Прийоми організації ігрової діяльності дітей в роботі вихователя логопедичної групи

Матеріали по педагогіці » Особливості організації ігрової діяльності дітей в роботі вихователя логопедичної групи » Прийоми організації ігрової діяльності дітей в роботі вихователя логопедичної групи

Страница 1

Гра як провідна діяльність дітей дошкільного віку відрізняється рядом особливостей. Виникнувши в ранньому дитинстві на основі наслідування і маніпулятивних дій з предметами, вона на протязі дошкільного періоду стає для дитини формою активного творчого відображення оточуючого світу. У процесі ігрової - діяльності природно і ненав'язливо виховується поведінка дітей і коригується їх мовна функція. Виправляється не мовленнєве порушення саме по собі, а виховується мовна діяльність у структурі ігрової діяльності і в зв'язку з нею.

Як метод навчання дітей у логопедичній групі гра постає у двох видах:

1) власне дидактична гра. Ґрунтується на автодидактизмі (самонавчанні) та самоорганізації дітей;

2) гра-заняття (гра-вправа). Провідна роль у ній належить вихователю, який є її організатором. Під час гри-заняття діти засвоюють доступні знання, у них виробляються необхідні вміння, удосконалюються психічні процеси (сприймання, уява, мислення, мовлення). Ефективне опанування знань і вмінь відбувається в практичній діяльності за активізації мимовільної уваги і запам'ятовування.

Для розвитку мовлення дітей з логопедичної групи використовуються ігри на вироблення таких умінь:

- викликати прихильне ставлення до себе: усміхнутися; приязно подивитися в очі; повернутись обличчям до однолітка; виявити готовність слухати його; допомогти, навіть коли прохання не прозвучало словесно; наблизитися до партнера, проявити цікавість до його заняття; віднайти його поглядом серед гурту; поділитися іграшкою, солодощами; запропонувати проблему, тему бесіди, цікаву для нього;

- аналізувати інформаційний зміст ситуації: помічати, оцінювати, задіювати експресивні прояви (сісти ближче, торкнутися однолітка, наблизитися, щоб краще розглянути його іграшку, дії; погладити привабливу деталь в одязі; запропонувати свою руку у грі, хороводі, на прогулянці); підійти до однолітка, коли є вільний вибір місця для ігрової, трудової діяльності; в ході гри, при змозі, обирати його на ведучу роль, віддаючи свій фант; поступатися місцем, роллю; вказувати рукою, поглядом на вільне місце; жестом запросити сісти поряд; потіснитися, щоб вивільнити, місце для нього;

- «зчитувати» ставлення однолітка за невербальними проявами й відповідно реагувати на них: відповідати на його усмішку усмішкою, приязним поглядом; бути готовим заговорити або відповісти на виявлену ініціативу; самостійно шукати цікаву для однолітка тему, проблему або запитати його про це; подякувати за допомогу, частування; запросити до спільної діяльності, попередньо запитавши його про власні наміри, бажання, стан;

- аналізувати й відтворювати мімічні прояви: задумувати й відповідно відтворювати власний емоційний стан і спостерігати у дзеркалі за рухом своїх брів, очей, губ, за загальним, виразом обличчя. Зазначати стани, які можна демонструвати і ідентифікувати; плач, сміх, радість, сум, страх, біль, подив, роздратування, огида, очікування, захват;

- аналізувати, коректно й домірно проявляти свої бажання, прагнення: не соромитися принагідно співати, танцювати, декламувати, грати на музичних інструментах; запрошувати до посильної участі в цьому й інших;

- схвалювати активність; маючи бажання познайомитися з однолітком, звертатися до дорослого як до посередника або самому висловлювати своє бажання.

Оскільки більшість дошкільників з логопедичної групи здатні до мовленнєвого самовираження, то їх ігрову діяльність варто спрямувати на подальше розширення та збагачення словника, вправляння дитини у вживанні мовленнєвих засобів, пропонуючи їй адекватні, зрозумілі, виразні, емоційно забарвлені зразки мовлення. Доречно грати з дітьми в ігри з такої проблематики: «Знайомство», «Інтерв'ю», «Культура взаємин», «Захоплення», «Розмова по телефону». Це закріплюватиме вміння дітей презентувати себе оточенню, вчитися вести діалог (слухати, говорити, сперечатися, відстоювати свою думку, домовлятися, привертати увагу, повідомляти про свої враження, висловлювати свої емоції), виражати ставлення до партнера, розуміти його стан, приймати свідомі, виважені рішення. Під час прослуховування та обговорення результатів гри в дошкільників збагачується та активізується словник, вони вчаться самостійно створювати власні сюжети, добирати належне мовленнєве оформлення, використовувати засоби інтонаційної виразності.

Також з дітьми необхідно організовувати з ігри, в яких передбачається особливо яскраве творче використання мовленнєвих конструкцій та інтонаційних засобів виразності (інтонація, темп, тембр, наголос, ритм), взаємодія між учасниками гри. У дітей формується вміння зрозуміти одне одного у певній ситуації, підтримати ініціативу однолітка, розвинути власну думку, домовитися та спланувати послідовність своїх дій. Відтворюючи у грі ситуації, пов’язані з дорослим життям, дошкільники надають перевагу таким іграм, як «Агентство моделей», «Перукарня», «В аптеці», «Магазин», «Дитячий садок», «Відвідини зоопарку», «У музеї» та ін. Вихователям необхідно підтримати дитячі сюжети, збагативши їх і при потребі осучаснивши зміст, допомогти дитині правильно зорієнтуватися в дорослому житті та реально оцінити життєві пріоритети, гармонізувати взаємини під час гри. Доцільно розігрувати з дітьми мовленнєві ситуації, що сприятиме формуванню вміння пояснити, запросити, обґрунтувати, заперечити, переконати, перепросити, заохотити, відстояти свою думку, узгодити питання тощо; проводити мовленнєві вправи «Прислухайся до себе», «Приємні звернення», «Заповітні слова», «Формування позитивної самооцінки» тощо.

Страницы: 1 2 3

Більше про педагогіку:

Моральні та людські цінності як фактор народу
а) любов до рідної мови, до рідної землі, її історії – патріотичне виховання Необхідним є формування почуття любові до рідної землі, до села та міста, де народилися, де ростуть рідні та близькі серцю дитини люди. Діти повинні знати назву міста/села, де народилися і живуть, його історію, культуру. Т ...

Програмована концепція навчання
Ця концепцiя почала розвиватися в 40-50-х раках у США, а пiзнiше в Європi. Iдею концепцiї опрацьовува ли американськi вченi Б. Cкіннер i Н. Краудер, у Радянсько му Союзi - В. П Беспалько, С. А. Буссадi, П. Я. Гальперiн, Н Ф. Тализiна. У 60-х раках директор Iнституту кiбернетики НАН Ук раїни академi ...

Етапи модернізації профільного навчання в сучасній школі
Учитель профільної школи зобов'язаний не просто бути фахівцем високого рівня, який відповідає профілю та спеціалізації своєї діяльності, а й мусить забезпечувати: варіативність та особистісну орієнтацію освітнього процесу (проектування індивідуальних освітніх траєкторій); практичну орієнтацію освіт ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educateua.com