виразне читання художніх та наукових текстів різних типів мовлення. Виразне читання текстів художнього тексту розповідного характеру передбачає не тільки читання вголос, а й переказування з елементами опису предметів, рослин, тварин тощо. Також програма передбачає складання усних та письмових творів-описів з урахуванням мети, типу і стилю мовлення.

У розділі «Лексикологія» перед учнями постає завдання розрізнення літературної лексичної норми та ненормативної лексики (вульгаризмів), слів української та російської мов з метою уникнення суржика. Вправи такого типу вдосконалюють мовну культуру учнів, навчають їх диференціювати різні шари лексики української мови. Також цей розділ включає безпосередню роботу з художнім текстом, яку учні виконують і на уроках літератури: розрізнення слів автора і прямої мови, правильне інтонування речень з прямою мовою, оцінювання ролі звертань і діалогів у художніх творах, використання різноманітних творчих завдань (складання діалогів, висловлювань, редагування тексту, що містить пряму мову).

Під час вивчення словотвору і орфографії здебільшого виконуються вправи на спостереження над стилістичним забарвленням словотворчих засобів у текстах різних мовних стилів.

Особлива увага вивченню саме художнього стилю приділяється в межах теми «Іменник», а саме: учні виконують вправи на функціонування в художніх текстах багатозначних іменників, добір іменникових синонімів (лексичних та стилістичних). Особливості функціонування над емоційно-експресивним забарвленням словотворчих засобів прикметників у художньому стилі, учні вивчають під час опрацювання прикметника.

Однак у 5 класі вивчення особливостей художнього стилю здійснюється переважно на уроках літератури. Наприклад, Ф.Д. Пустова у працях присвячених темі опрацювання тропів на уроках літератури, зазначає, що в процесі розгляду змісту і тексту творів учитель має «проводити» школярів шляхами авторських асоціацій, розкривати механізм і мету заміни значень слів, акцентувати увагу на зображувально-виражальних (конкретно-чуттєвих та ідейно-емоційних) засобах, якими послуговується письменник у певному творі. Також вона вважає, що на уроках літератури здійснюється аналіз художніх засобів, які важливі для розуміння ідейної суті всього твору чи окремих його частин.

Так, наприклад, на матеріалі історичних пісень п’ятикласники ознайомлюються з гіперболою, яка, на перший погляд, здається нескладним тропом для сприйняття, оскільки перебільшення, яке лежить в її основі, завжди виражене явно і його легко помітити. Однак не в усіх випадках ідейно-художня сутність такого перебільшення лежить на поверхні, через що учні не завжди усвідомлюють її у всій повноті і конкретності.

З уособленням п’ятикласники ознайомляться дещо пізніше, а саме під час вивчення творчості Панаса Мирного. Так, наприклад, в оповіданні «Морозенко» учням досить складно визначити ідейно-художню роль уособлення, оскільки уособлень в оповіданні досить багато, і щоб зрозуміти сутність кожного, доцільно зіставити різні за своєю сутністю ознаки. Пізніше учні вже самі можуть наводити приклади уособлень, виокремлюючи їх з художнього тексту. Завдяки уособленням учні навчаються метафорично сприймати деякі твори, розвивають свою уяву. Закріплення знань про уособлення здійснюється учнями самостійно під час виконання домашніх робіт, в яких вони повинні самостійно знайти уособлення в інших творах та з’ясувати сутність і доцільність використання цього тропу.

Страницы: 1 2 3

Більше про педагогіку:

Зміст, шляхи, форми і методи естетичного виховання
Зміст естетичного виховання, орієнтованого на формування естетичної культури школярів, передбачає: розвиток у школярів здібності сприймати в природі, в праці, в творах мистецтва, оточуючій дійсності, поведінці людей, які бажають насолоджуватися цим прекрасним. Структурними компонентами естетичного ...

Діяльність викладача в процесі навчання
Центральною фігурою процесу навчання є викладач, який виступає організатором усієї пізнавальної діяльності студентів. Головним учасником і суб'єктом процесу навчання визначається студент, заради якого створюється процес, у якому він виступає в суб'єкт-об'єктивні відносини з викладачем і довкіллям. ...

Пошук шляхів вдосконалення вивчення усної народної творчості
"Школа - духовна колиска народу. Чим більше піклування про свою колиску виявляє народ, тим блискучіше його майбутнє", - писав В.О.Сухомлинський, Сьогодні, коли взято курс на відродження й дальший розвиток національної культури, школи, мови всіх народів України, особливої актуальності набу ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.educateua.com