Методика розвитку мовленнєвих творчих здібностей у старших дошкільників засобами ігор-фантазувань

Матеріали по педагогіці » Проблема розвитку дитячих творчих здібностей » Методика розвитку мовленнєвих творчих здібностей у старших дошкільників засобами ігор-фантазувань

Страница 1

Головна мета формуючого експерименту – через спеціально підібрані ігри-фантазування сприяти розвитку мовленнєвих творчих здібностей як компонента креативності особистості та здібності вільно і творчо використовувати мову і мовлення в різних ситуаціях спілкування.

Реалізація визначеної мети відбувається за такими напрямками:

Розвиток зв’язного мовлення, виховання культури мовлення дитини, який передбачає особливу організацію мовленнєвої роботи, націлену на збагачення словника, граматичної упорядкованості, зв’язності висловлювань у процесі роботи над текстом, а також розвиток поетичної чутливості до краси та точності художнього слова, прагнення говорити правильно і виразно рідною мовою, адже чим вищий рівень мовленнєвого розвитку дитини, тим більш вільно вона виявляє себе у створенні казок та оповідань.

Розвиток художньо-естетичного сприймання літературних творів і активного творчого ставлення дітей до літературно-мовного матеріалу, який передбачає трансформацію одержаних творів у самостійне творче висловлювання, яке небуває у кожної дитини своєї колоритності, своїх особливостей.

Розвиток творчої уяви, фантазування, дивергентного мислення та інших психічних процесів, а також пізнавальної активності дітей, яке відбувається у зв’язку з розвитком психічних процесів, а також пізнавальної активності насамперед з розвитком творчої уяви, фантазування, дивергентного мислення, що передбачає наявність суттєвої новизни й невизначеності ситуації, яка пізнається, а також безмежного розмаїття можливих засобів її вирішення.

Збагачення емоційно-чуттєвого та когнітивного досвіду дитини, яке зумовлюється творчою мовленнєвою діяльністю, яка в свою чергу сприяє розвитку особистісної активності та нестереотипності сприймання, здібності утворювати гнучкі, варіативні образи, встановлювати зворотній зв’язок в середині творчогосинтезу старого й нового.

При побудові роботи з дітьми ми спирались на дидактичні принципи : принцип урахування вікових та індивідуальних особливостей, принцип виховання в діяльності і спілкуванні, принцип стимулювання дитини до саморозвитку.

Спираючись на аналіз наукової літератури, були виділені й створені такі умови, а саме фізичні умови, які визначаються у наданні матеріалів для самостійної творчості, фантазування й можливості кожну хвилину діяти разом з ним; соціально-емоційні умови, які включали в себе створення внутрішньої безпеки, відчуття розкутості й можливості діяти довільно; інтелектуальні умови, які включали розвиток уміння розв’язувати творчі завдання, розвиток інтуїції, як суміші знань, інстинктів, емоцій, моралі та ціннісних суджень; розширення кругозору; надання дітям можливості діяти за інтересами; можливість ставити перед собою завдання .

Робота будувалася з поетапним ускладненням матеріалу.

Для реалізації поставленої мети навчально-виховний процес будувався за трьома етапами:

Пропедевтичним.

Відтворюючим.

Моделюючим.

На першому етапі роботи - пропедевтичному пріоритетною лінією визначено розвиток зв’язного мовлення.

Метою першого етапу було створення умов опосередкованого впливу на розвиток мовленнєвої творчої діяльності дітей передусім через формування необхідного для використання мовленнєвих творчих завдань рівня мовленнєвої компетентності.

На основі збагачення лексичного багажу, засвоєння граматичних уявлень діти оволодівають вміннями складати різні типи зв’язного висловлювання. Навчання відбувається в ході ігор-фантазувань, де діти вправляються в складанні різних висловлювань за допомогою структурно-логічної схеми, виконанням лексико-граматичних вправ з творчими завданнями.

Завданнями першого етапу виступили:

Здійснювати взаємозв’язок лексичних, граматичних вправ в процесі переказу літературних творів і складання дітьми монологічних висловлювань сюжетного характеру.

Розвивати активне творче ставлення до літературно-мовного матеріалу через використання ігор-фантазувань, вправ, завдань.

На данному етапі проводились такі заняття, які включали в себе ігри-фантазування.

Фрагмент №1

Тема: «Складання колективної казки про пригоди ведмедика і жовтого зайчика»

Мета: вчити дітей складати сюжетну розповідь за допомогою струк­турно-логічної схеми, дотримуватися основної сюжетної лінії, характе­ризувати головних героїв. Розвивати уяву, фантазування, підвести дітей до пошуку різноманітних способів розгортання сюжету.

Вид творчості: колективний

Матеріал: іграшкові ведмедик та зайчик, кольорові олівці, аркуші паперу.

Хід заняття (Див. дод. №1)

Вихователь демонстрував дітям дві іграшки - ведмедика та жовтого зайчика, пропонував уважно їх розглянути, розповісти про них: хто з них старший, який в кожного вигляд, що їм найбільше подобається робити, чому в зайчика такий не звичайний колір. Можливо, з ним трапилася над­звичайна пригода, друг ведмедик вирішив допомогти зайчикові стати знову таким, як завжди.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Більше про педагогіку:

Ігри як засіб закріплення знань дітей про природу
Разом із спостереженнями для розширення представлень дітей про доступні явища і предмети природи широко використовують різноманітні ігри: дидактичні, рухомі і творчі. У них діти накопичують досвід, творчо освоюють придбані знання. Дидактичні ігри. У дидактичних іграх діти уточнюють, закріплюють, ро ...

Особливості розвитку уваги і мислення молодших школярів
Увага дитини розвивається у зв'язку з розвитком її життєдіяльності, виникненням нових потреб. Проте оптимальні умови для розвитку уваги дитини створюються у процесі учбової діяльності, коли починає формуватися довільність психічних процесів, у тому числі уваги й уважності як властивості особистості ...

Категорія роду іменників
Однією з граматичних категорій іменника є його рід. Уперше цей термін був використаний Т. Глинським у неопублікованій граматиці (1845). А в 1849 році поняття «рід» вжив Я. Головацький у своїй граматиці. Існують різні теорії щодо поділу іменників на роди. Значного поширення набула біологічна теорія, ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.educateua.com