Засоби активізації розумової діяльності учнів

Матеріали по педагогіці » Проблемне навчання на уроках праці » Засоби активізації розумової діяльності учнів

Страница 9

Відповідно до проблемного навчання учнів V-ІХ класів можна розділити за віковими особливостями на дві групи. До першої групи слід віднести учнів V-VІ класів, а до другої — VІІ-ІХ класів. Учні першої групи потребують опори на образ. У них недостатньо розвинене абстрактне мислення. Тому яскраво ілюстровані проблеми, безпосередньо пов'язані з практичною роботою на уроках праці, вони сприймають і формулюють краще за тих, у кого відсутнє унаочнення і які вимагають абстрагування.

Малий життєвий досвід, недостатній рівень розвитку компонентів творчої діяльності (порівняння, аналіз, синтез) негативно впливають на проведення узагальнень. Узагальнення — одна з основних рис проблемного навчання. Тому уникати його не слід навіть у V-VІ класах. У ході проблемного навчання на нескладних прикладах потрібно поступово навчати дітей порівнювати, виділяти головне, групувати предмети (явища) за однією з ознак тощо.

Учням VІ-VІІ класів властива поверховість, поспішність в аналізі ситуації. Будь-яку думку, що виникає в них у зв'язку з запитанням, вони намагаються якнайшвидше висловити вчителю як відповідь. Недосвідчені вчителі вислуховують такі відповіді, тут же їх виправляють і фактично знімають цим проблемність.

Учитель повинен відчувати характерні риси стану учня в проблемній ситуації, не поспішати давати слово бажаючому відповідати. Якщо відразу після постановки проблемного завдання учні готові відповідати, то це перша ознака того, що тут не все гаразд. Можливо, що для більшості учнів дане завдання не є проблемним, або вони з'ясовували його під час вивчення якогось іншого предмета.

У таких ситуаціях, заслухавши одну-дві відповіді, вчитель повинен ще раз сформулювати завдання і, наголосивши на суперечності чи невідповідності в умові, по можливості розгорнути невідоме. Після цього відразу стане зрозуміло — знають учні відповідь на запитання чи ні.

Так, ознайомлюючи учнів V класу з робочим місцем та розповідаючи їм про призначення та будову слюсарних лещат, учитель звернув їхню увагу, що на губках лещат зроблено насічку. Щоб вона не псувала поверхні деталі, яка затискається в лещатах, застосовують спеціально виготовлені з м'якого металу накладки (показав їх). Потім звернувся до учнів із запитанням: «Чи не виникає у вас у зв'язку з цим запитання?».

Майже половина учнів класу підняли руку з наміром щось сказати. Учитель не поспішав викликати учнів. Ніби міркуючи вголос, продовжував далі: «Це ж на заводі, який виготовляє лещата, один робітник на губки наносить насічку, а другий (можливо, поряд з ним) робить накладки, щоб насічка не псувала поверхні деталей». Учні насторожилися. Кількість бажаючих відповідати значно зменшилась. Всі напружено думали. І тільки через певний час учні знову виявили бажання відповідати. Тепер більшість з них запитання (проблему) сформулювали правильно.

У другому (паралельному) класі учням дали можливість висловитись одразу ж після постановки запитання. Всі запитання були різними, одні бажали дізнатися, для чого на губки наноситься насічка, інші — з якого металу виготовляють накладки і т. д. Траплялися й абсурдні запитання. Серед цих запитань «загубилась» проблемність завдання. Учитель так і не добився правильного формулювання проблеми, хоч і витратив на це значно більше часу, ніж у попередньому класі.

Учням VІІ-ІХ класів властива інертність у діях. Вони не поспішають висловлюватися, ґрунтовно обдумують поставлені завдання. З першого погляду створюється враження, що учні байдужі до запитання (особливо це стосується восьмикласників), але насправді це не так. Емоційна стриманість, розсудливість, відповідальність за сказане і зроблене — це риси, які вже проявляються в їхньому характері.

Якщо учні V-VІ класів ще з захопленням слухають детальне пояснення вчителя, то в учнів VІІ-ІХ класів така форма ознайомлення з новим матеріалом часто викликає бездіяльність, байдужість, пригнічує їх. Вони намагаються розповідати матеріал «своїми словами» і протестують, коли вчитель вимагає від них точного відтворення сприйнятого. Учні VII—IX класів прагнуть займатися чимось значним, корисним. У цьому віці вже виразно проявляються нахили учнів до певної діяльності. Тому, організовуючи проблемне навчання в цих класах, учитель повинен спиратися на індивідуальні особливості кожного учня. У трудовому навчанні для цього є всі можливості.

Особливу увагу слід приділяти таким операціям мислення учнів, як класифікація, узагальнення, формулювання висновків. З загальним розвитком учні свідоміше ставляться до дійсності, у них помітно підсилюється інтерес до самостійного пізнання. У своїй навчальній діяльності вони поступово переходять на новий, вищий рівень, пов'язаний з серйозним ставленням до знань. У цей час важливу роль відіграє розкриття наукового змісту навчального матеріалу, його зв'язку з життям, озброєння учнів раціональними прийомами роботи.

Страницы: 4 5 6 7 8 9 10

Більше про педагогіку:

Молодший школяр як об'єкт і суб’єкт правового виховання
Наукові основи організації правовиховної роботи з молодшими школярами вимагають урахування розвитку їх пізнавальних процесів, особливостей формування особистості у молодшому шкільному віці. Головна особливість розвитку особистості молодшого школяра – зміна його соціальної позиції: дитина приступає ...

Рейтингова система оцінювання технічної підготовленості студентів
Технічна підготовка з різних видів спорту є однією з базових у системі професійної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання. Складність технічної підготовки полягає у тому, що студентам доводиться одночасно засвоювати досить велику кількість різноманітних фізичних вправ різного рівня склад ...

Значення творчості видатного педагога
Вчителі початкових класів зберігають дитячі казки і тільки на випускному вечорі дарують їх на згадку своїм вихованцям. Двічі на рік у школі проводиться велике театралізоване свято Казки. Наймолодші школярі з великою радістю розповідають та інсценуються українські народні казки, казки, написані Васи ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.educateua.com