Особливості вивчення теми "Гідросфера" в початковому курсі загальної географії

Дана тема розглядається в розділі “Оболонки землі” і вивчається другою після літосфери, перед атмосферою. Таке розміщення теми не випадкове: Літосфера та Гідросфера дуже пов’язані між собою і перш за все тим, що вода, як мінерал має магматичне походження, тобто утворилась в глибинах Землі. На сьогоднішній день вважається, що гідросфера почала формуватися з самого початку геологічної історії Землі внаслідок виплавлення та дегазації речовини мантії.

У шкільному курсі на тему відводиться 11 годин. У класах з поглибленим вивченням природних наук – 22 години.

При вивченні теми дітям необхідно пояснити важливе значення води в природі і для людини. Учні повинні знати, що вода – це найдивовижніший мінерал на Землі, без якого неможливе життя. Основні завдання теми полягають у засвоєнні системи понять під час вивчення гідрологічних термінів та назв. Сюди входить формування загальногідрологічних знань, на основі яких вчитель формує в учнів науковий світогляд, розуміння єдності води і світу.

Завданням сучасної шкільної географічної освіти є здійснення переорганізації її цілей на формування таких життєво важливих компетенцій школярів, які сприяли б їх адаптації до активної участі в житті суспільства, зокрема відносин у системі “людина-суспільство-природа”.

Метою курсової роботи є розроблені цілі і завдання з точки зору різних традиційних підходів:

Підвищення наукового рівня, що означає привести зміст уроку у відповідність до нових досягнень географічної науки й замінити співвідношення між фактологічним матеріалом і закономірностями у природі;

Створити умови для формування загальних географічних понять;

Підвищити інтерес учнів до вивчення географії у наступних класах;

Необхідно звернути увагу учнів на бережливе ставлення до водних об’єктів і раціональне використання прісної води;

Формування географічної карти світу, пізнання різноманіття географічного простору;

Уміння працювати з картами, атласами, уміння самостійно проводити пошук джерел географічної інформації, аналізувати її.

Відповідно до мети, курсова робота ґрунтується на таких положеннях:

необхідність орієнтації учнів на оволодіння фундаментальними знаннями і вміннями, які є основою світосприйняття й розвитку мислення;

формування практичних знань і вмінь прикладного характеру;

розвиток духовно-практичної діяльності учнів, що спрямована на творче самовизначення і самореалізацію.

Вивчення теми спрямоване на формування планетарних уявлень про Землю, взаємодію і взаємопроникнення компонентів природи в межах географічної оболонки.

У вивченні теми “Гідросфера” значне місце займає карта. Від того, як учні оволодіють прийомами роботи з нею, значною мірою залежить їх знання про географію світу. Робота з картою сприяє пошуковій діяльності учнів, розвитку пізнавального інтересу до географії в цілому.

В активізації пізнавальної діяльності учнів під час вивчення теми важливе місце посідає мотиваційний компонент. Це формування в учнів бажання і уміння зосереджувати увагу на головному, розвивати пізнавальний інтерес до матеріалу, який вивчається, використання історичних відомостей.

Отже, цілі та завдання, висвітлені в роботі, полягають в тому, що під час вивчення даної теми в учнів формується науковий світогляд, світорозуміння, пізнання природи та суспільства; активізується пізнавальна діяльність; відбувається виховний процес бережливого ставлення навколишнього середовища, взаємовідносини природи і суспільства.

Під час планування уроків необхідно визначити основну дидактичну мету кожного з них, а потім продумати структуру уроку відповідно до теми.

Тема “Гідросфера” включає в себе 11 уроків, один з яких це практична робота (робота з контурною картою, атласом) та урок перевірки, оцінювання умінь, знань та навичок учнів.

Вивчення теми будується за таким планом:

Методичне вивчення курсу “Гідросфера” становить перед собою освітні, виховні та розвивальні завдання.

Освітні завдання полягають у:

формуванні в учнів знань про оболонки Землі;

ознайомленні дітей з водною оболонкою Землі – гідросферою і її складовими;

вивченні основних частин Світового океану, суходолу в океані;

вивченні головних властивостей океанічних вод: солоності і температури;

ознайомленні з видами рухів води в океанах і причинами, що їх викликають;

формуванні понять про органічний світ океанів, про мінеральні та енергетичні ресурси;

знаннях про основні види вод суходолу, їх утворення та роботу в природі;

вивченні понять “річка”, її складові, живлення та режим річок;

формуванні знань про “озеро” та типи озер за походженням їх улоговин;

розповіді учням про льодовики, їх види та значення в природі;

ознайомленні з поняттям “болото” та типом боліт;

розгляданні видів підземних вод та їх роботу в природі;

ознайомленні з особливостями вод своєї місцевості.

Виховними завданнями курсу вважаються:

формування в учнів любові до природи свого краю, країни та всієї планети;

продовження формування наукового світогляду;

природоохоронне виховання (охорона вод Світового океану від забруднення);

екологічне виховання (існування екологічних груп живих організмів в Світовому океані);

естетичне виховання (краса мальовничих озер, річок, водоспадів, морів та їх різноманітних мешканців);

трудове виховання (робота з підручником, робочими зошитами, картами, додатковою літературою).

На конкретних прикладах учитель формує в учнів знання про роль гідросфери в житті людей й бережливе ставлення до неї.

Розвивальні завдання курсу зобов’язують вчителя:

розвивати в учнів пам’ять, увагу, уяву, мислення;

вміти порівнювати, аналізувати, узагальнювати, робити висновки;

розвивати пізнавальний інтерес та пізнавальну самостійність;

активно-пізнавальна і практична діяльність учнів – одна з головних турбот вчителя географії. Тому практичними завданнями курсу є:

продовжити формувати в учнів навички роботи з підручниками, зошитами, атласами, картами, таблицями, схемами;

розвивати вміння працювати з додатковою літературою і підготовки на цій основі доповідей, рефератів;

навчити визначати за картою глибини морів та океанів;

сформувати вміння визначати географічне положення морів, річок, озер;

навчити визначати відстань на карті від одного об’єкту до іншого;

продовжити формувати вміння наносити на контурну карту географічної номенклатури.

• Методи вивчення теми
• Особливості формування понять і уявлень в темі
• Основні форми навчання під час вивчення теми “гідросфера”
• Урок вивчення нового матеріалу
• Урок розширення та поглиблення знань
• Урок застосування набутих знань на практиці
• Урок корекції та контролю

Більше про педагогіку:

Структурне реформування вищої освіти україни
Враховуючи незворотність Болонського процесу, ми маємо усвідомлювати, що для нашої системи вищої освіти він є дуже непростим. Ми повинні відверто визнати, що за останні роки у сфері вищої освіти України, особливо технічної, накопичилися складні проблеми, вирішення яких залишається на порядку денном ...

Розвиток дошкільної освіти після 1917 року
Після революції (жовтень 1917 року) новий уряд розгорнув широку діяльність щодо створення державної системи дошкільного виховання. Рада Народних Комісарів з перших днів радянської влади приступила до реформування народної освіти. II з’їзд Рад призначив першого Наркома освіти - А.В. Луначарського. У ...

Аналіз думки вчителів щодо можливості та доцільності використання на уроках «Я і Україна» народних прикмет природознавчого характеру
З метою вивчення думки педагогів щодо можливості та доцільності використання народних прикмет на уроках «Я і Україна» було проведено анкетування вчителів початкових класів Підволочиського району, Тернопільської області. Було опитано 20 респондентів, які дали відповіді на питання розробленої нами ан ...