Місце демонстраційного експерименту в шкільному курсі фізики

Матеріали по педагогіці » Розробка схем простих демонстраційних експериментів для шкільного курсу оптики » Місце демонстраційного експерименту в шкільному курсі фізики

Страница 1

Демонстраційний експеримент як метод навчання з'явився практично одночасно з початком викладання систематичного курсу фізики. У системі методів організації й здійснення учбово-пізнавальної діяльності учнів, що класифікуються за джерелом передачі й сприйняття навчальної інформації, демонстраційний експеримент відноситься до наочних методів навчання. Відносно двох інших провідних методів цієї групи - словесного і практичного, демонстраційний експеримент займає особливе місце: він ніколи не використовується як відокремлений метод, але завжди в сполученні зі словесним (лекція, пояснення, бесіда), а також з іншими засобами наочності (малюнки, таблиці, екранні посібники).

Як допоміжний засіб демонстраційний експеримент застосовується в практичних методах навчання. Термін «демонстраційний експеримент», що підкреслює візуальний вплив цього методу, не означає, однак, що вчитель може й повинен лише ілюструвати ті або інші явища або процеси, залишаючи учням роль пасивних спостерігачів. Робота учнів при проведенні демонстраційного експерименту обов'язково повинна бути спеціально організована. Крім того, використовуючи демонстраційний експеримент, учитель може не тільки просто демонструвати ті або інші явища або процеси, але, й наприклад, поставити і вирішити з учнями експериментальну задачу, або організувати на уроці проблемну ситуацію. Чим більшим досвідом володіє вчитель, тим ширше арсенал його прийомів використання демонстраційного експерименту. Видатний фізик А. Ейнштейн висловив свою точку зору на цю проблему словами: «Вміє вчити той, хто вчить цікаво».

У демонстраційному експерименті не відтворюються фізичні явища й закономірності, а лише створюються умови для вичленовування цих явищ і закономірностей з навколишньої природи. Шляхом використання спеціальних прийомів досліджуване явище звільняється від супутніх явищ або, принаймні, вплив супутніх явищ послабляється. В цьому процесі найбільш важливим керівним принципом повинен бути принцип науковості, який означає відповідність того, що демонструють, твердо встановленим у науці положенням. Демонстраційний експеримент має своїм основним призначенням показ зв'язків між фізичними явищами з якісної сторони. Кількісні характеристики досліджуються учнями під час шкільного лабораторного експерименту.

За способом показу досліджуваних явищ і закономірностей демонстраційні досліди можна поділити на три групи:

Безпосередній показ досліджуваних явищ і закономірностей - це такий спосіб демонстрування, що дозволяє учням сприймати досліджувані явища безпосередньо за допомогою органів почуттів. Наприклад, спостереження кольорових стрічок, внесених у різні ділянки суцільного спектра;

У тих випадках, коли демонструється явище, а учні спостерігають супутні йому ефекти, мова може йти про опосереднений показ. Так органи почуттів людини не сприймають безпосередньо електромагнітні хвилі. Їх можна виявити, спостерігаючи за рухом стрілок на приладах.

У модельному експерименті демонструються не фізичні явища й закономірності, що становлять предмет, а їх аналогії. У цьому випадку учні спостерігають не саме явище й навіть не відбиття цього явища в супровідних змінах, а щось зовсім інше, що має лише поверхневу подібність до досліджуваного явища. Умовні образи модельного експерименту виступають замінниками досліджуваних явищ і закономірностей.

Всі три способи показу в демонстраційному експерименті спрямовані на забезпечення того «живого споглядання», з якого починається процес пізнання нових для учнів явищ і закономірностей. Однак демонстрації можуть і повинні виконувати не тільки навчальну, але й розвиваючу функцію, тобто сприяти розвитку мислення, спостережливості, творчої уяви учнів, їх здатностей. Як же використати демонстраційний експеримент із метою розвитку учнів? Насамперед, необхідно звернути увагу на способи залучення учнів до активної роботи з осмислення дослідів. А також указати основні способи активізації пізнавальної діяльності при постановці експерименту. Кожний наступний відповідає більш високому рівню активізації.

Страницы: 1 2 3

Більше про педагогіку:

Теоретико-практичні основи формування поняття просте речення на уроках рідної мови
Вивчення елементів синтаксису в початкових класах набуває особливого значення. Це насамперед пояснюється значенням уроків української мови в початковій ланці освіти: допомагати молодшим школярам оволодіти нормами граматичної структури (будови) рідної мови, збагатити мовлення різноманітними формами ...

Основні положення, проблеми, завдання, структура педагогіки
Базовими поняттями-категоріями педагогіки є: розвиток, виховання, освіта, навчання. Розвиток людини – це процес становлення її особистості під впливом зовнішніх і внутрішніх, керованих і некерованих соціальних і природних факторів. Виховання в широкому значенні являє собою цілеспрямований процес фо ...

Дидактичні особливості словесних методів навчання
У структурі методики початкового навчання провідне місце займають такі словесні методи, як розповідь і бесіда. Виходячи з суті методу навчання, розповідь є способом організації взаємозв’язаної діяльності учителя й учнів, в якій учитель виконує функції джерела навчального змісту і суб’єкта керування ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educateua.com