Діагностична основа технології формування культури мислення молодшого школяра

Матеріали по педагогіці » Культура мислення молодших школярів » Діагностична основа технології формування культури мислення молодшого школяра

Страница 1

Діагностична основа технології є організаційно-методичним інструментарієм контрольно-регулюючого та оцінно-результативного компонентів навчально-виховного процесу. Зазначену основу технології складають емпіричні методи і методи контролю та самоконтролю. Саме вони допомагають відстежити, проаналізувати і відкоригувати результати щодо формування культури мислення молодшого школяра. А це означає – відстежити динаміку розвитку мотиваційної, пізнавальної та соціальної сфер культури мислення молодшого школяра.

До емпіричних методів діагностичної основи зазначеної технології ми відносимо спостереження, методи психодіагностики та аналізу продуктів діяльності. У таблиці подано короткий зміст кожної сфери культури мислення молодшого школяра та діагностичні методи, які можна використовувати для виявлення рівня сформованості зазначених сфер.

Зміст феномена «культура мислення»

Діагностичні методики

стійкий пізнавальний інтерес;

прагнення довести власні думки;

пргнення до самовдосконалення

Анкетування; проектний малюнок «Що мені подобається в школі»; методики: САН (стан, активність, настрій), «Колаж»; цілеспрямоване та систематичне спостереження

Пізнавальна сфера

розвинуті мисленнєві операції; поняттєве, дивергентне мислення;

розвинуті інтулектуально-творчі вміння

творчі завдання: «закономірності числового ряду»; «зайвий предмет»;

методики: «Використання предметів», «Класифікації», «Виведення наслідків»; «На що схожа пряма», «Паралельні лінії»; «Знайди недоречності»; добір рими;

психологічний аналіз процесу і продуктів творчої діяльності учнів

Соціальна сфера

емоційно-вольовий компонент;

комунікативний компонент (комунікативні вміння)

цілеспрямоване та систематичне спостереження в умовах спільної навчальної діяльності; методика «Вибір у діяльності»;

аналіз продуктів літературної творчості: рівень зв’язності, логічності, діалогічность, образності мовлення

Відповідно до стану розвитку мотиваційної, пізнавальної та соціальної сфер можна виділити чотири рівні сформованості культури мислення молодшого школяра: високий, достатній, середній та низький. З огляду на те, що стан розвитку вказаних сфер впливає на ефективність здійснення пізнавальної діяльності, ми розглядатимемо стан розвитку кожної сфери за двома напрямками: особистісним та діяльнісним. Ці два напрямки взаємопов’язані. Характеризуючи особиснісний напрямок стану розвитку культури мислення молодшого школяра, назвемо якості, функції, психічні процеси особистості. Означимо діяльнісний напрямок стану розвитку культури мислення молодшого школяра, опишемо, як зазначені в особистісному напрямку якості, риси, психічні процеси особистості впливають на ефективність здійснення пізнавальної діяльності.

Високий рівень розвитку культури мислення молодшого школяра. Для цього рівня окреслимо стан розвитку мотиваційної, пізнавальної та соціальної сфери за двома напрямками: особистісним і діяльнісним.

Мотиваційна сфера

Особистісний напрямок

Діяльнісний напрямок

Стійкий інтерес до нового, потреба розібратися в ньому; внутрішня пізнавальна і творча активність, яка виявляється в інтелектуальній ініціативі під час співробітництва з учителем та однокласниками; прагнення до самовдосконалення

Стійке бажання вийти «за межі» завдання і створити нові «продукти» (наприклад, новий спосіб розв’язання задачі; казки, вірші, використовуючи навчальний матеріал з математики, української мови тощо); прагнення довести почату справу до кінця

Пізнавальна сфера

Особистісний напрямок

Діяльнісний напрямок

Розвинуті прийоми розумової діяльності (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, аналогія); розвинуте поняттєве, дивергентне, творче мислення; якості мислення (гнучкість, активність, цілеспрямованість, широта, глибина, критичність); діалогічні ланки в структурі мислення, які спрямовані на взаємодію з партнером: «мислення для іншого», «мислення за іншого», «мислення спільно з іншим»; міцні знання, передбачені державним стандартом початкової школи, у вигляді гнучких систем, придатних для застосування в різних життєвих і навчальних ситуаціях; розвинені рефлексія, інтелектуально-творчі вміння. Вміє знаходити власні помилки, усвідомлювати та виправляти їх

У пізнавальній діяльності постійно вібувається процес «осяяння», який виявляється у «відкритті» певного правила, арифметичної закономірності, властивості тощо,нового способу розв’язання задачі. Дитина постійно виходить «за межі» навчального завдання і створює нові «продукти» (наприклад, тексти задач; вправ; казки, вірші, використовуючи навчальний матеріал з математики, української мови тощо)

Страницы: 1 2 3 4 5

Більше про педагогіку:

Завдання екологічного виховання
Закладати основи екологічної культури, на наше глибоке переконання, слід розпочинати з раннього віку. Ці функції можуть успішно виконувати батьки, які мають достатній для цієї роботи життєвий досвід і бодай елементарну підготовку. Основне програмно-методичне забезпечення екологічного виховання дошк ...

Значення української народної іграшки в різнобічному вихованні дітей
Народна педагогіка вимагає виховувати дитину, зважаючи на вікові особливості дитини: “Гни дерево, поки молоде, вчи дітей, поки малі”. Впродовж всього дитинства гра і народна іграшка займає найголовніше місце у житті дитини. В грі діти відтворюють працю дорослих, елементи трудових дій. В своїй ігров ...

Самостійна робота як дидактична категорія
У «Концепції загальної середньої (12-річна школа)» увага вчителів спрямована на всебічний розвиток пізнавальної активності учнів, прищеплення їм інтересу до навчання, формування навичок самоосвіти. У розпорядженні вчителя для цього є багато методів і серед них особливу роль відіграє метод, який діс ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.educateua.com