Організація і зміст експериментального дослідження

Матеріали по педагогіці » Формування у молодших школярів ціннісних орієнтирів за творами В.О. Сухомлинського » Організація і зміст експериментального дослідження

Страница 1

З метою виявлення рівня емоційно-ціннісного сприйняття літературно-художніх творів В.Сухомлинського на чуттєво-емоційну сферу молодших школярів та наступний вплив творів на формування духовно-ціннісного світогляду дітей, їх морально-оцінної, психологічно-дієвої здатності було проведене моніторингове дослідження та констатуючий зріз у третіх класах середньої загальноосвітньої школи на прикладі 3 класу СШ №2 м. Золочева Львівської області протягом 2007 – 2008 н. р., а також протягом означеного періоду за учнями 3 класу СШ №1 цього ж міста.

Дослідження проводилося з метою визначення сформованості таких навичок:

1) читати мовчки й розуміти фактичний зміст прочитаного;

2) визначати послідовність подій у тексті;

3) будувати усне і писемне висловлення чітко, послідовно, аргументовано, висловлюючи оцінні судження;

4) вміння оцінювати дії і вчинки персонажів художніх творів;

5) аналізування та розуміння змісту літературного твору (практично).

Контрольний та експериментальний класи мали по 25 учнів кожний. Відбір класів здійснювався за критерієм практично однакового рівня емоційно-ціннісного сприймання учнями літературно-художнього твору В.О.Сухомлинського.

Констатувальний зріз ставив перед собою вирішення таких завдань:

1) виявлення в учнів третіх класів уміння відповідати на поставлені запитання до тексту;

2) виявлення у третьокласників вміння виділяти основні питання, на які відповідає текст твору, для визначення основної його ідеї;

3) на основі одержаних результатів зробити висновок про рівні ціннісного сприйняття літературно-художніх творів В.Сухомлинського третьокласниками.

Для вирішення першого завдання було взяте оповідання В.Сухомлинського „Сергійкова квітка” (див. додаток Г). Учням було запропоновано письмово відповісти на питання, які зачіпають психологічно-ціннісні сторони читацького сприйняття.

Нижче наведений список запитань, запропонованих учням:

1. Хто головний герой оповідання і чим похвалився він друзям?

(Сергійко; квіткою).

2. Чому Сергійко похвалився у такий дивний спосіб?

(Хотів не тільки похвалитися, але й самому зробити друзям подарунок – красу. Хотів проявитися незвичайно).

3. Чи зрозуміли друзі вчинок Сергійка?

(Ні. Відкрито, за текстом).

4. Що б ви сказали, якби також брали участь у розмові хлопчиків?

(Можливі різні варіанти відповідей)

5. Чого хотів навчити автор цим твором?

Повноцінне сприйняття художнього твору, розуміння дітьми головної його ідеї передбачає володіння низкою вмінь, які стосуються психологічно-ціннісної, пізнавально-повчальної та художньої його сторін, а саме: вміння оцінювати героїв твору, роздумувати над мотивами, причинами, обставинами, наслідками вчинків героїв, вміння вловлювати зміну емоцій, поглядів, розуміти ідею твору, вміння бачити і збагнути, чому саме хотів навчити автор цим твором.

Для оцінки відповідей учнів на питання до твору В.Сухомлинського „Сергійкова квітка” були виділені відповідні критерії. Перелік критеріїв поданий нижче.

1. Вміння знаходити головного героя та обставини сюжету.

2. Розуміння причин вчинків героїв.

- з точки зору власного життєвого уявлення;

- згідно змісту твору.

3. Вміння бачити емоційні зміни, зміну поглядів.

4. Вміння виділяти пізнавально-повчальну інформацію.

5. Вміння визначити, що хотів навчити автор цим твором.

Перше питання твору виявляло, наскільки в учнів розвинуте вміння визначати головних героїв твору та обставини розвитку сюжету. Аналіз відповідей показав, що всі учні контрольного та експериментального класів вірно визначили головного героя твору Сергійка та предмет його „похваляння” – квітку. (Те, на що звертається увага в розвитку сюжету). 72 % учнів контрольного та 76 % учнів експериментального класів (кількісні дані див. за таблицею 2) відповіли, що з чотирьох хлопчиків-друзів Петро, Максимко, Гриць та Сергійко, головний герой Сергійко і акцент розвитку сюжету ставиться на квітку, яку він показав друзям. Одержані дані свідчать, що в учнів досить розвинуте вміння визначати головних персонажів та базисні обставини розвитку сюжету.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Більше про педагогіку:

Система проблемних завдань на уроках праці
Дослідження, проведені вченими, показують, що справжня активізація пізнавальної діяльності учнів і розвиток їхніх розумових здібностей можливі лише під час розв'язання доцільно організованої системи проблемних завдань. Використання окремих проблемних ситуацій у навчанні може деякою мірою активізува ...

Керування діяльністю в старшому дошкільному віці
Супідрядність мотивів. У старшому дошкільному віці керування діяльністю істотно міняється. Хоча дитині ще недоступні складні вольові дії, його поводження в цілому стає значно більше довільним. Основою розвитку довільності в старших дошкільників стає виникаюче в цьому віці супідрядність мотивів. Вон ...

Психолого-дидактичні засади застосування навчальних моделей як наочних засобів навчання
Для вітчизняної психолого-педагогічної та методичної літератури поняття моделювання як дидактичного інструменту є порівняно новим. Найчастіше аналізуються моделі організації навчального процесу, концептуальні моделі уроку. Інколи авторські модифікації навчальних технологій розглядаються як моделі н ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.educateua.com