Методичні рекомендації з підвищення ефективності організації ігрової діяльності дітей в роботі вихователя логопедичної групи

Рекомендації щодо використання дидактичних для мовленнєвого розвитку старших дошкільнят сприятимуть підвищенню результативності діяльності вихователів, за умови, що:

- вони враховуватимуть успіхи й неуспіхи дитини в попередній діяльності.

- визначатимуть обсяг, час, місце, інтенсивність мовлення як фрагментарне самостійного чи як складника інших видів діяльності (пізнавальної, музичної, рухової, образотворчої тощо);

- узгоджуватимуть дозування власної мовленнєвої діяльності дитини з мовленням дорослого;

- забезпечуватимуть взаємовплив та комплексність сфер життєдіяльності дитини, які мають мовленнєве обрамлення чи мовленнєву основу.

Знання особливостей мовленнєвого самовираження вихованців допоможе педагогові правильно спланувати роботу з кожною групою дітей, а в разі потреби — з конкретною дитиною. Важливо приділити увагу створенню активного мовленнєвого середовища, ефективність якого залежить не стільки від сукупності природних, предметних чи соціальних умов, скільки від створення таких ситуацій, які дають дитині змогу прийняти самостійне рішення, висловити думку, дібрати відповідні слова, від способів та завдань, розв’язання яких стимулюватимуть мовленнєвий розвиток, активність та самостійність кожної дитини. Вихователь має бачити в кожній дитині риси, притаманні саме їй, а не абстрактному представникові певної віково-статевої групи, враховувати досвід організації гуманістичного діалогу, виявляти повагу до знахідок і помилок дітей. Отже, особливу увагу слід звертати на об’єктивні та суб’єктивні аспекти мовленнєвої поведінки дошкільнят, а саме на типові, характерні для середньостатистичної дитини даного віку особливості, новоутворення, що відповідають вікові та індивідуальні особливості дитини (характер, темперамент, здібності, стать, особистий досвід).

Організація і керівництво іграми передбачають роботу вихователя щодо підготовки до гри, проведення її, аналізу гри та її результатів. Готуючись до проведення гри, вихователь повинен підібрати її відповідно до програмних вимог виховання і навчання дітей; визначити оптимальний час її проведення; підготувати необхідний матеріал; вивчити й осмислити гру; продумати методи і прийоми керівництва нею; збагатити дітей знаннями й уявленнями, необхідними для розв’язання ігрового завдання. Розкриваючи хід і правила гри, вихователь повинен налаштувати дітей па дотримання її правил, спільно з ними з’ясувати способи досягнення передбачуваного результату. Безпосередня його участь залежить від віку, рівня підготовки дітей, складності дидактичного завдання, ігрових правил. Головне при цьому для вихователя — спрямувати дії гравців порадою, запитанням, нагадуванням.

Під час підведення підсумків гри важливо, щоб вихователь правильно і справедливо оцінив дотримання дітьми встановлених правил. Об’єктивна, обов’язково доброзичлива оцінка є необхідною умовою ефективності дидактичних ігор як методу формування пізнавальної, рухової, комунікативної активності, виховання моральної поведінки. Аналіз гри передбачає з’ясування ефективності її підготовки і проведення, індивідуальних особливостей дітей, збагачення майбутніх ігрових задумів новим матеріалом.

Здійснення грамотного, ефективного керівництва ігровою діяльністю передбачає високий рівень володіння такими професійно-педагогічними навичками:

- спостерігати гру; аналізувати її, оцінювати рівень розвитку ігрової діяльності;

- проектувати розвиток гри, планувати прийоми, напрямки на її розвиток;

- надавати допомогу у виборі яскравих вражень, які можуть слугувати сюжетом гри;

- проектувати розвиток конкретної гри, передбачити її розвиток;

- широко використовувати непрямі методи спілкування з дітьми у відповідності з рівнем розвитку ігрової діяльності конкретної вікової групи з метою створення сприйнятливих умов для формування готовності для переходу гри на більш високий рівень;

- включаються в гру на головних або другорядних ролях, встановлювати ігрові відносини з дітьми;

- пропонувати з метою розвитку гри нові ролі, ігрові ситуації, нові ігрові дії;

- регулювати взаємовідносини, вирішувати конфлікти, що виникають у процесі гри, використовувати гру з метою створення педагогічне цілеспрямованого мікроклімату у групі, включаючи у ігрову діяльність сором’язливих, невпевнених, «малоактивних» дітей;

- обговорювати і оцінювати з дітьми гру.

Вихователю необхідно дібрати серію комунікативно-мовленнєвих ситуацій, ігор, які допоможуть сформувати в дітей уміння і навички звертатися з проханням, пропозицією, планувати й коригувати спільні дії, ставити запитання, розвивати вміння виражати свої судження і думки, стимулювати процес мовленнєвого самовираження. Тут стануть у пригоді дидактичні ігри: «Хто я?», «Прийняття свого Я», «Як назвати?», «Чим я хороший», «Відкрити мушлю».

Більше про педагогіку:

Психолого-педагогічні вади характеру дітей старшого дошкільного віку
Коли йдеться про порушення поведінки, властиві звичайним дітям, тобто про відхилення від норми, то найпоширенішими є такі вади характеру як агресивність та гіперактивність. Агресивність Під агресією розуміються акти ворожості, атаки, руйнування, тобто дії, які шкодять іншій особі або об'єкту. Людсь ...

Розвиток біотехнології як пріоритетного напряму розвитку української економіки
Досвід розвитку нових індустріальних країн Південно-Східної Азії показує, що переважна частина технологічних активів поступає до національної економіки країни, яка розвивається, саме на перших етапах її переходу до економіки знань, за умов створення сприятливих внутрішніх умов для трансферу техноло ...

Ознайомлення першокласників з природою
Знань про природу першокласники набувають при вивченні ряду предметів. У курсі «Ознайомлення з навколишнім світом» вони дізнаються про природу найближчого оточення. Тема «Природа навколо нас» включає такі підтеми: «Пори року», «Рослини», «Тварини», «Охорона природи», «Правила поведінки дітей у прир ...