Форми ознайомлення з природою

Матеріали по педагогіці » Експериментальне дослідження активізації розумової діяльності дітей в процесі ознайомлення з природою » Форми ознайомлення з природою

Страница 1

Ознайомлення дітей з природою здійснюється в різноманітних формах: на заняттях, екскурсіях, в повсякденному житті (у праці, спостереженнях, іграх на ділянці і в куточку природи).

Заняття

Заняття по ознайомленню дошкільників з природою дають можливість формувати знання послідовно, з урахуванням можливостей дітей і особливостей природного оточення. На заняттях під керівництвом вихователя формується система елементарних знань у всіх дітей групи відповідно до вимог програми, в певній системі і послідовності розвиваються їх основні пізнавальні процеси і здібності. У повсякденному житті, під час спостережень, ігор, праці у хлоп'ят накопичується особистий досвід. Заняття дають можливість уточнити і систематизувати його.

Навчання дітей на заняттях здійснюється різними методами. Вибір методів залежить від виду заняття, від його основного завдання. На одних заняттях формуються первинні знання. З цією метою вихователь використовує спостереження, розгляд картин, читання художніх творів, розповідь, показ діафільмів і кінофільмів. На інших уточнюються, розширюються і заглиблюються знання. Окрім перерахованих методів, на цих заняттях використовується і праця дітей в природі. Основне завдання занять третього вигляду — узагальнення і систематизація знань. Для цього використовують бесіди, дидактичні ігри, узагальнювальні спостереження. У праці і іграх діти застосовують одержані знання з практики. Заняття проводяться у всіх вікових групах: у молодшій і середній — 2 заняття в місяць, в старших — по 1 заняттю кожного тижня. Починаючи з середньої групи організовуються екскурсії. Додатково до занять у всіх групах проводяться цільові прогулянки.

Підготовка до заняття.

Ефективність заняття залежить від того, як педагог підготується до його проведення. Намітивши тему заняття, він повинен поповнити, уточнити власні природознавські знання по темі, а потім розробити програмні завдання заняття. У визначенні змісту програмних завдань вихователь виходить з вимог «Програми виховання в дитячому саду» і рівня розвитку дітей своєї групи, враховує і особливості природного оточення. Відбираючи програмний зміст, необхідно уточнити місце даного заняття в системі роботи (чи йде на занятті процес формування первинних знань або їх збагачення, систематизація, вправа в застосуванні знань). При цьому вихователь повинен пам'ятати, що один і той же програмний зміст повинен повторитися в заняттях, в інших формах роботи, при використанні різних методів, оскільки воно засвоюється дітьми поступово.

У програмний зміст включаються 2 групи завдань: освітні і виховні. Освітні завдання — це той об'єм знань, який необхідно дати дітям на занятті або уточнити і конкретизувати. Освітні завдання включають і розвиток пізнавальних процесів (сприйняття, пам'яті, мислення), окремих розумових операцій (уміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати і т. п.), розвиток мови (збагачення словника, формування зв'язної мови), а також формування навиків учбової діяльності (уміння слухати товариша, діяти по слову вихователя, в слові виразити результат своєї діяльності). У зміст освітніх завдань включають також формування пізнавального інтересу дітей до природи. Виховні завдання, що вирішуються на занятті, направлені на формування позитивного, дбайливого, дбайливого відношення до природи, розвиток естетичного відношення до неї. На заняттях, де використовується праця дітей, в програмних завданнях відображають необхідність формування трудових навиків і умінь, а з використанням методу спостереження в програмний зміст включають розвиток цієї діяльності (наприклад, уміння обстежувати предмет, зосередитися на об'єкті, відшукати яскраві частини, бачити характерні і істотні ознаки і т. п.). При підготовці до заняття і його проведенні важливо правильно визначити метод побудови заняття. Вибір методу залежить від характеру освітніх завдань, від особливостей найприроднішого об'єкту і від віку дітей. Так, формування знань про диких тварин краще всього здійснити через показ діафільмів, кінофільмів, а ознайомлення з тваринами або рослинами куточка природи вимагає проведення безпосереднього спостереження за ними. На заняттях дітей молодшого віку використовуються спостереження, ігровий метод. Словесні методи найчастіше використовуються на заняттях з дітьми старшого віку. Вибраний метод повинен забезпечити повноту реалізації програмних завдань і активну розумову діяльність дітей. Різноманітність предметів природи і методів навчання, використовуваних на заняттях, вимагає від вихователя ретельної підготовки обстановки. Для розгляду тварин, кімнатних рослин, картин дітей садять півколом. Це дозволяє всім брати активну участь на занятті. Якщо на занятті використовується роздатковий матеріал і кожен одержує об'єкт спостереження, то дітям зручніше сидіти за столами. Іноді заняття, присвячене вихованню навиків праці, організовується в груповій кімнаті. В цьому випадку найбільш раціональне розміщення дітей — за столами, поставленими буквою П або стрічкоподібно. При цьому діти мають можливість краще бачити показ вихователем прийомів роботи, їм зручно діяти при виконанні трудового завдання, а вихователь має велику можливість для навчання і контролю. Готуючись до проведення заняття, вихователь продумує, які відібрати наочну допомогу: картини, малюнки, гербарії, календарі природи, погода і т. п.; які тварини, рослини, види корму, предмети догляду за тваринами і рослинами, посадочний матеріал буде потрібно для роботи. Тільки після цього вихователь продумує хід заняття. Оскільки засвоєння програмного змісту всіма дітьми здійснюється в ході заняття, вихователь наперед розробляє послідовність роботи, що забезпечує просування дітей відповідно до програмних вимог, поєднання завдань, систему прийомів, активізуючи розумову діяльність дітей (пошукові питання, порівняння, обслідницькі дії). В ході заняття важливо привертати до виконання завдання всіх дітей. В кінці заняття вихователь, як правило, користується педагогічною оцінкою навиків і умінь, відношення дітей до заняття, їх інтересу, диференціюючи її залежно від віку дітей.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Більше про педагогіку:

Вивчення властивостей уваги
Для більш обґрунтованого й точного вивчення уваги в психології використовують ряд методик (бланкових і апаратурних), які дають змогу виявити окремі властивості й дати їм якісну та кількісну оцінку. Це може бути психологічний експеримент із використанням тестових методик, що значно підвищує надійніс ...

Принцип наступності дошкільної та початкової освіти у фаховій підготовці
Сучасний етап характеризується яскраво вираженою тенденцією зростання ролі людського фактору та зростання потреби у підвищенні мобільності кожного фахівця у сфері реалізації професіональної діяльності, відповідальності за свої дії перед суспільством. Формування готовності майбутнього фахівця до вир ...

Становлення взаємин дітей у грі
Одним із виявів соціального інстинкту дітей є їхні гри. Інстинкт гри пояснюють педагоги і психологи по-різному. Найстарші кажуть, що гра - це спочинок; але з цим не можна згодитися, бо в грі дуже багато працює уява дітей, іноді дитина грається аж до втоми. Інше пояснення каже (Спенсер), що в грі ви ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.educateua.com