Використання ескізів та начерків на уроках трудового навчання

Матеріали по педагогіці » Використання ескізів та начерків на уроках трудового навчання

Формування естетичних смаків школярів на уроках трудового навчання має специфічні особливості, які визначаються змістом та умовами їхньої навчальної діяльності. На уроках трудового навчання, на відміну від уроків мови i літератури, образотворчого мистецтва та багатьох інших навчальних предметів, де в учнів формуються уявлення про такі естетичні категорії, як прекрасне i потворне, величне i низьке, трагічне i комічне та багато інших, виникає можливість розкрити i показати їм взаємовідношення між виробництвом, технікою i мистецтвом. I це цілком закономірно, адже сприйняття i розуміння людиною прекрасного виникло, головним чином, у процесі трудової діяльності. Працюючи, людина діставала задоволення від успішних творчих, фізичних i розумових зусиль, від корисності вдосконалення особисто виготовлених предметів, перетворення довкілля.

Взагалі , навички малювання перші люди здобули шляхом безпосереднього спостереження й відтворення побаченого. Наприклад, у Стародавній Греції навіть було закладено метод наукового розуміння мистецтва. Ще здавна, створюючи різні утилітарні предмети, людина намагалася надати їм красивого вигляду. Від кустарного виготовлення речей люди поступово переходили до створення їх у майстернях (мануфактурне виробництво), а згодом — до машинного виготовлення. Якщо на початку машинного виробництва основну увагу приділяли вдосконаленню конструкції i дії машин, механізмів, виробів, то з поширенням промислових товарів виникла потреба в їх належному естетичному вигляді. Англійський філософ i мистецтвознавець Дж. Рескін закликав повернутися до ручної праці а художник М. Реpix приходив у розпач від того, що машинна продукція, начебто, втрачає оригінальність i красу.

Це доводить, що відчуття i розуміння людиною прекрасного виникло в результаті праці. У праці людина отримує насолоду від результатів успішних творчих зусиль, від досконалості форм виготовлених нею предметів.

Одні педагоги вважають, що головна мета праці — процес оволодіння навичками, точність i чіткість виконання вправ. Другі - що метою є кінцевий результат, продукт праці. Інші стверджують, що процес праці не головне, а важливо, щоб школярі допомагали один одному, проявляли турботу.

Мета праці , або як кажуть - установка, полягає не лише в створенні суспільно корисних об’єктів праці , а i в поєднанні навчання й виховання: збагачення учнів знаннями, уміннями i навичками, способами творчої діяльності, розвиток у них уміння бачити красу оточуючого i переносити її на свою практичну діяльність. І в цьому плані величезні можливості має освітня галузь „Технологія”, предмети якої найбільше підходять для організації стимулювання творчого мислення. Навчаючи при вивченні розділу „Проектування виробів” учнів виконанню ескізів та начерків, використовуючи інтерактивні методики( навчання у співробітництві – учень і вчитель як суб’єкти навчання), іде стимулювання творчого мислення учнів, розвиток власного світогляду, створюються сприятливі умови для формування вмінь і навичок, закріплення їх в процесі індивідуальної і колективної діяльності, розвивається особистість учня, виробляється гнучкість мислення.

Кожний елемент педагогічної системи повинен нести естетичне навантаження в тісному взаємозв’язку з іншими елементами системи: мета праці - з її процесом, процес — з результатом, результат — з особистими відносинами, відносини — з якостями особистості.

Плануючи навчання, потрібно переглядати методи, способи і прийоми викладання кожного розділу, теми, уроку. Нові уроки повинні бути позбавленні мертвих застарілих форм і надавати якомога більший творчий простір кожному окремому учню. Цьому сприяє використання ескізів і начерків на уроках обслуговуючої праці.

Таким чином актуальність даної проблеми вказує на недостатність її розробки в теорії та практиці трудового навчання і визначили тему даного дослідження: „Методика навчання учнів 8–9 класів виконанню начерків та ескізів при вивченні розділу „Проектування виробів”.

Мета дослідження – розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити методику навчання ескізів та начерків під час вивчення розділу „Проектування виробів”.

Об’єкт дослідження – процес трудового навчання учнів 8 класів.

Предмет дослідження – методика навчання учнів 8 класів виконанню начерків та ескізів при вивченні розділу „Проектування виробів”.

Завдання:

1. Проаналізувати педагогічну літературу та педагогічний досвід вчителів трудового навчання при вивченні розділу „Проектування виробів”.

2. Розкрити сутність навчання виконання ескізів та начерків на уроках обслуговуючої праці.

3. Провести аналіз програми з трудового навчання з метою відбору тем та виявлення знань і вмінь учнів 8 – 9 класів в процесі вивчення розділу „Проектування виробів”.

4. Розробити методику навчання для виконання начерків та ескізів при вивченні даного розділу.

5. Провести планування занять з трудового навчання у 8 – 9 класах з розділу „Проектування виробів”.

6. Експериментально перевірити ефективність розробленої методики.

Методи дослідження: аналіз літератури, аналіз педагогічного досвіду, аналіз шкільних програм, інтерактивна методика навчання.

База дослідження: Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №22, м. Рівне.

Дослідження показують, що формування знань, умінь та навичок є загально дидактичною проблемою, проте вона вирішується з урахуванням конкретного змісту навчального процесу. Ряд досліджень, проведених фахівцями трудового навчання, свідчить про те, що формування знань, умінь та навичок під час трудового навчання характеризується своїми особливостями, які не суперечать загальним закономірностям пізнавальної діяльності учнів, а навпаки – при впровадження різних нових методів і прийомів викладання навчального матеріалу стимулюють активність учнів до навчання, зацікавлення у вивчені даного предмету та предметів, пов’язаних з ним, забезпечують не тільки фізичний розвиток учнів, а і моральний, духовний. „Наша педагогічна наука і практика повинні повернутися до реального погляду на людину, щоб побачити її такою, якою вона є” - досить часто підкреслював А.Макаренко. Мова йде про дослідження реальних, а не видуманих механізмів поведінки людини, врахування значення її особистісних потреб, інтересів, прагнення до прекрасного. Педагогічний процес повинен сприяти формуванню соціально значущих мотивів навчання, духовному піднесенню. В процесі навчання має бути подано простір для творчості, кмітливості, пізнавальної активності дітей.

Так, дослідження Г.Кершентейнера, В.Штена, Ж.Люке, детально розглянуті В.С.Мухіною, та їх результати свідчать, що у процесі оволодіння зображенням ескізів та начерків дитина проходить певні фази розвитку. Відбувається вільне відбиття дитиною свого „Я”, аналізу творчої діяльності дітей, яка набуває особливого емоційного забарвлення, коли вона не скута ніякими межами.

Цю ж проблему дослідила Р.Пантєлєєва. Вона у своїй статті „Виготовлення сувенірів як можливість виразити власне „Я дає методичні рекомендації щодо творчого розвитку і виховання учнів на прикладі гуртка „Сувенір”, керуючись як віковими, так і психологічними особливостями сприйняття учнів:

Виготовити щось власними руками – це можливість виразити власне „Я”. Розуміння цього спонукає далі розвивати і використовувати свої вміння, здібності, талант, фантазію, смак, винахідливість, почуття, охайність, ін. особистісні характеристики. Створюючи, розробляючи щось власне учні тим самим працюють над собою. Вони знаходяться під впливом умов, що формують в них естетичні якості : почуття форми, лінії, кольору. Все це виховує естетичний смак, розвиває потяг до удосконалення своїх умінь, до застосування їх в роботі з різноманітним матеріалом .

Рисунок ( в тому числі начерки та ескізи) поєднує раціональні та почуттєві компоненти пізнавального і творчого процесів. Це надає можливість ескізам і начеркам, за визначенням Т.В. Горбунової, „поєднувати весь арсенал пізнавальних засобів та прийомів, які виступають специфічним аналогом усіх інших пізнавальних і духовно – практичних форм”.

К.В. Дімор у своїй книзі „Хочу пізнати і намалювати тебе, світ!” розповідає про свою роботу з художньо – естетичного виховання школярів. Автор детально описує методики, принципи і засоби навчання виконанню малюнків, зокрема зображенню ескізів та начерків. К.В.Ділмор приділяє багато уваги, адже це це є першоосновою будь – якого зображення. Найбільше автор описує навчання побудови людини, звертає увагу людини на найбільш лаконічний рисунок. Користуючись словами великого Сергія Ейнштейна вона звертається до учнів: „Беріть з натури лише те, що потрібно, а не все. Знайдіть її зміст”.

Кузін В.С. в праці „Начерки та ескізи” розкриває роль „швидких” рисунків – начерків та ескізів – в естетичному пізнанні дійсності. На прикладі аналізу начерків та ескізів видатних художників минулого і сучасного автор обґрунтовує найбільш характерні і типові методи виконання „швидких” рисунків, відкриває їх психологічні механізми. Окрему увагу він виділяє в книзі методиці виконанню начерків та ескізів з різноманітних об’єктів і явищ: предметів побуту, продуктів харчування, тварин, фігури людини і т.д.

Сокольнікова Н.М. також багато досліджувала способи виконання ескізів та начерків і методи навчання їх в школі. Вона у працях ділиться власним досвідом, даючи досить вагомі рекомендації педагогам.

В книзі „Изобразительное искусство и обслуживающий труд” ряд педагогів розкривають сутність побудови ескізів і начерків на уроках трудового навчання. Розглядаючи дану проблему, що гостро стоїть у сучасній школі, вони дають методичні рекомендації щодо навчання учнів рисунку в техніці „графіка” з метою розвитку творчих, естетичних здібностей учнів, розширення їх кругозору, бачення прекрасного у оточуючому світі.

Завдання використання рисунку для виховання і розвитку особистості вирішувались людством завжди. Дослідження доводять, що саме рисунок був головним засобом пізнання й самовизначення людини.

Дискусія про пріоритети функцій ескізів та начерків продовжує концепція М.С.Кагана, що базується на органічному поєднанні перетворювального, пізнавального, цілісно – орієнтовного і комунікативного видів діяльності. Дослідник доводить, що „усі ці види діяльності, які зливаються в єдине в художній творчості, стають підсистемами певного цілого”. Ю.Б. Борєв доповнив концепцію М.С.Кагана тим, що намітив можливості впливу художньої діяльності на внутрішню суб’єктивну сферу особистості: самооцінку, самопізнання, само створення.

Педагогіка має великий досвід виконання ескізів у формуванні пізнавальних здібностей і якостей особистості. Навіть Я.А. Коменський, відомий педагог, довів необхідність використання конкретних наочних образів ( до яких відносяться і ескізи та начерки) в безпосередньому навчанні учнів, так як вони сприймаються учнем краще абстрактних уявлень і слів при описі будь – якого предмету.

Отже, навчання виконанню ескізів і начерків на уроках допомагають формуванню активного мислення, розвитку творчих здібностей учнів, становленню особистісних їх якостей.

Психолого – педагогічні дослідження стверджують, що творчі здібності людини особливо інтенсивно розвиваються у процесі навчання, якщо воно організоване належним чином. Це підтверджують дослідження Л.Виготського, П.Гальперіна, В.Давидова, Д.Ельконіна, О.Леоньтьєва та ін. Зокрема Б.Я.Яковлєв відзначав, що „навчання має здійснюватися вільно: вільно мислячи, вільно спілкуючись, вільно творячи”. Він впевнений, що ефективним навчання буде при спілкуванні учнів і вчителя безпосередньо і учнів між собою зокрема.

Прихильником цієї думки є і В.Бондарчук, вчитель з с.Шпанів Рівненської обл. Вона у журналі „Все для вчителя”(2003. - №34(груд.). – с.37 - 39) дає методичні рекомендації щодо проведення уроку образотворчого мистецтва. В.Бондарчук вважає, що сучасний урок образотворчого мистецтва – це спільна творча діяльність вчителя і учнів. Досліджуючи проблему викладу матеріалу з метою більшої продуктивності, цікавості уроку, приходить до висновку, що використання інтерактивних методик є найефективнішим способом навчання. „Часто трапляється так, що вчитель правильно будує урок, доносить до учнів цікавий матеріал, унаочнює розповідь, правильно та чітко розкриває тему, але урок виявляється незасвоєним, непродуктивним. Це, частіше за все, відбувається тому, що на уроці учні майже не працюють. Наразі я не враховую те, що самостійно створюють композицію. У такому випадку урок виявляється однобоким, тобто ініціатива проведення його належить лише вчителю. Звичайно, діти можуть слухати, бачити, аналізувати, проте умовиводи будуть скупі, активність низька, зацікавлення мінімальне.” В.Бондар у статті наводить приклад: „Коли я поцікавилася у шестикласниці однієї з рівненських шкіл, чи подобаються їй уроки образотворчого мистецтва, вона відповіла: „Уроки так собі, нічого не можу сказати. Вчитель розповідає гарно, але вся творча робота зводиться до паперу і олівця. За урок я можу й слова не сказати”. Саме в цьому і проблема. Саме тому уроки образотворчого мистецтва повинні будуватися на фундаменті спільної творчої діяльності вчителя та учнів”.

Не важко провести паралель між образотворчим мистецтвом і обслуговуючою працею. Проблема є спільною, особливо при вивченні на уроках праці розділу „Проектування виробів”, одне із завдань якого – навчити учнів створенню та розробці ескізів та начерків. Для належного засвоєння учнями даного матеріалу потрібно не тільки вчителю бути організатором навчання, а і самим учням. Це питання гарно розкривають Т.Кравченко і О.Коберник, пропонуючи використовувати при вивчені таких тем інтерактивні методики навчання. Ще Коменський в ХХІ розділі „Великої дидактики” вказує, що для ефективного навчання необхідно дотримуватись трьох вимог: вірного застосування, доцільного напрямку, постійних вправ. Ці складові є основами навчання учнів ескізів та начерків. Детальніше вивчення даної теми розділу дає змогу розвивати і зацікавленість учнів у вивченні інших предметів, зокрема креслення, образотворчого мистецтва. Виконання учнями ескізів і начерків поєднує можливості становлення емоційних якостей і розумових здібностей, набуває пріоритетної ролі у формуванні загальноукраїнської пізнавальної бази школяра.

З метою продуктивного розробку нових методичних прийомів для ефективності уроків трудового навчання стає необхідним вивчення досвіду країн, що далеко вперед просунулися шляхом соціально – економічного прогресу з метою його використання у розв’язанні тих чи інших національних проблем. Міжнародна педагогіка важливим фактором підвищення стандартів освіти вважає уроки трудового навчання, а також продуктивну діяльність учнів. Проблема трудового навчання є однією з головних умов формування всебічно розвиненої особистості, що безпосередньо пов’язано з моральним, розумовим, естетичним та фізичним вихованням.

На проблемах трудового навчання і виховання молоді зосереджують увагу такі вчені : К.І. Салімова, М.Б. Павлова, А.І. Піскунова ,Н.Ю. Вишневецька та ін. Одним із об’єктів досліджень наших вчених – педагогів є використання в навчанні Британії інтегрованого предмету, що є результатом активних пошуків більш ефективних форм навчання. Інтегрований предмет – це координаційно пов’язаний матеріал з різних дисциплін, об’єднаний в одне логічне ціле. Таким чином школярі мають ґрунтовні знання , розпізнають тенденції і оцінюють явища, розуміють взаємозв’язок між ними. Одним з таких інтегрованих курсів є „Дизайн і технологія”, де поєднано вивчення образотворчого мистецтва, конструювання, моделювання, матеріалознавство, тощо. Навчання за такою програмою сприяє формуванню в учнів стійких умінь і навичок, творчому підходу до застосування здобутих знань, розвитку пізнавальних здібностей, гармонійного розвитку дітей, в тому числі естетичного смаку.

Отже, дослідивши творчий і науковий доробок педагогів, науковців, методистів, вчителів, можна зробити висновок, що питання впровадження методів розробки ескізів та начерків на уроках трудового навчання є дуже актуальним. Зокрема детальне вивчення виконання ескізів та начерків на уроках трудового навчання є засобом поєднання пізнання і самопізнання учнів. За допомогою цього поєднуються можливості становлення емоційних якостей і розумових здібностей, розвиток творчий, інтелектуальний розвиток особистості.

Більше про педагогіку:

Як діти вчилися читати і писати
Діти повинні жити в світі краси, гри, казки, музики, малюнка, фантазії, творчості. Цей світ повинен оточувати дитину і тоді, коли ми хочемо навчити її читати і писати. Так, від того, як почуватиме себе дитина, піднімаючись на першу сходинку драбини пізнання, що вона переживатиме, залежить весь її п ...

Форми, методи та методичні прийоми роботи у формуванні мотивації здорового способу життя
Серед форм і методів процесу формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя пріоритетна роль належить активним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. До них також ...

Досвід роботи викладача математики
В умовах розбудови національної системи загальної середньої освіти важливе значення набуває інноваційна діяльність, яка характеризується системним експериментуванням, апробацією та застосуванням інновацій (нововведень) в освітньому процесі в ліцеї «Творчість». Найбільш популярним є такі педагогічні ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.educateua.com