Методика підготовки дітей до сприймання музичного твору

Матеріали по педагогіці » Перспективний досвід музично-естетичного виховання дітей » Методика підготовки дітей до сприймання музичного твору

Страница 1

З досвіду О. Ростовського та інших педагогів можна визначити, що у розвитку естетичних почуттів в молодшому шкільному віці засобами музики займає слухання музичних творів, а саме сприймання музичного твору, яке є як внутрішньою так ї зовнішньою діяльністю дитині. А тому головним є формування повноцінного музичного сприймання твору школярами, бо уміння слухати і чути музику не є вродженою якістю. Пізнавально-творчі можливості учнів розвиваються в активній музичній діяльності, цілеспрямованому аналізі музичних творів, бо лише власна діяльність є запорукою глибоких переживань, естетичної насолоди, високих художніх смаків і переконань. У процесі сприймання музики включається досвід безпосередніх переживань і роздумів учнів, який формується під впливом музичного мистецтва, а також художній досвід, пов'язаний з виконанням музики. Що дає можливість розглядати сприймання як основу засвоєння школярами втіленого в музиці досвіду естетичних ставлень до дійсності. Це все вимагає педагогічного керування музичним сприйманням, яке має своєрідний характер, оскільки вчитель музики повинен не тільки знати методи керування, але й володіти педагогікою як мистецтвом, «заражати» дітей своєю любов'ю до музики, наповнювати їх естетичною радістю. І тому сила образного слова вчителя може мати вирішальне значення для виховного і розвиваючого впливу музики.

Але перш за все, розглянемо, що розуміють під терміном «сприймання» і «сприймання музики».

О. Ростовський пише, що «сприймання є чутливим відображенням предметів і явищ об'єктивної дійсності в сукупності притаманних їм властивостей та особливостей при їх безпосередній дії на органи чуття. Музичне сприймання, у зв'язку із специфікою об'єкта сприймання – музики - поняття значно ширше, ніж безпосереднє почуттєве відображення дійсності, бо відбувається водночас у формі відчуттів, сприймань, уявлень, абстрактного мислення. Це складний багаторівневий процес, зумовлений не лише музичним твором, а й духовними світом людини, яка сприймає цей твір, її досвідом, рівнем розвитку, психологічними особливостями тощо».

Та оскільки молодший школяр має малий, недостатній досвід і рівень розвитку, то значно зростає роль вчителя, його робота з учнями. Поряд з О. Ростовським і інші вчені, такі як В. Бєлогородова, Д. Кабалевський, О. Костюк, В. Медушевський, Є. Назайкінський, вважають, що «процес сприймання музики є багаторівневим і передбачає логічні етапи, що нерідко поєднується: створення установки - слухання - розуміння - інтерпретація і оцінка - післядія музики».

Завданням вчителя є емоційно налаштувати дітей на слухання музики через подання інформації про твір, формування установки на музичне сприймання, через художньо-педагогічний аналіз твору та взаємозв'язок різних видів мистецтв (за О. Ростовським), використовуючи відповідні методи та прийоми. Тому вчитель повинен володіти такими методами як бесіда, розповідь, пояснення, коментування, зіставлення з контрастом і аналогією, художньо-педагогічним аналізом, моделюванням тощо. Методика сприймання дітьми музичного твору включає певні етапи:

1. Формування установки.

Установка (за А. Петровським) - це внутрішній цілісний стан готовності людини певним чином сприймати й оцінювати явища дійсності, діяти стосовно них. Він залежить від потреб цілей, завдань і умов діяльності. О. Ростовський зазначає, що від художньо-пізнавальної установки (готовність дитини до художньої, музичної діяльності, чекання певного естетичного ефекту, основані на попередньому досвіді), яку створює вчитель, залежить зміст думок, почуттів, образів і асоціацій, що виникають у дітей, глибина естетичного переживання, характер впливу музичного твору.

2. Аналіз музичного твору.

На етапі художньо-педагогічного аналізу музичного твору діти набувають досвіду художньо-творчої діяльності, оволодівають знаннями уміннями і навичками, які необхідні для сприймання музики. Діти повніше розкривають зміст творів, їх художню красу, неповторну своєрідність, посилюється емоційний вплив музики. О. Апраксіна зазначає, що сприймання і аналіз постійно взаємодіють: сприйняте розбирається і знову сприймається (ознайомленні з твором на зупиняється не на 1-му прослуховуванні, ні на одному аналізі - увесь час потрібне повторення, подекуди неодноразове повернення до сприймання). Вже з першого класу у дітей потрібно формувати вміння розгорнуто аналізувати музичний твір в процесі слухання. Спершу необхідно дітей навчити вільно висловлювати свої враження від музики і лише потім переходити до аналізу, який йде від розкриття змісту твору, задуму, загальної характеристики до деталей і окремих виразних засобів. Мислення дітей спрямовується на з'ясування питання: яка це музики, які почуття і переживання викликає, якими засобами вона цього досягає. Перша увага звертається на розкриття виразних засобів, які у даному творі є провідними. Водночас слід пам'ятати, що ефективність аналізу музичних творів значно залежить від вміння вчителя вести бесіду, яка спрямовується запитаннями і завданнями вчителя, цінність яких у можливості дата на них різні правильні, багатопланові і творчі відповіді.

Страницы: 1 2 3

Більше про педагогіку:

Вивчення рівня самооцінки групи учнів другого класу
Для вивчення рівня самооцінки у експериментованої групи дітям була запропонована одна з методик вивчення рівня самооцінки учня 1–2 класу. Для проведення даної методики учню пропонують аркуш паперу, на якому намальований рядок з восьми кружків. Досліджуваний має обрати кружечок для себе і кружечок д ...

Педагогічне мислення вчителя і педагогічне спілкування
У процесі спілкування вчителеві постійно доводиться розв'язувати різноманітні завдання, пов'язані з проблемами розвитку, навчання і виховання дітей. Ефективність їх розв'язання залежить від особливостей професійного мислення вихователя. Під педагогічним (професійним) мисленням розуміється багаторів ...

Повідомлення домашнього завдання
Студенти мають самостійно підготувати матеріал до наступного лекційного заняття на тему " Основні риси тоталітарної культури " (за працею Г. Гюнтера “Тоталитарное государство как синтез искусств”. План лекційного заняття на 01.03.2012 р. на тему: " Основні риси тоталітарної культури ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2023 - All Rights Reserved - www.educateua.com