Сутність і значення монологічного мовлення, зокрема монологу-роздуму

Матеріали по педагогіці » Монологічне мовлення у процесі комунікації » Сутність і значення монологічного мовлення, зокрема монологу-роздуму

Страница 1

Дуже важливим є розуміння проблеми аналізу мовленєвої комунікації, що становить синтез двох напрямків розгляду мовних явищ: з одного боку, це формування мовленнєвого висловлювання: від думки людини через внутрішню схему висловлювання і внутрішнє мовлення до розгорнутого зовнішнього мовлення, з якого і складається мовленєва комунікація; з іншого, - це перебіг процесу сприйняття і розуміння мовленєвого висловлювання, що починається зі сприйняття розгорнутого мовлення співрозмовника і через ряд сходинок переходить до виділення суттєвої думки, а потім і всього змісту висловлювання, що сприймається.

Формування мовленнєвого висловлювання складається з:

мотиву висловлювання;

задуму висловлювання.

Мотивом мовленнєвого висловлювання може бути або вимога, або яке-небудь звертання інформаційного плану, пов'язане з контактом. До цього ж можна додати мотив, пов'язаний з бажанням ясніше сформулювати свою власну думку. Якщо жоден з цих мотивів не виникає, мовленєве повідомлення не відбувається.

Мотив є лише початковим фактором, що викликає процес мовленнєвого висловлювання. Однак сам мотив не має ще певного змісту.

Наступним етапом є задум висловлювання або “первинний семантичний запис”. Виникнення задуму є етапом, який визначає його зміст, коли тема висловлювання (те, про що йдеться) вперше відділяється від реми висловлювання (від того, що повинно ввійти до нього). При цьому суб'єкт починає розуміти, як саме можна перетворити суб'єктивний зміст в систему розгорнутих і зрозумілих всім мовленнєвих значень. Тобто думка не втілюється у мовленні, а проходить ряд етапів, формується чи “здійснюється у мовленні”.

Первинний “семантичний запис”. У початковому задумі висловлювання обов'язково міститься дві частини: тема і рема. Ці дві частини і утворюють початкову думку, систему тих зв'язків, які потенційно повинні фігурувати в майбутньому мовленнєвому висловлюванні.

“Семантичний запис” має характер згорнутого мовленнєвого висловлювання, яке надалі повинне перетворитися у систему послідовних, пов'язаних один з одним, слів. Перетворення цієї семантичної схеми у мовленнєве висловлювання, що розгортається, здійснюється за допомогою внутрішнього мовлення, яке становить наступну сходинку формування мовленнєвого висловлювання.

Існують складніші форми мовленнєвого висловлювання, що репрезентують спеціальний клас мовленнєвих комунікацій. До таких форм передусім належать:

діалогічне мовлення, тобто бесіда, у якій беруть участь два суб'єкти;

діалогічне мовлення, при якому відповідь не відтворює частину питання і від суб'єкта вимагається самостійно сформулювати щось нове;

самостійне монологічне мовлення, яке може як виникати у відповідь на поставлене зовні запитання, так і бути реалізацією задуму самого суб'єкта.

Предметом самостійного монологічного мовлення є власна думка учня. У ролі кінцевого продукту виступає текст, який формує учень під час власного монологу. Засобами монологічного мовлення є одиниці активного мовного мінімуму. Способом формування і формулювання думки є зовнішнє мовлення.

Не дивлячись на те, що початкова школа повинна лише закласти основи володіння іноземною мовою, то у старшій школі монологічне мовлення учнів повинне відповідати визначеним функціям даного виду мовлення без обмежень (вільно), а рівень володіння мовленням учнями повинен забезпечити можливість для покращення мовленнєвих вмінь у процесі подальшого навчання чи самоосвіти. Шлях мінімізації вимог до монологічного усного мовлення лежить через урахування параметрів природного мовлення.

Монолог – це безпосередньо спрямований до співрозмовника чи аудиторії організований вид усного мовлення, який передбачає висловлювання однієї особи.

Спонтанне монологічне мовлення виконує такі комунікативні функції:

інформативну – повідомлення інформації про предмети чи події навколишнього середовища, опис явищ, дій, стану;

впливову – спонукання до дії чи попередження небажаної дії, переконання щодо справедливості тих чи інших поглядів, думок, дій, переконань;

експресивну – використання мовленнєвого спілкування для опису стану, в якому знаходиться той, хто говорить, для зняття емоційної напруженості;

Страницы: 1 2 3

Більше про педагогіку:

Методологічні засади, підходи формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя
Методологічною основою формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді є гуманістичний підхід, сутність якого полягає у створенні сприятливої ситуації для їх готовності до сприйняття й адекватного реагування на виховні дії шкільного та соціального середовища. Рівень цієї ...

Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики
Для перевірки ефективності методики навчання учнів виконанню ескізів та начерків при вивченні розділу „Проектування виробів” на уроках обслуговуючої праці, що сприяє формуванню творчих здібностей особистості, необхідно було впровадити дану методику в процес навчання і перевірити в одній із шкіл. Ос ...

Керування діями дошкільника
Розвиток довільності. Розвиток довільного керування діями припускає постановку усе більше віддалених цілей, збільшення часу, протягом якого дитина може виконувати дію, яка для нього не приваблива. Ставити перед собою цілі та приймати цілі, поставлені дорослим, дитина починає в ранньому віці. Але, я ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.educateua.com