Особливості естетичного виховання в молодшому шкільному віці

Матеріали по педагогіці » Перспективний досвід музично-естетичного виховання дітей » Особливості естетичного виховання в молодшому шкільному віці

Естетичний розвиток особистості починається в ранньому дитинстві. Щоб доросла людина стала духовно багатою, треба звернути особливу увагу на естетичне виховання дітей молодшого шкільного віку. У молодшому шкільному віці формуються основи потреб і смаків, народжується любов до мистецтва, заявляють про себе творчі здібності, якими різною мірою наділена кожна дитина. Для їх реалізації необхідне правильно організоване виховання і навчання, яке враховує особливості віку, індивідуальність.

Однією з особливостей молодшого шкільного віку є перехід дитини до школи. У неї з'являється новий провідний вид діяльності – навчання. Головною людиною для дитини стає вчитель. Для дитини у початковій школі вчитель – найголовніша людина. Все для неї починається з учителя, який допоміг подолати перші важкі кроки в житті. Через нього діти пізнають світ, норми суспільної поведінки. Становлення духовного досвіду особистості безпосередньо пов'язане із розвитком суб'єктивності, що є обумовленою віковою динамікою організації внутрішнього світу молодшого школяра та його відношень із зовнішньою дійсністю.

Молодший шкільний вік є періодом входження в соціальну зрілість. На цьому етапі активно формується світогляд, розвиваються емоційно вольова, пізнавальна сфера дитини, набувається досвід спілкування, закладаються основи відповідальної поведінки.

Творчий потенціал особистості засобами мистецтва розкривається у процесі: споживання творів мистецтва; надбання мистецтвознавчих знань; власної творчості в сфері мистецтва. Естетичне виховання в молодших класах реалізується, перш за все, на уроках мистецтва, музики, трудового навчання.

Під час естетичного виховання треба враховувати й те, що важливою є фіксація самого факту включення учнів в ту чи іншу художню діяльність. Якщо діти спілкуються з мистецтвом досить випадково і без внутрішньої потреби, то така художня діяльність небагато чого дає особистості. Художньо-естетична підготовка передбачає оволодіння системою загально мистецтвознавчих понять, що необхідно для оцінки художніх явищ. У окремих класах у дітей вже з першого року навчання зникає інтерес до прекрасного, знижується багато критеріїв естетичного розвитку. У той самий час спеціальні дослідження доводять, що за відповідної роботи у молодших школярів вдається сформувати досить високий рівень музичного сприйняття, тонке розуміння краси художнього слова, здатність бачити у картині предмет мистецтва. Усі ці факти дозволяють нам сказати, що причиною низького рівня естетичного розвитку дітей 1-3 класів є не особливості їх віку, а малоефективні методи роботи педагогів, класних керівників. Таким чином, у сфері естетичного виховання можливості учнів 1-3 класів явно занижуються. Підміна теоретичних знань розрізненими відомостями призвела до того, що любов учнів до мистецтва не розвивається, не стає глибшою рік за роком. Отже, образотворче мистецтво, музика, співи, а в значній мірі і читання досі залишаються предметами, головна задача яких полягає у прищеплені відповідних навичок. Формування естетичних умінь і навичок виявляється в такій організації навчання, при якій учні могли б відтворювати у своїй пам'яті вивчений раніше матеріал та користуватися їм як з навчальною, так і з практичною метою.

Особливе місце в організації художньо-естетичного розвитку особистості належить принципу наочності. Як відомо, у початковій школі використовується різний наочний матеріал: від натуральних предметів та їхніх зображень до графічних моделей процесів і явищ. Наочність - обов'язкова умова повноцінного навчання та виховання, що сприяє пізнанню суті явищ, виявленню його характерних властивостей і закономірностей. Вона покликана поєднувати адекватне відображення і простоту сприймання творів мистецтва, за допомогою моделі суттєвих їх рис забезпечити чуттєве сприймання пізнавального матеріалу. Педагогічна модель естетичного виховання вимагає відповідного узгодження мети, завдань та змісту предметів естетичного циклу на основі синтетичного підходу з широким використанням міжпредметних зв'язків.

На відміну від традиційного підходу – від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики, "синтетичний" принцип вимагає у навчальному процесі йти від цілого, від розуміння суті та смислу. Таким чином, як підкреслює В. Орлов, у процесі пошуків смислу учень мислить, рухається "від однієї вершини естетичного пізнання і самопізнання до іншої" .

Більше про педагогіку:

Дидактичні основи навчання хімії у спеціалізованих класах. Розробка уроків-модулів з теми “Залізо та його сполуки”
1.На прикладі Феруму конкретизувати знання учнів про особливості будови атомів металів побічних підгруп. 2.Удосконалити вміння прогнозувати властивості елементів і сполук на основі положення в Періодичній системі, будови атома і типу зв’язку. 3.Вивчити фізичні та хімічні властивості заліза. 4.Вивчи ...

Історія виникнення та використання аудіовізуальних засобів навчання для активізації пізнавальної активності учнів у ПТНЗ
Навчання – найважливіший і надійніший спосіб здобування систематичної освіти. Відображаючи всі істотні властивості педагогічного процесу (двосторонність, спрямованість на всесторонній розвиток особи, єдність змістовної і процесуальної сторін), навчання в той же час має і специфічні якісні відміннос ...

Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку "Впевнений старт"
Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку "Впевнений старт" пропонує орієнтири змістового наповнення освітньої роботи з дітьми дошкільного віку і націлює педагогів і батьків на особистісний розвиток дітей за основними напрямами фізичного виховання та робить окремий акцент на ігров ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.educateua.com