Розвиток естетичної компетентності студентів засобами образотворчого мистецтва

Матеріали по педагогіці » Розвиток естетичної компетентності студентів засобами образотворчого мистецтва

Зміни в соціально-економічному, науково-технічному та культурному житті країни зумовлюють необхідність оновлення змісту загальної та мистецької освіти України на засадах гуманізації та культуровідповідності. Сьогодні постала проблема естетизації життя суспільства та більш активного використання впливу прекрасного в усіх сферах життєдіяльності людини. Це спонукає освітян до пошуку її розв'язання, шляхом впровадження нових форм, методів і прийомів організації навчально-виховного процесу на засадах єдності краси та доцільності. Враховуючи сучасні тенденції розвитку мистецької освіти, актуальним є подальший пошук ефективних засобів впливу на розвиток художньо-творчої активності студентів у сфері образотворчого мистецтва. Набуває актуальності питання про значення національного мистецтва, зокрема образотворчого мистецтва в розвитку естетичної компетентності, про національне начало у визначенні педагогічних засобів впливу на естетичну компетентність студентів.

У зв'язку з цим одним із основних завдань педагогічної науки в Україні є вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей, зокрема, вчителя образотворчого мистецтва. На це спрямована і державна освітня політика, що знайшла своє відображення в Законах України "Про освіту" (1996 р.), "Про вищу освіту" (2003 р.), Національній доктрині розвитку освіти України (2002 р.), Державній національній програмі "Освіта", Державній програмі "Вчитель" (2004 р.), Концепції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах України (2002 р.), Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти, Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності. В цих та інших державних документах у галузі освіти виняткового значення набуває підвищення професійного рівня, педагогічної майстерності та загальної культури вчителя.

Підготовка майбутнього вчителя образотворчого мистецтва має бути зорієнтована на активний пошук інноваційних форм, методів, що сприяють не тільки навчанню учнів художньо відображати дійсність у яскравих образах, а й формуванню у них здатності до емоційно-почуттєвого сприйняття предметної дійсності, розвиток творчої декоративно-художньої індивідуальності та виховання дизайнерської культури й практичних вмінь – необхідних чинників різнобічного, ерудованого висококваліфікованого спеціаліста.

Потяг до прекрасного, уміння бачити у буденному високе становить одну з етнічних ознак українського народу. Народна педагогіка акцентувала увагу на формуванні естетичного ставлення людини до всіх сфер і проявів її земного життя, природи, праці, громадської діяльності, мистецтва та власної поведінки. Головні орієнтири естетичного виховання вбачалися у тому, щоб навчити кожну особистість жити за неписаними законами краси і благородства: сформувати у підростаючого покоління навички творити прекрасне. Але сучасний стан сформованості естетичної компетентності навіть у головних організаторів естетичного виховання – вчителів образотворчого мистецтва характеризується наявністю певних суперечностей, що пов’язані з відсутністю новітніх педагогічних технологій, спрямованих на розвиток у майбутніх вчителів цієї категорії професійної компетентності, інформаційної грамотності та естетичної свідомості.

На жаль, сучасний соціум порушив гуманні та високоестетичні традиції українського народу. Природно-побутове оточення молоді зорганізовано так, що не розширює її естетичний світогляд, не збагачує досвід емоційно-естетичного сприймання життєвих реалій. На такому ґрунті ускладнюється загальнокультурна ситуація. Класичне народне мистецтво, в якому у концентрованому вигляді представлені духовні досягнення людства, поступово втрачає свої позиції в естетичному розвитку вчителя і учня. Відбувається певна вульгаризація культурного середовища, занадто великого значення надається субкультурі, видовищним напрямкам мистецтва на рівні кіно та телебачення, що завдає суттєвої шкоди всебічному розвитку особистості. Стає зрозумілим, що будь-який пошук поліпшення рівня естетичної компетентності вчителів і учнів заслуговує на увагу. Розв’язання цього складного питання значною мірою залежить від науково обґрунтованої системи професійної підготовки вчителів образотворчого мистецтва, яка ґрунтується на врахуванні сучасних вітчизняних і світових тенденцій у розвитку педагогічної освіти, перспективних духовно-творчих естетичних орієнтацій. Актуальність порушеної проблеми, складність загальнокультурної ситуації в Україні, об’єктивна потреба у постійному розвитку та оновленні професійної компетентності педагогів зумовили вибір теми "Розвиток естетичної компетентності студентів засобами образотворчого мистецтва".

Об’єкт дослідження – розвиток естетичної компетентності студентів вищих навчальних закладів.

Предмет дослідження – національний компонент образотворчого мистецтва як засіб розвитку естетичної компетентності.

Мета полягає в теоретичному обґрунтуванні та використанні національного компоненту образотворчого мистецтва як засобу розвитку естетичної компетентності студентів.

Відповідно до мети окреслюємо завдання:

з’ясувати сутність понять "компетентність" та "естетична компетентність" студента;

розкрити сутність ціннісно-мотиваційного, когнітивного та діяльнісного компонентів естетичної компетентності студента;

обґрунтувати естетико-виховну функцію художньо-естетичної діяльності студентів;

проаналізувати стан естетичної компетентності вчителів загальноосвітніх шкіл та студентів вищих навчальних закладів;

ввести національний компонент як складову образотворчого мистецтва для ефективного формування естетичної компетенції студента, розробити спецкурс "Декоративний розпис";

проаналізувати вплив національного компоненту на естетичну компетентність студентів.

Методи дослідження:

теоретичні – вивчення філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури з метою здійснення аналізу проблеми і визначення теоретико- методичних засад дослідження; вивчення і узагальнення педагогічного досвіду з метою вибору педагогічного інструментарію діагностики та розвитку естетичної культури студентів;

емпіричні – методи масового збору інформації (анкетування, інтерв’ю, педагогічне спостереження, аналіз власної педагогічної діяльності) з метою виявлення рівнів сформованості естетичної компетентності студентів; моделювання, педагогічний експеримент з метою впровадження нових педагогічних технологій формування естетичної компетентності; метод експертної оцінки, методи математичної статистики з метою аналізу результатів експериментальної роботи.

Теоретична цінність дослідження. Дослідженню проблеми професійної підготовки та становлення майбутнього вчителя у вищих навчальних закладах присвячена значна кількість наукових праць з педагогіки та психології, дослідження її окремих психолого-педагогічних аспектів ведеться досить активно, зокрема у таких контекстах: теоретичні основи вдосконалення професійної підготовки вчителя (О.О.Абдуліна, М.Б.Євтух, Л.С.Нечепоренко та ін.), педагогічна діяльність як творчий процес (Н.В.Кічук, Г.В.Троцко та ін.), системний підхід до професійної підготовки студента (В.А.Семиченко, В.О.Сластьонін, М.М.Нєчаєв та ін.), формування професійних якостей особистості вчителя (Є.П.Бєлозерцев, О.І. Бульвінська, А.І. Щербаков та ін.), формування професійної готовності студента до педагогічної діяльності (В.Й.Бочелюк, Л.П.Кадченко, А.Й.Капська та ін.), індивідуалізація професійної підготовки (О.М.Пєхота, А.В.Ткаченко та ін.), формування педагогічної майстерності майбутнього вчителя (Є.С.Барбіна, І.А.Зязюн, Н.В.Кузьміна, Р.М.Роман, Н.М.Тарасевич та ін.), педагогічні умови організації навчально-виховного процесу (Н.Г.Калашник, В.І.Лозова, Т.І.Сущенко та ін.), теоретико-методологічні та культурологічні аспекти філософії формування нового покоління фахівців (В. Андрущенко, В. Кремень).

Положення теорії мистецької освіти та художньо-педагогічної підготовки студентів мистецьких дисциплін обґрунтовано в працях вітчизняних вчених С. Коновець, Н. Миропольської, В. Радкевич, та інших. Теоретичні і методичні аспекти цієї підготовки представлено у доробку вітчизняних учених, педагогів, мистецтвознавців: Є. Ігнатьєва, Б.Йєменського, Г. Орловського, М. Ростовцева, П. Чистякова. Проблемою формування творчої спрямованості учителів образотворчого мистецтва та удосконалення їх методичної підготовки займалися С. Дембинський, Т.Комарова, В. Лазарєв.

Проблемам відродження народної творчості присвячено праці Є.Антоновича, Л.Баженова, П.Білецького, О.Данченка, О.Соломченка та багатьох інших. Вплив народного мистецтва на розвиток свідомості особистості був предметом уваги в дослідженнях О.Балл, О.Данченка, І.Зязюна. У контексті мистецької освіти ця проблема висвітлюється в працях Є.Маркова, Л.Масол, Н.Миропольської, О.Ростовського. Суттєвою є позиція сучасних авторів (Д. Лихачов, І. Ляшенко, В.П. Москалець), які відстоюють право особистості на виховання з першоджерел національних традицій.

Практичне значення дослідження. Матеріали дослідження можуть бути використані викладачами мистецьких дисциплін при розгляді естетичної компетентності студентів вищих начальних закладів та учнів загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл. Пріоритетними напрямами подальшої роботи вважаємо розробку відповідних художньо-педагогічних технологій формування базових компетентностей на уроках художньо-естетичного циклу.

Більше про педагогіку:

Стилі та моделі педагогічного спілкування
Однією з характеристик педагогічного спілкування є його стиль. Під індивідуальним стилем педагогічного спілкування В.С. Мерлін розуміє цілісну систему операцій педагогічного спілкування, що забезпечує ефективну взаємодію вчителя з учнями, опосередковану цілями, завданнями педагогічної діяльності та ...

Проблеми розвитку та взаємодії сучасного світу
З кінця 60-х років минулого століття в західній науковій педагогічній та психологічній літературі ведуться дискусії щодо проблеми толерантності, яку сприймають не лише як традиційну проблему західної думки чи суспільства, а саме як нову спільну проблему глобального світу. У другій половині ХХ столі ...

Педагогічні умови формування ціннісних орієнтацій в процесі вивчення творів української народної музики
1. Врахування особливостей формування ціннісних орієнтацій у молодших школярів. З метою виявлення особливостей формування ціннісних орієнтацій молодших школярів, здійснена характеристика емоційної сфери, з’ясована певна своєрідність формування емоційно-образної сфери учнів цього віку, до яких ми ві ...

Університетська освіта

Університетська освіта

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки студентів.
Види та значення ігор

Види та значення ігор

Давно відомо, що при розвитку мислення і формуванні особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності.

Розділи

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.educateua.com