Система проблемних завдань на уроках праці

Матеріали по педагогіці » Проблемне навчання на уроках праці » Система проблемних завдань на уроках праці

Страница 3

Конструювання за власним задумом у IX класі слід організовувати в напрямі узагальнення знань, умінь і навичок, набутих у попередніх класах. Практика показала, що на конструювання ефективно впливає така послідовність завдань:

1. Під час конструювання розв'язується відоме завдання і використовується відоме розв'язання, але в нових умовах. Наприклад, ставиться завдання полегшити конструкцію виробу, використати новий матеріал, поліпшити зовнішній вигляд конструкції, спростити виріб із збереженням функцій і под.

2. У процесі конструювання необхідно правильно вибрати один з відомих шляхів розв'язання завдання. Наприклад, є виріб, але він не задовольняє поставлені вимоги. Щоб позбутися в конструкції виробу недоліків, треба застосувати один з відомих шляхів їх усунення.

3. Під час конструювання потрібно використати новий принцип чи певну закономірність?

4. Знайти інший варіант виконання певної функції (замінити даний механізм новим, досконалішим, із збереженням функцій попереднього).

5. Побачити проблему (недосконалість конструкції тощо) і розв'язати її.

Складання технології виготовлення будь-якої деталі включає майже всі етапи технологічного планування. Тому з самого початку навчання учнів технологічних знань і вмінь потрібно вводити поняття про всі етапи технологічних процесів. З часом їх поповнюють і на кінець VIII класу доводять до належного рівня. У зв'язку з цим технологічні навчальні проблеми слід планувати одночасно за всіма етапами технологічного процесу.

Для учнів V класу елементи проблемності доцільно вводити під час обговорення технології виготовлення простих готових виробів та виготовлених виробів за технологічними картами.

У першому випадку потрібно ставити учням запитання, що активізують їхнє мислення, сприяють формуванню наукових уявлень про планування і технологічні процеси. Виготовлення виробів з використанням готових технологічних карт не проблемне завдання, але четвертокласники вбачають у цьому проблемність. Це пов'язано з тим, що повна технологічна карта містить тільки необхідні відомості, все неістотне в ній опущено. Для учнів же V класу неістотне є істотним (невідомим). Тому навіть повну технологічну карту вони розглядають як карту з неповними даними.

Найсприятливіші умови для введення проблемних завдань виникають під час використання технологічних карт з неповними даними, в яких відсутні:

а) окремі розміри на кресленні деталі;

б) відомості про заготовку;

в) опис технологічних операцій;

г) ескізи окремих операцій, переходів;

д) відомості про інструмент (робочий чи контрольно-вимірювальний);

е) відомості про обладнання і пристрої;

ж) відомості про режим обробки.

Окремі технологічні відомості слід з'ясувати постановкою проблемних запитань, наприклад:

1) Поясніть, чому для виготовлення конкретної деталі чи виробу вибрано зазначений у технологічній карті матеріал.

2) Скільки виробів можна виготовити із заготовки певного розміру? Яка величина відходів матеріалу (у %%)?

3) Вибрати базову лінію для розмітки тощо.

Проблемні конструкторські, технологічні й експлуатаційні завдання повинні випливати із змісту навчального матеріалу, органічно поєднуватися в загальну систему і підпорядковуватись одній меті — формуванню в учнів політехнічних знань і вмінь, розвитку в них загального й технічного мислення. Слід пам'ятати, що правильно організована система проблемних ситуацій передбачає не нагромадження фактів і навіть не розміщення їх у певному порядку, а встановлення зв'язків між ними, виявлення закономірностей, тенденцій розвитку.

Завдяки системному підходу в організації проблемного навчання на уроках праці можна здійснювати управління процесом пізнання, стежити за ходом засвоєння знань і нових способів дії, керувати розумовою діяльністю учнів. Відповіді учнів на різних етапах розв'язання проблемного завдання дають змогу зробити висновок про засвоєння ними знань і умінь з певної теми. Використавши зворотний зв'язок, учитель може своєчасно виправити помічені недоліки, коригувати судження учнів, запропонувати запитання, які звернуть увагу учнів на важливі сторони навчального матеріалу, що вивчається.

Управляти пізнавальною діяльністю учнів — означає пропонувати їм проблемні завдання в системі, яка ґрунтується на навчальному матеріалі, охоплює основні види діяльності з конкретного предмета й відповідає умовам наростаючої трудності.

Розв'язання навальних проблем

Правильно сформульована проблема має «невидимою ниткою» пов'язуватися з її розв'язанням. Тобто, у змісті формулювання проблеми повинен міститись якийсь елемент, штрих, який наштовхує думку учня на її розв'язання.

Більшість учнів, як правило, формулює навчальні проблеми не на основі логічних міркувань, а під впливом перших вражень, емоцій, викликаних завданням. Сформульовані таким чином навчальні проблеми не мають передумов розв'язання. Так, розв'язуючи проблемне завдання на визначення причин обмеження практикою передаточного числа пасової передачі, більшість учнів не змогли самостійно увійти в суть завдання, не провели логічного аналізу змісту ситуації і в результаті проблему сформулювали так: «Установити, чому не виготовляють пасові передачі з передаточним числом більше п'яти». Це формулювання безпосередньо не пов'язане з пошуком невідомого. Воно «віддзеркалює» суть поставленого проблемного завдання. Спостереження показують, що учні V-IX класів якраз схильні до таких формулювань. Тому в кожному конкретному випадку треба передбачати це, щоб у потрібний момент належно спрямувати мислення учнів. Учитель М.М. Гурин під час розв'язання цієї проблеми не задовольняється таким формулюванням. Використавши додаткові запитання, в ході бесіди він добився, що учні зрозуміли обґрунтованість зазначеного обмеження передаточного числа пасової передачі й почали логічно міркувати так: за визначенням передаточне число пов'язане з діаметрами ведучого й веденого шківів. На практиці передаточне число обмежують, отже воно певним чином впливає на роботу пасової передачі. Така передача здійснюється за допомогою тертя, то чи не впливає співвідношення діаметрів шківів передачі на його величину? Так перед учнями виникло завдання (проблема): встановити, як співвідношення діаметрів шківів пасової передачі впливає на тертя між шківами і пасом.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Більше про педагогіку:

Виховання наполегливості молодших школярів у процесі позакласної ігрової діяльності
Одним із основних завдань держави у галузі освіти є турбота про здоров’я нації, виховання фізично загартованого підростаючого покоління. Цим зумовлена необхідність посилення виховної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах України та обґрунтування ефективних методик виховання учнів, здатних н ...

Естетика графічної культури. Графічна грамотність
Формування графічної грамотності, на нашу думку, є довгим та складним процесом. Графічні навички відпрацьовуються протягом постійних тренувань. Важливість формування графічної грамотності полягає у тій ролі, яку вона відіграє у розвитку мислення, пізнавальних здібностей, просторових уявлень і прост ...

Завдання екологічного виховання
Закладати основи екологічної культури, на наше глибоке переконання, слід розпочинати з раннього віку. Ці функції можуть успішно виконувати батьки, які мають достатній для цієї роботи життєвий досвід і бодай елементарну підготовку. Основне програмно-методичне забезпечення екологічного виховання дошк ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.educateua.com