Поняття і специфіка спілкування у вітчизняній педагогіці

Матеріали по педагогіці » Умови виховання культури спілкування старших дошкільників в ігровій діяльності » Поняття і специфіка спілкування у вітчизняній педагогіці

Страница 1

Жодна людина не існує сама по собі, оскільки людина – це результат її соціалізації і стає такою завдяки спілкуванню.

Спілкування – це процес взаємодії між людьми, у якому відбуваються обмін інформацією, досвідом, уміннями і навиками, а також результатами діяльності. Упорядкованість досягається за допомогою правил і норм, які регулюють характер спілкування залежно від його мети і засобів. Спілкуючись, люди повинні рахуватися із соціальними нормами, звичаями, традиціями, що існують у даному суспільстві, колективі. Від того, як люди розмовляють між собою, залежить настрій, стан нервової системи, благополуччя і спокій у сім’ях, колективах. Нарешті, від манери спілкування багато в чому залежить успіх у роботі. Володіючи нормами культури спілкування, людина зможе уникнути багатьох проблем, конфліктів, швидше досягне життєвих цілей.

Спілкування є одним з найважливіших чинників формування особистості. Ідеї ​​про те, що спілкування відіграє важливу роль у формуванні особистості, отримали свій розвиток в працях вітчизняних педагогів: Ананьєва В.Г., Бодалева А.А., Виготського Л.С., Леонтьєва О.М., Ломова Б.Ф. , Лурии А.Р., Мясищева В.Н., Петровського А.В. та ін.

Спілкування можна розглядати з точки зору різних гуманітарних наук. Так, в соціології воно розуміється як спосіб існування внутрішньої еволюцій або підтримання status quo соціальної структури суспільства – в тій мірі, в якій ця еволюція взагалі припускає діалектичну взаємодію особистості і суспільства, неможливе без спілкування. У марксистськiй філософії воно розуміється як процес перетворення суспільних відносин з віртуальної у реальну «дієву» форму, що здійснюється за певних обставин. Тут воно розуміється і як процес (актуалізації) і як умова (способу актуалізації). Таким чином, в рамках цієї філософської концепції, будь-яка громадська діяльність є у певному сенсі спілкуванням.

З точки зору педагогіки (наприклад, за А. Леонтьєвим) спілкування розуміється як процес встановлення і підтримання цілеспрямованого, прямого або опосередкованого тими або іншими засобами контакту між людьми, так чи інакше пов'язаними між собою в психологічному відношенні. Здійснення цього контакту дозволяє змінити перебіг спільної діяльності за рахунок узгодження «індивідуальних» діяльностей за тими чи іншими параметрами, або, навпаки, поділ функцій (соціально орієнтоване спілкування), здійснити цілеспрямований вплив на окрему особистість в процесі колективної або «індивідуальної», але соціально опосередкованої діяльності (особистісно орієнтоване спілкування). Більш просте визначення дається М. Лисiной: спілкування – це взаємодія 2-х і більше людей, спрямоване на узгодження та об'єднання зусиль з метою налагодження відносин і досягнення загального результату.

Спілкування – сторона цілісної діяльності дитини і визначається особливостями цієї діяльності. Спілкування лише один з аспектів спільної діяльності учасників, хоча можливі випадки, коли спілкування виступає в чистому вигляді, вичерпуючи всю взаємодію, що протікає в цей момент між людьми.

Під спілкуванням ми розуміємо певну взаємодію людей, в ході якої вони обмінюються різноманітною інформацією, щоб налагодити відносини і об'єднати зусилля для досягнення загального результату. Будь-яка діяльність характеризується певною структурою. Її елементами є спонукально-мотиваційна частина (потреба, мотиви, цілі), предмет діяльності, відповідність предмета і мотиву діяльності, продукт, або результат, діяльності та засоби її здійснення (дії та операції). Виходячи з даної схеми, ми розуміємо спілкування як той аспект взаємодії людей, в якому предметом діяльності є інша людина.

У спілкуванні потреба змінюється за змістом залежно від характеру спільної діяльності дитини з дорослим. На кожному етапі розвитку потреба у спілкуванні конституюється як у такiй участі дорослого, що необхідно і достатньо для вирішення дитиною основних, типових для її віку задач. Розрізняють чотири етапи розвитку потреби у спілкуванні дитини з дорослим.

I етап – потреба в увазі та доброзичливості дорослого. Це достатня умова благополуччя дитини в першому півріччі життя.

Страницы: 1 2 3

Більше про педагогіку:

Педагогічне краєзнавство як засіб навчання школярів
«Життя – вічна наука» – гласить народна мудрість. Реалії сьогодення ще раз підтверджують це. І завдання перед ним набувають нового змісту. Створити оптимальні умови для розвитку і навчання особистості, яка здатна втілювати оригінальні ідеї, критично мислити, приймати нестандартні рішення. Тому в це ...

Організаційно-методичні моменти роботи із підлітками
Цілі, які ставляться вихователем дитячого табору при використанні тих чи інших діагностуючих прийомів можна згрупувати таким чином: Вивчення індивідуально-психологічних особливостей дитини (цінності, установки, цілі, мотивація, особисті якості, здібності і таке інше), які допомагають педагогу швидш ...

Класифікація родин за особливостями взаємовідносин між батьками та дітьми
За всієї багатоманітності родин, що живуть сьогодні в Україні, вони з точки зору взаємин між батьками та дітьми можуть бути умовно поділені на кілька груп, які по- різному впливають на соціальний розвиток дитини, а саме: 1. Родини, в яких побутують дружні стосунки. Батьки добре знають, чим цікавить ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.educateua.com