Система проблемних завдань на уроках праці

Матеріали по педагогіці » Проблемне навчання на уроках праці » Система проблемних завдань на уроках праці

Страница 4

Це формулювання зовні ніби не пов'язане з проблемним завданням. У ньому не йдеться про обмеження передаточного числа пасової передачі. Але насправді таке формулювання не тільки вводить у суть проблемного завдання, а й передбачає шляхи його розв'язання. З нього безпосередньо випливає ряд припущень: а з висунутих припущень легко виділити гіпотезу і т.д. Тобто формулювання включає учня в систему послідовних дій розв'язання навчальної проблеми. Після встановлення впливу величини передаточного числа на тертя між шківами і пасом стає зрозуміло, чому на практиці недоцільно використовувати пасові передачі з передаточним числом більшим п'яти.

Для розв'язання проблеми недостатньо самого лише розуміння її умови. Більшість навчальних проблем, крім того, вимагають додаткових знань, без яких проблему розв'язати неможливо. Це знання певних законів основ наук, принципів конструювання, складання технологічних процесів тощо. Нові, невідомі для учня закономірності розкриваються лише через встановлення нових зв'язків з уже відомими. Тому перед розв'язуванням проблеми вчитель, повинен насамперед повторити (актуалізувати) необхідні знання і вміння. Окремі знання можна актуалізувати постановкою нескладних проблемних запитань, які залучать учнів до самостійної творчої діяльності. З'ясувавши ці запитання, учні повірять у свої здібності й можливості та охоче розв'язуватимуть основні проблеми. Якщо ж поставлене запитання буде складним для більшості учнів, то це «відштовхне» їх, і вони повільно включаться в його розв'язання. Такі запитання доцільно розбивати на простіші, на окремі мислительні «сходинки». Кожна попередня сходинка має бути опорою для розв'язання наступної і т.д. Кількість «сходинок» має бути достатньою, щоб забезпечити доступність кожної з них, але й не надмірною, бо легкі завдання знижують пізнавальний інтерес. Такий підхід викличе інтерес у сильних учнів, а слабкі скористаються допомогою вчителя.

Спільні обговорення, а іноді й дискусію серед учнів під час розв'язання таких завдань не слід забороняти чи обмежувати. Навпаки, на цьому етапі необхідно розгорнути співбесіду учнів з тим, щоб забезпечити їх максимальну впевненість у можливості розв'язання завдань, розвинути в кожного з них інтерес, потребу в знаннях.

Прийомів розумової діяльності, різних способів оперування знаннями учнів потрібно вчити. Оволодіння цими прийомами повинно відбуватись у ході розв'язання проблем. При цьому слід звернути увагу на засвоєння таких прийомів, як порівняння, виділення головного, складання плану, класифікації предметів або явищ за однією з ознак, аналіз, синтез, узагальнення тощо. Значну увагу слід приділяти порівнянню, бо зрозуміти нове можна тільки в порівнянні з уже відомим.

У процесі порівняння предметів, явищ учні навчаються аналізувати, виділяти головне. Крім того, порівняння спонукає їх до відкриття нового знання чи способу дії. Порівнюючи сторони протиріччя, учні спрямовують свою діяльність на подолання їх невідповідності, на з'ясування нових зв'язків і закономірностей. Розглянемо один з фрагментів уроку, на якому вчитель В.Г. Джевага вміло використав порівняння для постановки й розв'язання проблеми.

Під час вивчення різьбових з'єднань у процесі бесіди учням було дано основні відомості про тригранну метричну різьбу. Особливості різьбових з'єднань учитель з'ясовував проблемно. Так, вивчаючи багатозахідну різьбу, він підібрав два зовні однакові різьбові з'єднання, але одне з них з однозахідною різьбою, а друге — з тризахідною. Встановивши гайки в однакове положення, повернув їх на один оберт. При цьому гайки по різьбі змістились на різну відстань. У чому ж причина? Відстань між вершинами сусідніх «ниток» різьб обох гвинтів однакова, а переміщення гайок різне. Виникла проблемна ситуація. В учнів з’явилося бажання з'ясувати невідповідність. Наявність зразків двох з'єднань, доступність їх порівняння спрямували діяльність учнів на правильне розв'язання проблеми.

Більшість учителів починають навчати учнів розв'язувати проблеми із з'ясування загального плану розв'язання проблемних завдань. Науково доведено, що логічна послідовність етапів розв'язування проблемних завдань така: 1) аналіз ситуації проблемного завдання; 2) висунення припущень; 3) виділення з припущень гіпотези; 4) доведення гіпотези; 5) перевірка розв'язку.

Аналізуючи умову проблемного завдання, учні збирають інформацію про відоме й невідоме, зіставляють їх і виявляють невідповідність (протиріччя) між ними. Це протиріччя рухає думку учня вперед, викликає бажання знайти причину невідповідності між відомим та невідомим і ліквідувати її. У процесі цих дій виникає проблемна ситуація і формулюється навчальна проблема. Отже, сприйняття проблемного завдання і його формулювання можна назвати першим етапом розв'язання навчальної проблеми. Постановка проблеми спонукає учнів висувати припущення і обґрунтовувати гіпотезу. Кількість припущень не слід обмежувати. Але під час обґрунтування гіпотези вчитель повинен спрямувати діяльність учнів так, щоб вони від помилкових припущень відмовились самі.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Більше про педагогіку:

Використання спостережень за природою в 1-4 класах
Організація спостережень, обговорення результатів їх, вироблення навичок фіксування їх у зошиті з друкованою основою здійснюються на уроках "Я і Україна". Проте ці види занять можна поєднувати з уроками трудового навчання, образотворчого мистецтва, музики. Другокласники спостерігають прот ...

Лабораторно-практична робота як метод викладання землеробства
Лабораторно-практична робота як метод викладання Землеробства – це насамперед метод організації студентських досліджень. Вивчення предмету шляхом самостійного опрацювання студентами джерел за допомогою питань викладача, і під його керівництвом дістало назву лабораторного методу, за аналогією з відп ...

Роль самостійної роботи студентів у сучасних умовах навчання
Сьогодні особливо актуальним стає перехід від традиційної «лінійної системи навчання» (вивчення дисциплін загальноосвітньої програми суворо у відповідності з логікою викладу матеріалу) до «нелінійної» системи, при якій студенти можуть самостійно планувати послідовність освітнього процесу. Одним із ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.educateua.com