Поняття пізнавальної діяльності

Матеріали по педагогіці » Методи реалізації комп’ютерної підтримки пізнавальної діяльності школярів з фізики » Поняття пізнавальної діяльності

Страница 1

Відомо, що процес учіння є своєрідним процесом самостійного «відкриття» учнем уже відомих у науці знань. У цьому розумінні учень опановує суб'єктивно нове, тобто те, що йому не відоме, але вже пізнане наукою, відоме іншим людям .

Дослідження Ю.К. Бабанського, П.Я. Гальперіна, Б.С. Гершунського, В.В. Давидова, І.Я. Лернера, Є.І. Машбиця, С.І. Подмазіна, О.Я. Савченко, Н.Ф. Тализіної, В.Я. Якуніна та інших учених дають змогу реалізувати особистісно-орієнтоване навчання, активізувати самостійну роботу учнів і практико-орієнтовану складову в методичних системах навчання предметам фізико-математичного циклу. Керування цими процесами має бути цілеспрямованим і системним, яке неможливо вирішити без спланованої комплексної педагогічної системи, що відповідає оновленим педагогічним цілям предметної підготовки учнів.

Навчальна діяльність також тісно пов’язана з пізнавальною.

Учіння вимагає повного «розпредмечування знань». Процес цей має три взаємопов'язані стадії (етапи).

· На першій стадії відбувається сприймання, осмислення і запам'ятовування матеріалу, що вивчається, або засвоєння теоретичних знань.

· На другій стадії засвоюються навички і вміння практичного застосування знань, що вимагає проведення спеціальних тренувальних вправ.

· На третій стадії здійснюється повторення, поглиблення і закріплення знань, удосконалення практичних умінь і навичок. Тобто, для того, щоб оволодіти новим матеріалом, учневі необхідно здійснити повний цикл навчально-пізнавальних дій: сприймання нового матеріалу, його первинне і наступне осмислення, запам'ятовування, вправляння в застосуванні теорії на практиці, повторення з метою поглиблення і засвоєння знань, умінь і навичок.

Розглянемо детальніше кожну з названих стадій.

1. Засвоєння теоретичних знань. Засвоєнням знань називається навчально-пізнавальна діяльність учнів, спрямована на свідоме і міцне оволодіння знаннями, способами виконання навчальних дій. Суть даної дії полягає в тому, що учні за допомогою органів чуття (слуху, зору, дотику і нюху) сприймають зовнішні властивості, особливості й ознаки предметів і явищ, які вивчаються. Так, за допомогою зорового сприймання можна розглянути картину, скульптуру, виставку, навколишню природу та ін., слухового — почути розповідь, вокальний чи інструментальний концерт, дотику — відчути основні частини предмета, його властивості тощо.

Сприймання — це відображення в свідомості зовнішніх властивостей, якостей і ознак предметів та явищ, що безпосередньо впливають на органи чуття. Результатом сприймання є формування уявлень як нижчої форми знань: у свідомості людини зберігаються лише зовнішні образи (ознаки, властивості) сприйнятих предметів і явищ, проте не розкривається їх сутність. Наведемо приклади. Учні вивчають електричний струм,вони добре знають для чого він потрібен, як ним користуватися, але ж це лише поверхневі знання про струм. При вивченні теплових явищ учні добре розуміють про що йде мова, але не розуміють звідки і чому проходять обміни.

Осмислення — вищий ступінь розуміння. У загальному плані осмислення— це така розумова діяльність, в процесі якої людина розкриває сутність предметів і явищ, що пізнаються (вивчаються), формує наукові поняття. Процес осмислення складається з таких мисленєвих операцій (дій):

а) аналіз сприйнятих, зафіксованих в уявленнях зовнішніх властивостей і ознак предметів та явищ, що підлягають вивченню;

б) синтез - логічне групування ознак і властивостей предметів та явищ, що вивчаються, і виділення з-поміж них найсуттєвіших, найбільш загальних;

в) мисленєве осягнення суті (причин і наслідків) предметів і явищ, що підлягають вивченню, формування теоретичних понять, узагальнюючих висновків, правил тощо;

г) перевірка обґрунтованості й достовірності зроблених теоретичних висновків.

Поняття — це форма наукового знання (думки), в якій розкривається суть пізнаних предметів і явищ, що виражається у вигляді законів, правил, висновків та інших теоретичних узагальнень.

Для того, щоб домогтися глибокого осмислення, учителю необхідно в різних формах, двічі пояснити новий матеріал, забезпечити первинне і наступне, ґрунтовніше осмислення.

Страницы: 1 2

Більше про педагогіку:

Міжкультурне виховання та його соціальна сфера
На сьогоднішній день питання про міжкультурне виховання дедалі частіше зустрічається у різноманітних літературних газетах та журналах, а також широко представлене у впровадженні проектів інформаційно-провідних шкіл, об’єднань, товариств, компаній, соціально-педагогічних закладів або різноманітних ф ...

Розвиток дошкільної освіти після 1917 року
Після революції (жовтень 1917 року) новий уряд розгорнув широку діяльність щодо створення державної системи дошкільного виховання. Рада Народних Комісарів з перших днів радянської влади приступила до реформування народної освіти. II з’їзд Рад призначив першого Наркома освіти - А.В. Луначарського. У ...

Використання додаткової літератури в домашніх завданнях
Тісно пов'язані з уроками домашні завдання учнів. Вони можуть бути різними. Крім обов'язкового читання перед кожним уроком текста підручника, повторення відповідної теми для здійснення зв'язку з навчальним матеріалом наступного уроку інтенсивно має використовуватись додаткова література яка забезпе ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.educateua.com