Розвиток історичного мислення на уроках історії

Матеріали по педагогіці » Розвиток історичного мислення на уроках історії

Основним завданням сучасної української школи є озброєння учнів міцними знаннями основ наук і формування людини – носія національної свідомості, вихованої на загальнолюдських та національних цінностях.

Розвиток суспільних відносин дав освіті потужні імпульси для вдосконалення її змісту, розвитку інноваційної діяльності, форм та методів навчання.

Оновлена система освіти повинна бути такою, щоб кожна людина, яка закінчує школу, була достатньо підготовлена до повноцінного й свідомого життя в мінливих реаліях сучасного суспільства, до саморозвитку й самореалізації, мала важливі життєві компетенції. Досягненню цієї мети значною мірою сприяє вивчення шкільних курсів історії.

Серед шкільних навчальних предметів про суспільство історія займає

центральне місце. Тому докорінне оновлення шкільної історичної освітньої

галузі набуває виняткового значення, адже курс на гуманізацію та демократизацію освіти підносить престиж гуманітарних дисциплін. Саме гуманітарна освіта, в тому числі історична, формує особистість учня, готує його до життя в сучасному світі, розвиває історичне мислення, формує громадянина та патріота своєї Вітчизни.

У наш час зростає потік інформації, поширюється тенденція до відтворення справжньої історії, без перекручувань і фальсифікацій. На сторінках преси з’являється ряд альтернативних думок на певні історичні проблеми і, навіть, цілі періоди, обсяг знань надзвичайно швидко збільшується.

Сучасним школярам дуже важко розібратися, правильно оцінити ряд подій з потоку інформації (часом досить суперечливої). У зв’язку з цим виникає необхідність вирішення ряду проблем. Однією з таких проблем, яка потребує негайного вирішення є проблема формування в процесі навчання активного, самостійного, творчого мислення школярів. Учням потрібно допомогти позбутися шаблонного, стереотипного мислення, стандартних установок, які вбивалися в їхні голови ще з дитинства. Сучасна школа повинна виховувати у школярів здатність до самостійної навчальної діяльності, самостійного здобуття знань.

Наукове історичне мислення доволяє учням правильно орієнтуватися у соціально-історичній дійсності, є важливим фактором становлення і формування громадянської зрілості, активної життєвої позиції молодих людей.

Проте його формування пов’язане з цілим рядом труднощів як теоретичного, так і методичного плану.

На протязі цілого століття йшов пошук досконалих методів навчання історії; педагогами, психологами узагальнювався певний досвід, пропонувались нові ідеї в цій галузі.

Ще у 20 – 30-х роках ХХ ст. у працях М.Н. Шардакова, Н.О. Менчинської та інших було започатковане дослідження мислення учнів, намітився диференційований підхід до цього процесу у залежності від виду навчальної дисципліни. С.Л. Рубінштейн розглядав психологічні основи мислення. Проблеми формування історичного мислення досліджували В. Предтеченський, П.Я. Гальперін, О.С. Границька.

У методичній науці проблема формування історичного мислення на уроках історії розроблялася у ряді праць відомих вчених-методистів у другій половині ХХ ст. Зокрема, особливості розвитку розумових здібностей у процесі навчання історії висвітлено у працях Н.Г. Дайрі, І.Я. Лернера, Ф.Б. Горелика, В.М. Сотниченка та ін.

Проблема формування історичного мислення в учнів загальноосвітніх шкіл залишається актуальною і в останнє десятиліття. Прийнята у 2000 році „Концепція загальноосвітньої середньої освіти (12-річна школа)” наголошувала на підсиленні розвивальної орієнтації навчання. Хоча фундаментальних теоретичних досліджень з даної проблеми нема, окремим аспектам реалізації цього важливого завдання присвячено ряд публікацій у фахових виданнях. Зокрема, В. Сотниченко у статті „Формування історичного мислення: квантитативний і квалітативний аспекти” розробив технологію особливого типу мислення, у якому акцент зроблено на формуванні абстрактних моделей форм історичного прцесу і його структурних складових . Т.В. Ладиченко пропонує методику формування історичного мислення під час проведення лабораторно-практичної роботи з документами, архівними джерелами. К. Баханов досліджував проблему формування мислення на лабораторно-практичних уроках, а також розвивальні можливості шкільних підручників з історії. Ряд статей присвячено проблемам формування одного з різновидів історичного мислення – критичного. Методист С. Терно у своїй праці „Історичне мислення: як його розвивати?” розглядає змістовні та операційні компоненти мислення, характеризує основні методи історичного пізнання, визначає умови розвитку історичного мислення. Проблемі ролі історичного мислення у розвивальному навчанні присвячені праці Давидова В.В.

Учителі-практики, методисти у розробках окремих уроків або розробках цілих курсів історії пропонують технології розвитку історичного мислення учнів за допомогою різних засобів і форм навчання, конкретне використання тих чи інших методів і прийомів навчання історії.

Проте, незважаючи на достатню увагу вчених до загальних проблем методики викладання історії в школі, розвиток історичного мислення, його вплив на формування особистості учнів, розвиток їх пізнавальних можливостей у процесі навчання історії досі не був предметом спеціального наукового дослідження. Це зумовило вибір теми дипломного дослідження.

Мета роботи полягає у визначенні методів, прийомів і засобів розвитку історичного мислення як важливого фактора формування особистості учня.

Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

– з’ясувати особливості історичного пізнання і мислення;

– визначити дидактичні передумови навчання історії і розвитку мислення;

– визначити основні форми і засоби формування історичного мислення в учнів;

– зясувати місце інформаційно-комунікаційних технологій у процесі розвитку історичного мислення учнів.

Об’єктом дослідження є процес навчання історії в середній загальноосвітній школі.

Предметом дослідження є розвивальне навчання на уроках історії і формування історичного мислення в учнів.

Для досягнення поставленої мети та реалізації завдань у ході роботи використовувалися такі методи дослідження: теоретичний аналіз наукової, науково-історичної та публіцистичної літератури, метод порівняння, аналізу і синтезу, індукції та дедукції; метод історичного підходу.

Теоретико-методологічною основою роботи є базові положення теорії пізнання принципи історизму, наукової об’єктивності, діалектичного підходу, а також праці вітчизняних та зарубіжних учених у галузі розвивального навчання, педагогіки, у яких розглядалися проблеми розвитку мислення учнів у процесі навчання історії у загальноосвітніх навчальних закладах.

Наукова новизна дослідження полягає у запропонованих методичних рекомендаціях щодо розвитку історичного мислення учнів на уроках історії.

Практичне значення роботи полягає в тому, що впровадження методичних рекомендацій з розвитку історичного мислення у навчально-виховний процес дасть змогу більш ефективно використовувати активні форми навчання у формуванні розумових здібностей учнів. Матеріали дослідження можуть використовувати студенти у процесі підготовки до семінарських занять і під час проходження педагогічної практики.

Більше про педагогіку:

Розкриття естетичних властивостей в учбово-виховному процесі
Основні форми естетичної свідомості опосередковують естетичне відношення, що складається, до природи і коректують його відповідно існуючим соціально – культурним традиціям, проте, залежно від рівня загального розвитку особистості. Крім того, розвиненість естетичного сприйняття, переживання оцінки, ...

Погляди видатних педагогів і психологів на застосування ігор у навчальній діяльності молодших школярів
Сутність дидактичних ігор полягає в тому, що діти розв'язують пізнавальні навчальні завдання, запропоновані їм у цікавій формі, і, таким чином, оволодівають досвідом розумової діяльності, виробляють вміння застосувати знання в різних ситуаціях. Прогресивна педагогіка у всі часи високо цінила ігрові ...

Основні положення, проблеми, завдання, структура педагогіки
Базовими поняттями-категоріями педагогіки є: розвиток, виховання, освіта, навчання. Розвиток людини – це процес становлення її особистості під впливом зовнішніх і внутрішніх, керованих і некерованих соціальних і природних факторів. Виховання в широкому значенні являє собою цілеспрямований процес фо ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.educateua.com