Методика виконання портрету в живописній техніці у старших класах

Матеріали по педагогіці » Методика виконання портрету в живописній техніці у старших класах

Початок третього тисячоліття характеризується глобалізацією суспільного розвитку, зближенням націй, народів і держав, їхніх освітніх систем; відбувається процес переходу людства від індустріальних до сучасних науково-інформаційних технологій, які базуються на інтелектуальній власності та зумовлюються рівнем наукового потенціалу країни.

Це характерно і для України, яка нині знаходиться у новій соціальній реальності, що вносить принципові зміни і в механізми людської взаємодії, й у визначення пріоритетності життєвих цінностей та ідеалів. Зміни в суспільній свідомості, у ставленні суспільства до освітньої сфери викликали появу нової освітньої парадигми, сутність якої полягає, з одного боку, у розвитку інтелектуальних і творчих здібностей, соціальної відповідальності особистості, а з іншого, у балансі морально-етичних, розумових, емоційних і фізіологічних компонентів індивіда.

Оскільки метою орієнтованої освіти є створення оптимальних умов для розвитку і становлення особистості як суб’єкта діяльності і суспільних відносин, які здійснюються відповідно до стійкої системи гуманістичних особистісних цінностей, тому важливо не стільки формувати й виховувати особистість, скільки виявляти, підтримувати і розвивати Людину в людині; формувати у неї механізми самореалізації, саморозвитку, саморегуляції, самозахисту, самовиховання, необхідні для становлення самобутнього особистісного образу, а також забезпечити діалогічний, безпечний засіб взаємодії з людьми, природою, культурою, цивілізацією.

Під дані вимоги та цілі підпадає і система мистецько-педагогічних наук які включають в себе такі предмети, як музика, образотворче мистецтво, художня праця, ритміка, мистецтвознавство іт. ін. То ж в даній роботі буде розглянуто питання розвитку та вдосконалення такого предмету освіти, як образотворче мистецтво. Адже за допомогою даного предмету людина ще з перших своїх кроків навчання та розвитку формується як творча, моральна, естетична особа, що орієнтується в сфері життя та суспільного розвитку.

Оскільки саме освіта в сучасному розвитку держави спрямовується на відтворення і нарощення інтелектуального, духовного та економічного потенціалу суспільства, першочерговими завданнями «школи майбутнього» є створення умов для розвитку особистості, творчої самореалізації кожного учня, виховання молодих людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом усього життя, оберігати і примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства.

Предмет "Образотворче мистецтво" має на меті виховання в учнів цілісного сприймання дійсності за художньо-естетичними законами, розвитку зорової культури і творчої уяви, а також оволодіння різноманітними засобами створення художніх образів. У предметі "Образотворче мистецтво" взаємопов'язані три провідні компоненти - образне бачення світу, мистецтвознавчі знання та відповідні способи образотворчої діяльності.

У загальноосвітній школі предметна сфера образотворчого мистецтва охоплює: живопис (пейзаж, портрет, натюрморт, жанрова картина); графіку (книжкова, силуетна, анімаційна, плакатна); скульптуру (опукла, рельєфна, декоративна, анімалістична, портретна); декоративно-ужиткове мистецтво (писанкарство, витинанки, кераміка, народні іграшки, розпис, народне малярство); частково якості та риси образотворчого мистецтва містять в собі такі специфічні види людської діяльності як архітектура та дизайн. Не дарма Денні Дідро говорив: «Країна, в якій дітей навчатимуть малювання, подібно письму, незабаром стане попереду всіх інших»

Дана проблема є досить актуальною в це й час. Розвиток дітей з перших їх кроків у житі та навчані, правельне спрямування їх здібностей та можливостей, правельне ставлення до оточуючого є проичиною та поштовхом на обрання для розгляду та дослідження даної теми «Методика виконання живопсного портрету в старших класах».

Саме тому, метою дослідження є теоретично обґрунтувати необхідність образотворчого мистецтва та тематики живописного портрету в старших класах, а також на основі робіт практично закріпити даний матеріал. Та експериментально перевірити необхідність даних знань та їх засвоєння на практиці.

Об’єктом дослідження є навчальний процес виконання портрету в старших класах на уроках образотворчого мистецтва.

Предмет дослідження: методика виконання портрету учнями старших класів на уроках образотворчого мистецтва.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що розвиток пізнавальної активності учнів буде ефективним, якщо:

у процесі вивчення портрету на базі старших класів розроблена авторська модель гурткових уроків посяде пріоритетне місце у виборі ефективних методів і прийомів, що ґрунтуються на репродуктивно-творчих та творчих видах діяльності учнів;

у процесі керівництва розв’язанням школярами проблемних і творчих завдань передбачатиметься засвоєння відповідних знань, умінь і навичок художнього характеру;

будуть визначені і використані для корекції викладання рівні пізнавальної активності учнів 6-класів.

Відповідно до мети та гіпотези дослідження було поставлено такі завдання:

вивчити стан досліджуваної проблеми в теорії та шкільній практиці;

проаналізувати та виявити рівень пізнавальної активності учнів під час вивчення образотворчого мистецтва;

розробити методичну систему розвитку пізнавальної активності учнів та запровадити її на уроках образотворчого мистецтва в старших класах;

експериментально перевірити ефективність розробленої методичної системи шляхом її використання в шкільній практиці під час вивчення у старших класах художніх творів портретного жанру.

Методологічною основою є система положень психолого-педагогічних праць про пізнавальну активність учнів, умови активізації навчальної діяльності, особливості сприймання та розуміння творів мистецтв та їхній вплив на формування творчої інтелектуальної особистості. Переважно спиралися на концепти психологів Г.Костюка, Л.Виготського, ідеї педагогів Г.Ващенка, В.Сухомлинського, системи методистів Н.Волошиної, Б.Степанишина, Г.Токмань.

Методи дослідження:

теоретичні - ретроспективний і системний аналіз психолого-педагогічної, літературознавчої та методичної літератури для вивчення стану теоретичної розробки проблеми, порівняльний аналіз шкільних програм і підручників, посібників, узагальнення педагогічного досвіду для визначення теоретико-методичних засад дослідження;

емпіричні – діагностичні методи (анкетування, бесіди з учителями і учнями), обсерваційні методи (педагогічні спостереження, самоспостереження й аналіз уроків малювання, аналіз творчих робіт, усних і письмових відповідей реципієнтів для дослідження рівня розвитку їхньої пізнавальної активності); експериментальні методи – педагогічний (констатувальний і формувальний) експеримент для з’ясування ефективності розробленої системи та її впровадження;

методи математичної статистики – для статистичної обробки результатів експериментальної роботи.

Організація та проведення дослідження: дослідно-експериментальна робота проводиться на базі Миронівської ЗОШ I-III ступенів №1 та учнів старших класів.

Теоретичне значення дипломної роботи полягає в обґрунтуванні методики виконання портрету, у виявленні особливостей формування зображувальних умінь і навичок в учнів старших класів, у визначенні методичних умов підвищення ефективності формування зображувальних умінь і навичок.

Практична значущість результатів дослідження полягає в розробці та впроваджені удосконаленішої методики вивчення портрету в старших класах на основі гурткових занять.

Структура дипломної роботи зумовлена плановій підготовці та розробці дослідження. Робота складається зі вступу,що містить актуальність та розроблені питання дослідження, трьох розділів, висновків до кожного розділу та загального, списку використаної літератури, додатків.

Більше про педагогіку:

Ціннісно-мотиваційний, когнітивний та діяльнісний компоненти естетичної компетентності студентів
На сучасному етапі реформування вищої професійної освіти важливою проблемою є підготовка вчителів образотворчого мистецтва, які покликані здійснювати естетичне виховання підростаючого покоління, навчати бачити і розуміти прекрасне у житті і мистецтві, допомагати реалізувати себе у художній творчост ...

Формування граматичних навичок аудіювання
Аудіювання – розуміння сприйнятого на слух усного мовлення. У класі аудіювання займає 57% часу. Психофізіологічні механізми аудіювання – це механізм сприйняття мовлення та механізм атиципації або прогнозування смислового змісту. Метою аудіювання є осмислення почутого мовленнєвого повідомлення. Ауді ...

Вивчення рівня побутових знань другокласників
У житті та навчанні дітей важливу роль відіграє їх обізнаність у навколишньому світі. Проте не відомо чи існує зв'язок між рівнем побутових знань і самооцінкою дітей, саме тому темою даної роботи було обрано «Рівень побутових знань другокласників та їх самооцінка». Метою даної роботи є з'ясувати, я ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.educateua.com